ПРОФІЛАКТИКА ПРЕЕКЛАМПСІЇ У ЖІНОК ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. З метою вивчення нових аспектів патогенезу прееклампсії, розробки заходів корекції та профілактики ускладнень пологів та захворюваності новонароджених, робота проводилася в декілька етапів.

1-й - вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів і преморбідного фону жінок, які сприяють розвитку доклінічних проявів прееклампсії (обсте­жено 165 жінок з одноплідною вагітністю, в т.ч. - 26 з прееклампсією легкого та середнього ступеню, 57 – з доклінічними проявами, 82 - умовно здорові).

2-й - дослідження впливу соціально-економічних, психологічних та екологічних чинників на частоту прееклампсії (проанкетовано 2 безвідбіркові групи вагітних: 99 мешканок великого промислового м. Запоріжжя з забрудненим екологічним середовищем та 214 - з міста обласного підпорядкування Бердянська).

3-й - проведення клініко-біохімічного обстеження вагітних мешканок м.Запоріжжя і їх новонароджених: 120 - з доклінічними проявами прееклампсії, 48 - з прееклампсією, 56 – без ускладнень вагітності та 44 здорові вагітні і їх новонароджені з м. Бердянська (досліджено активність СДГЛ, стан симпато-адреналової системи, системи ПОЛ - АОЗ, функціонального стану клітинних мембран та ендотоксикозу).

4-й - з’ясування додаткових критеріїв ранньої та об’єктивної діагностики прееклампсії та її доклінічних проявів; розробка діагностичних таблиць для виявлення жінок з доклінічними проявами прееклампсії та з ризиком трансформації доклінічних проявів прееклампсії в клінічні.

5-й - розробка оптимізованого ведення та заходів профілактики ускладнень вагітності, пологів і захворюваності новонароджених, корекція виявлених патогенетичних порушень у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії, які проживають у великому промисловому місті. Для корекції виявлених порушень при доклінічних проявах прееклампсії впродовж 3-х тижнів застосовували кратал, кверцетин з яблучним пектином, ноотропний препарат «Пікамілон», препарат бурштинової кислоти «Янтарин - детокс». Кратал призначали у дозi 1 табл. 2 рази на добу, кверцетин з яблучним пектином – 1 г двічі на добу, янтарин - детокс - 1 капсуля двічі на день, пікамілон - 0,02 г тричі на добу. І група – 33 жінки отримували кратал і кверцетин; ІІ - 33 вагітні приймали кратал, кверцетин і пікамілон; ІІІ – 32 жінки застосовували - кратал, кверцетин і янтарин – детокс, ІV - 57 вагітним застосовували стандартні нагляд і лікування (контрольна група ефективності лікувально-профілактичних заходів). Через 2 тижні від їх початку проводили біохімічні і цитохімічні дослідження та тести М. Люшера та Ч. Спілбергера.

6-й - оцінка ефективності розроблених лікувально-профілактичних методів у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії.

Доклінічні прояви прееклампсії діагностували на основі клінічних та лабораторних даних за Г.М. Савельевой и др. (2001), Венцковским Б.М. и др. (2005), И.С. Сидоровой, Н.А. Никитиной, А.В. Бардачовой (2006).

Активність СДГЛ визначали цитохімічно за методикою Р.П. Нарциссова (1969). Стан процесів ПОЛ оцінювали на основі вивчення  тiобарбiтуровоi кислоти активний продукт (ТБК – АП) - в реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою (Э.Н. Коробейникова, 1989) в слині. Про стан антиокислювальних механізмів судили за загальною антиокислювальною активністю слини, яку визначали за Е.Б. Спектор и др. (1984). Для визначення добових змін взаємовідносин системи ПОЛ - АОС слину для дослідження збирали в 6; 12; 18 та 24 години. Катехоламіндепонуюча функція еритроцитів визначалася цитохімічно за методикою А.И. Мандарь, Д.П. Кладиенко (1986). Концентрація середніх молекул, як показник ендотоксикозу, досліджувалась при довжині хвилі 254 нм та 280 нм за методом Н.І. Габріелян, В.І. Ліпатової у модифiкацii С.С. Киреева . и др. (1997). ПЕМ визначали за гемолізом в різних за концентрацією розчинах сечовини, ССЕ - за ступенем поглинання метиленового синього (Д.С. Додхоев, 1998). Для визначення психологічних тенденцій використовували оцінку ситуативної та особистісної тривожності Ч. Спілбергера та короткий варіант проективного кольорового тесту М  Люшера (107).  

