ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПОВТОРНИХ РЕЦИДИВНИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ

Краткое содержание

Матеріал і методи. Робота складається з двох етапів: ретроспективного та проспективного. В ретроспективі вивчено катамнез 300 дітей віком від 7 до 16 років, які перебували на диспансерному нагляді з приводу повторних рецидивних респіраторних захворювань, на підставі аналізу даних викопіювання з історій розвитку та історій хвороби. Проспективні дослідження проведені при лонгітудинальному спостереженні за 116 пацієнтами віком від 3 до 14 років, які хворіли на повторні рецидивні респіраторні захворювання. Критерієм включення до групи спостереження була частота гострих респіраторних захворювань ≥ 6 разів на рік, відсутність некоригованих відхилень захисних систем.

Для визначення референтних показників обстежено 30 здорових дітей (контрольна група) від 3 до 16 років, які епізодично хворіли на ГРЗ.

Комплексне обстеження включало поряд із загальноклінічним вивчення параметрів конденсату видихуваного повітря (КВП) з огляду на те, що його компоненти можна розглядати як маркери активності місцевого запального процесу та нереспіраторної функції легень.

КВП збирали за методом Г.І. Сидоренка за допомогою спеціального модифікованого пристрою, вранці натще, після прополіскування ротової порожнини дистильованою водою, в положенні сидячи, при спокійному рівномірному диханні. Перед збором конденсату протягом 10 хвилин пацієнт адаптувався до умов збору і знайомився з методикою дослідження.

У конденсаті видихуваного повітря визначали електролітний склад (рівень кальцію, калію та хлору) на спектрофотометрі «СФ-46» за стандартною методикою, та концентрацію загального білка за методом O. Lowry.

Оцінювали рівень інтенсивності перекисного окислення ліпідів за накопиченням в КВП первинного продукту пероксидації - дієновіх кон’югат та одного з кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів - малонового діальдегіду за методикою І.Д. Стальної. Адекватність функціонування антиоксидантного захисту, що є ланкою стрес-лімітуючої системи визначали за активністю ферменту каталази молібденовим методом, ЗАА аналізували за ступенем інгібування аскорбат- та фероіндукованого окислення твіну-80.

Стан місцевої реактивності визначали за параметрами назального секрету з вивченням особливостей цитологічного складу досліджуваного матеріалу та функціонального стану нейтрофілів за методикою С.Н. Авдєєва, Л.А. Матвєєвої.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням параметричного і непараметричного методів за допомогою комп'ютерної програми обчислення  Statistica-6,0.

Результати дослідження та їх обговорення.

Відповідно до завдань| роботи| для визначення| прогнозу перебігу| частих| рецидивуючих| респіраторних| захворювань| проведено ретроспективний| аналіз| виходів| у|біля| 300 дітей диспансерної групи|, які| часто повторно хворіли| на респіраторні| захворювання|. Встановлено, що у|біля| більшості| - у 65% (95% ДІ 59,5 - 70,5%) виявилися| респіраторні| алергози| (з них бронхіальна| астма у|біля| 24,6%, алергози| верхніх| дихальних| шляхів| - 75,4%), що співпадає з даними О.М. Охотнікової (2008), С.М. Пухлика (2009), L. Barzuna et al. (2008) та демонструє хід «атопічного маршу». У|біля| 57 (19%) пацієнтів| (95% ДІ 14,5 - 23,5 %) сформувалась| хронічна| бронхолегенева патологія,| хронічна| патологія| ЛОР – органів. У 6 (2%) хворих| (95% ДІ 0,4 - 3,6) діагностовано| вторинно| хронічну| патологію|, а саме|: вроджені| вади розвитку| (гіпоплазія| легень|, вроджена| кіста|), синдром Картагенера, селективний| дефіцит| імуноглобуліну А. Втім, на думку П.П. Сокура (2008) питома вага вроджених вад становить 12%. Характерно, що| у дослідженій групі припинили хворіти|  на часті| повторні| ГРЗ 14 % дітей| (95% ДІ10 - 18%).