ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, задачі, об'єкт, предмет, сформульовано теоретико-методологічні основи, зазначено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено відомості щодо апробації й упровадження результатів дослідження, висвітлено дані про публікації автора з теми дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи проектування інформаційного простору загальноосвітнього навчального закладу» інформаційний простір загальноосвітнього навчального закладу розглядається як адаптаційна модель глобального та національного інформаційних просторів, яка успадковує їх найбільш характерні функціональні ознаки, зокрема в комунікативному аспекті інформаційний простір навчального закладу являє собою простір для спільної навчальної діяльності учасників навчально-виховного процесу на основі інтеграції ІКТ, в інтеграційному аспекті передбачається впровадження єдиних стандартів (освітніх та технологічних) та  прийняття нормативно-правових документів. За таких умов ІП ЗНЗ може формуватися та розвиватися тільки відповідно до мети та завдань вищезазначених ІП з урахуванням нормативної бази в галузі інформаційної політики на міжнародному та національному рівнях; стану і перспектив розвитку засобів інформаційної взаємодії; особливостей реалізації процесу навчання в ЗНЗ.

На основі аналізу наукових джерел поняття «інформаційний простір загальноосвітнього навчального закладу» в роботі розглядається як структурована сукупність ресурсів та технологій, що базуються на єдиних освітніх та технологічних стандартах, та дозволяє забезпечувати вільний доступ учнів, вчителів, керівників навчальних закладів, батьків, представників громади до інформаційних ресурсів, які використовуються для розв’язування освітніх завдань.

Формування ІП ЗНЗ повинно бути комплексним, взаємопов'язаним на всіх рівнях ІП, з властивостями науково-методичної універсальності, практичної застосовності на рівні школи та особистісного проектування.

Аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури дозволив виділити функціональні складові ІП ЗНЗ: ІП управлінської діяльності; ІП навчальної діяльності (в педагогічній теорії та практиці як синонім використовується термін інформаційний освітній простір); ІП виховної діяльності; ІП науково-методичної діяльності. Ці функціональні складові між собою тісно пов’язанні, але за допомогою кожної з них забезпечується реалізація специфічних завдань, пов’язаних з управлінською та навчально–виховною діяльністю ЗНЗ.

До основних функцій ІП ЗНЗ віднесено: інформаційна, інтегративна, комунікаційна, координуюча, розвивальна, культуроформувальна, професійно-орієнтована.

Визначено структурно-компонентний склад ІП ЗНЗ: змістова компонента (множина електронних освітніх ресурсів), технологічна компонента (засоби інформаційної взаємодії, використання яких забезпечує доступ до електронних інформаційних ресурсів і які включають програмно-технічні засоби),  організаційна компонента (організаційні структури, що забезпечують проектування, формування та розвиток інформаційного простору і відповідні нормативно-правові документи). Засоби інформаційної взаємодії та організаційні структури утворюють інформаційну інфраструктуру ІП ЗНЗ. Учасниками (суб‘єктами) інформаційної взаємодії в межах ІП ЗНЗ є: адміністрація ЗНЗ, педагогічний колектив ЗНЗ, учні та батьки (рис. 1).