Отримані в результаті обстеження дані були оброблені методом варіаційної статистики (П.Ф. Рокицкий, 1973). Розраховані параметри нормального розподілення: середня арифметична (Х), дисперсія вибірки (s), стандартна помилка середньої арифметичної (m). Порівняння середніх арифметичних двох вибірок проводили шляхом вичислення коефіцієнта Ст’юдента і на основі таблиць (П.Ф. Рокицький, 1973) тлумачили про значення їх різниць. Для виявлення структурних зв’язків використовували кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнтів парної кореляції – r. Різницю між даними рахували достовірною при P < 0,05. Математичні розрахунки проводили на персональному комп’ютері за допомогою програми “Statistika 6.0». Для розробки діагностичних алгоритмів використовували послідовний статистичний аналіз А. Вальда, адаптований для вирішення клінічних завдань Е.В. Гублером (1978). Математичний аналіз завершували складенням діагностичних таблиць розвитку доклінічних проявів прееклампсії та трансформації їх у клінічні прояви, які дозволяють виявляти прееклампсію у жінок на ранніх стадіях розвитку патології.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз перебігу гестаційного періоду у жінок м. Запоріжжя показав, що ускладнення вагітності частіше відзначаються у жінок не лише з прееклампсією, але й в групі з доклінічними проявами прееклампсії, особливо з хронiчною плацентарною недостатнiстю (ХПН), яка в 1,5 рази частіше зустрічається в групі жінок з доклінічними проявами прееклампсії в порівнянні з контрольною групою (28,1 % проти 18,3%). Для перебігу пологів у жінок з прееклампсією характерні достовірно вищі рівні ускладнень (34,9 % проти 19,5 %) та оперативних втручань (33,7 % проти 17,1 %). Захворюваність новонароджених більша не лише в групі жінок з прееклампсією, але й з доклінічними проявами прееклампсії в порівнянні з контрольною групою (46,2; 24,6 та 14,8 % відповідно). Жінки з прееклампсією та з її доклінічними проявами в 50 % і 36,4 % випадках були незаміжніми, достовірно частіше мали неповну середню освіту (15,3 %) в порівнянні з групою з доклінічними проявами (47,8 %) та контрольною (35,9 %) і в основному працювали робітницями (42,3; 31,8 та 28,6 %, відповідно). Встановлено, що розвитку прееклампсії сприяє наявність профшкідливостей (24,0 % проти 18,9 % в контрольній групі) та частих стресів на роботі (30,8 % проти 23,6 % відповідно), статистично достовірно більш висока частота паління жінкою під час вагітності (13,0 % проти 3,8 % відповідно). У групі жінок з прееклампсією та з доклінічними проявами прееклампсії відзначена достовірно більша частота проживання в гуртожитку або найманому житлі, що свідчить про негативний вплив незадовільних житлових умов на трансформацію доклінічних проявів прееклампсії в прееклампсію. В обох групах жінок відмічено зменшення частоти щоденного вживання м’яса, овочів та фруктів і збільшення - макаронних виробів і картоплі.

В ході дослідження встановлено, що прееклампсія на третину частіше діагностувалася у жінок промислового міста в порівнянні з містом обласного підпорядкування (10,1 % проти 6,9 %), у них частіше відзначались і доклінічні прояви прееклампсії (30,3 % проти 20,8 %). Соматичні та гінекологічні захворювання частіше спостерігались у вагітних основної групи (33,3 % проти 26,9 % та 45,5 % проти 41,5 %). Ускладнення вагітності у перших зустрічались на 12 % частіше, ніж у групі порівняння (84,8 % проти 73,1 %), в 1,4 рази – ХПН (19,2 % проти 26,3 %), в 1,2 рази – анемії (35,4 % проти 43,4 %), в 1,7 рази – загроза переривання вагітності (40,0 % проти 64,7 %). Ускладнення пологів частіше спостерігались у мешканок м. Запоріжжя (19,2 % проти 16,2 %), що призвело до підвищення частоти оперативних втручань в пологах (22,2 % проти 19,2 %) та захворюваності новонароджених (18,2 % проти 14,6 %). Це свідчить, що в умовах великого промислового міста перебіг вагітності та пологів у жінок має значно більше ускладнень, ніж у вагітних, які проживають у місті обласного підпорядкування.

