ПРОГНОЗИРОВАНИЕ И ПРОФИЛАКТИКА ТРОМБОТИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ В АКУШЕРСКОЙ ПРАКТИКЕ

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. Для рішення поставлених задач проведене обстеження вагітних і породілей (256 жінок), що надійшли на лікування в ДРЦОМД за період 2000-2005 рр.

Методологія дослідження передбачала 4 етапи.

На I етапі роботи були ретроспективно вивчені 37 історій пологів жінок, у яких були зареєстровані ВТЕУ під час вагітності та після пологів. Діагноз тромбозу судин був установлений шляхом ультразвукового сканування та доплерометричного дослідження кровотоку з наступною консультацією ангіохірурга Інституту невідкладної та відновлювальної медицини ім. В. К. Гусака.

Проведено аналіз особливостей перебігу вагітності, характеру розродження, наявності екстрагенітальних захворювань і спектра інфекційної патології, а також проаналізовано стан внутрішньоутробного плода (УЗД, КТГ) і маточно-плодово-плацентарного кровотоку за методом доплерометрії, показники лабораторних досліджень і, зокрема, системи гемостазу. На підставі отриманих даних архівного матеріалу були виявлені провідні фактори, що сприяли розвиткові ВТЕУ, і лягли в основу розробленої нами бальної шкали ризику тромбонебезпеки (Патент України № 67672А «Спосіб прогнозування розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень у вагітних, роділь та породіль» / Чайка В.К., Дьоміна Т.Н., Чайка К.В., 2004 р.). Виявлені фактори ризику були умовно розділені на 2 категорії. Одна група віднесена до екстрагенітальної патології, представленої запальними, ендокринними й автоімунними захворюваннями. Іншу групу факторів ризику визначали ускладненнями вагітності та пологів, а також характером розродження та проведенням різних операцій. Кожний з факторів ризику мав визначену значимість у розвитку ВТЕУ і оцінювався в балах. Оцінку тромбонебезпеки проводили двічі: до та після розродження. У залежності від ступеня ризику проводили обстеження та профілактичні заходи. Специфічність прогнозу склала 0,85, чутливість 0,89, р < 0,05 (табл. 1).

На II етапі нашої роботи (проспективне обстеження) був проведений скринінг вагітних, добір і формування груп на підставі застосування бальної шкали ризику. Було обстежено 6257 вагітних, що надійшли на лікування в ДРЦОМД, з яких була виділена група ризику розвитку тромбозу різних ступенів тяжкості – 256 вагітних.

III етап – проспективне обстеження 256 вагітних, котре включало збір клініко-анамнестичних даних, аналіз перебігу теперішніх вагітності та пологів, стану фетоплацентарного комплексу та плацент, перебігу післяпологового періоду. У залежності від ступеня ризику розвитку тромботичних ускладнень вагітні (породіллі) були розподілені в такий спосіб: у I підгрупу (легкого ризику) увійшли 76 (29,69 %) пацієнток; II підгрупу (помірного ризику) склали 125 (48,83 %) пацієнток; III підгрупу (високого ризику) – 55 (21,48 %) пацієнток. Контрольну групу склали 30 умовно здорових вагітних і породілей з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. У наших проспективних дослідженнях не передбачена група порівняння по вивченню ефективності запропонованої програми профілактики тромбозу, оскільки при виявленні ризику розвитку тромботичного ускладнення ми зобов’язані проводити профілактичні заходи. Для порівняння були використані цифрові дані річних звітів ДРЦОМД за період 1998-2001 рр., коли ще не проводився скринінг вагітних жінок щодо ризику розвитку тромбозів, і дані за період 2002-2005 рр., коли була впроваджена програма організаційних, прогностичних і профілактичних заходів серед вагітних і породілей груп ризику. Клініко-статистичний аналіз проводився з використанням спеціально розроблених карт і стандартних методик.

Стан плаценти під час вагітності оцінювали за допомогою визначення гормонального статусу та білків вагітності (плацентарний лактоген – ПЛ, хоріонічний гонадотропін людини – ХГЛ, б-мікроглобулін фертильності – АМГФ і плацентарний б-мікроглобулін – ПАМГ) у плазмі крові за методом радіоімунологічного аналізу зі стандартними наборами фірми “Incstar” (США), “Amercham” (Великобританія), “Sea-Ire-Soring” (Франція). Для визначення ПАМГ й АМГФ застосовували імуноферментний "сендвіч"-метод з використанням реактивів фірми "Labsystems" (Фінляндія).