Увступі дисертаційної роботи розкрито актуальність теми дослідження, сформульовано його мету та завдання, визначено об’єкт та предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади системи прогнозування податкових надходжень» розкрито економічну сутність прогнозування податкових надходжень як складову системи формування доходів бюджету, обґрунтовано інституційні засади прогнозування бюджетних доходів, узагальнено зарубіжний досвід прогнозування податкових надходжень та визначено можливості його використання в Україні.
Бюджетна політика у сфері доходної частини бюджету має досліджуватись як вагома складова системи інститутів суспільства. Підвищення якісного рівня прогнозування податкових надходжень сприятиме посиленню результативності інституційних змін бюджетної системи. Підходи до формування бюджетних доходів забезпечуватимуть відповідні можливості для покращання ефективності податкового адміністрування, посилення фінансової стабільності та створення сприятливих умов для довгострокового економічного зростання.
Основна мета системи прогнозування бюджетних надходжень, яка ґрунтується на сукупності фінансово-економічних відносин у сфері формування доходної частини бюджету полягає у реалізації збалансованоїбюджетно-податкової політики країни. Бюджетне планування та прогнозування доцільно розглядати як комплексний адаптивний процес реалізації регуляторного механізму фінансової політики у межах якої здійснюється сукупність відповідних заходів у частині формування, регулювання, контролю та моніторингу системи бюджетних показників із урахуванням тенденцій соціально-економічного розвитку країни та сукупного впливу зовнішніх факторів на збалансованість та стійкість бюджетної системи. Прогнозування доходної частини бюджету є важливим та необхідним етапом бюджетного процесу, який, певним чином, дозволяє визначити стратегічні напрями розвитку бюджетно-податкового регулювання, особливості формування бюджетних доходів у територіальному та галузевому аспектах, показник кореляції між рівнем оподаткування у розрізі окремих податків та обсягом податкових надходжень, що сприяє підвищенню дієвості бюджетної політики.
В умовах економічних перетворень важливим є формування прогнозних показників податкових надходжень на коротко- та середньострокову перспективу виходячи із принципів макроекономічної стабільності, достатнього рівня науково-економічної обґрунтованості та узгодженості з бюджетною стратегією держави. Від якісного рівня обґрунтованості планування та прогнозування податкових надходжень значною мірою залежить результативність фінансової політики держави у сфері формування доходів бюджету, що, в свою чергу, впливає на структуру та обсяги бюджетних видатків, дефіциту бюджету та пріоритети соціально-економічного розвитку країни у цілому.
На сучасному етапі розвитку бюджетного механізму використовується низка методів прогнозування податкових надходжень, у тому числі економетричні, математичного моделювання. експертної оцінки. Доцільним у процесі формування прогнозних показників доходної частини бюджету застосовувати системний підхід в частині розробки консенсус-прогнозу на основі сукупності зазначених методів прогнозування з урахуванням різних сценаріїв економічного зростання.
Важливим є підвищення рівня точності та наукової обґрунтованості прогнозування податкових надходжень, як вагомої складової системи формування доходів бюджету, що одночасно має супроводжуватись посиленням ступеню координації та взаємодії державних фінансових інститутів на сучасному етапі економічних перетворень. Крім того, розробка прогнозу бюджетних показників має узгоджуватись із системою прогнозів економічного розвитку, пріоритетами державної соціальної політики та сприяти збалансованому економічному зростанню шляхом встановлення індикативних показників перерозподілу валового внутрішнього продукту через бюджет у розрізі податків, що є найбільш адаптивними відповідно до національної моделі соціально-економічного розвитку. Виважений та структурований підхід щодо прогнозування податкових надходжень на середньо– та довгострокову перспективу створює належні можливості для переходу до розробки та затвердження збалансованого бюджету, що сприяє зміцненню фінансової системи країни.
Виходячи із необхідності вдосконалення системи формування доходів бюджету доцільним є посилення взаємозв’язку між прогнозуванням податкових надходжень на наступний бюджетний рік та середньостроковим прогнозуванням. Визначено, що на даному етапі розвитку бюджетних відносин при короткостроковому прогнозуванні обсягу та структури доходної частини бюджету здійснюється аналіз впливу більшої кількості факторів, ніж при середньостроковому, у тому числі фінансово-економічного, інституційного характеру, що в достатній мірі впливає на результативність даного прогнозу. Виявлено, що факторами, які знижують ефективність бюджетного прогнозування у розрізі податкових надходжень є значна кількість змін законодавства, що регулює фінансово-економічні відносини у сфері встановлення та регулювання податків, залежність економічного зростання країни від експорту сировинних ресурсів, попит на які у світі залежить від економічної кон’юнктури, недостатній рівень інституційного середовища бюджетного прогнозування.
Посилення дієвості механізму бюджетного регулювання у країнах із розвинутою та трансформаційною економікою набувають важливого значення в умовах інституційних змін розвитку фінансових процесів, підвищення ступеню глобалізації економічних перетворень. З огляду на зазначене, доцільним є подальше вдосконалення системи бюджетного прогнозування та планування, зокрема в частині прогнозування обсягів податкових надходжень, що спрямовано на посилення керованості та передбачуваності розвитку національної економіки. При розробці та реалізації ефективної системи прогнозування доходної частини бюджету держава повинна виходити з необхідності встановлення оптимальної структури податкових та неподаткових надходжень, оцінки впливу потенційних ризиків на обсяги бюджетних доходів. Визначено, що до початку економічної рецесії в базові моделі макроекономічного прогнозування, які використовувались при розробці бюджетно-податкової політики, було враховано на недостатньому рівні показники економічних ризиків, пов’язаних із збалансованістю фінансово-економічних відносин.
Накопичений світовий досвід прогнозування доходної частини бюджету свідчить, що формування прогнозної моделі є динамічним та циклічним процесом, який має враховувати безпосередній вплив системи визначених змінних з лагами у часі. Якість прогнозування залежить від повноти включення фінансових показників у системні моделі прогнозування та врахування зворотних зв’язків між складовими бюджетних відносин у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту.
Другий розділ «Фінансово-економічний аналіз прогнозування доходів бюджету у розрізі податкових надходжень» присвячений дослідженню особливостей розвитку вітчизняної системи прогнозування податкових надходжень, визначенню сукупності факторів, які впливають на результативність прогнозування доходів бюджету в розрізі податків.
Податки є дієвим інструментом фінансового регулювання соціально-економічного розвитку країни та вагомою складовою системи формування бюджетних доходів. На даному етапі розвитку бюджетної системи найбільшу частку у доходах зведеного бюджету становлять податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств (табл. 1). За період 2002–2011 років середній показник питомої ваги зазначених податків у доходах зведеного бюджету складає 56,9 відсотка.