Мешканки промислового міста частіше, ніж у місті обласного підпорядкування, народжують поза шлюбом (32 % проти 20 %), вища вiдносна кiлькiсть жінок відзначає наявність профшкідливостей та частих стресів на роботі (20 % проти 13 % та 24 проти 17 %), майже вдвічі більша частка жінок, які палять під час вагітності (7 % проти 4 %), в 3 рази частіше відзначається несприятливий психогенний клімат в сім’ї (3 % проти 1 %). Жінки основної групи зазначали, що матеріальний стан сімей у них кращий, ніж у групі порівняння (доход на одного члена сім’ї вище середнього мають 66 % сімей проти 56 %), що позначається на якості їх харчування. Отже, за умов проживання у великому промисловому цен­трі на вагітних більше впливають як чинники, що призводять до розвитку пре­еклампсії, так і ті, що запобігають їй. Враховуючи вищу частоту прееклампсії у мешканок великого промислового міста можна стверджувати, що переважають негативні чинники розвитку цього ускладнення. Встановлено, що у мешканок м. Запоріжжя як при фізіологічному перебігу вагітності, так і при доклінічних проявах прееклампсії вищі інтенсивність тривоги, фізичне виснаження, менша стресостійкість, ніж у жінок м. Бердянська, що свідчить про порушення їх психогенного стану і диктує необхідність корекції виявлених порушень.

Таким чином, розвиток доклінічних проявів прееклампсії призводить до збільшення частоти ускладнень та оперативних втручань в пологах та збільшує захворюваність новонароджених. Розвитку доклінічних проявів прееклампсії сприяють чисельні соціально - економічні, екологічні та психогенні чинники, які погіршують загальний стан жінки і сприяють зростанню частки ускладнень вагітності. Важливим фактором ризику розвитку доклінічних та клінічних проявів прееклампсії є проживання в умовах великого промислового міста, а їх мешканки складати групу ризику за розвитком прееклампсії, яким необхідно проводити лікувально - профілактичні заходи.

При аналізі результатів клініко - біохімічних досліджень встановлено, що у жінок з прееклампсією відзначається статистично достовірне зниження активності СДГЛ, в порівнянні зі здоровими вагітними, наявна статистично достовірна різниця між результатами, отриманими в групах з клінічними та доклінічними проявами прееклампсії (Р < 0,05). У вагітних промислового міста, в порівнянні з мешканками міста обласного підпорядкування, відзначається як підвищення активності системи ПОЛ, так і системи АОЗ. У вагітних з доклінічними проявами прееклампсії має місце перевага активації системи ПОЛ над загальною антиокислювальноi активностi АОС, у жінок з прееклампсією спостерігається зменшення загальної (АОА), що свідчить про її виснаження, причому різко знижується коефіцієнт АОЗ. При визначенні взаємовідносини в системі ПОЛ - АОС впродовж доби встановлено, що у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії, на відміну від здорових вагітних, відзначається порушення добового ритму динаміки загальної АОА - максимальні значення якої спостерігаються у денний час, при подальшому збільшенні концентрації ТБК - АП продуктів у вечірній час відбувається парадоксальне зменшення загальної АОА, що свідчить про виснаження системи АОС. У жінок з прееклампсією крива змін загальної АОА втрачає фізіологічний синусоїдальний добовий ритм. Таким чином, порушення в системі ПОЛ - АОС спостерігаються не лише у жінок з прееклампсією, але й з її доклінічними проявами. При збільшенні навантаження ці порушення можуть набувати некомпенсованого характеру з розвитком патохімічних реакцій та трансформацією процесу в прееклампсію. Зміни в системі ПОЛ - АОС у жінок, які проживають в умовах великого промислового міста, в порівнянні з мешканками міста обласного підпорядкування, свідчать про наявність у них патохімічних змін аналогічних у вагітних з доклінічними проявами прееклампсії.

У мешканок великого промислового центру, в порівнянні з контрольною групою, має місце напруження катехоламіндепонуючої функції еритроцитів, а при наявності доклінічних проявів та прееклампсії спостерігаються більш виражені зміни, що свідчить про наявність у них хронічного стресу.

У жінок з доклінічними проявами прееклампсії відмічається зменшення проникнiстi еритроцитарних мембран (ПЕМ) з 54,8 до 45,6 у 4 пробі, а при прееклампсії вони мають статистично достовірно більшу різницю (Р < 0,05), збільшується концентрація середніх молекул (середні молекули 1 з 0,348 до 0,400 у.о.; середні молекули 2 з 0,154 до 0,193 у.о.) та сорбційна спроможність еритроцитів (з 34,8 до 40,4 %). При прееклампсії спостерігаються ще суттєвіші зміни.