ПРОВАДЖЕННЯ З НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, вказується на зв’язок роботи з науковими планами та програмами; визначаються мета, завдання дослідження, його об’єкт і предмет, використані методи, нормативна основа та емпірична база; основні теоретичні положення, що обумовлюють наукову новизну роботи; визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ 1 «Теоретичні та правові засади провадження з надання адміністративних послуг в Україні» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Адміністративні послуги як предмет адміністративного провадження» проведено науково-теоретичний та нормативно-правовий аналіз підходів до визначення понять  «адміністративна послуга», «адміністративне провадження» тощо.

Під адміністративним провадженням у роботі пропонується розуміти сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення адміністративної справи, що завершується прийняттям адміністративного акта та його виконанням.

Виходячи з визначення адміністративного провадження та провадження з надання адміністративних послуг, виокремлено їх спільні риси, наприклад сукупність певних дій органів публічної адміністрації, результатом чого є видання адміністративного акта, тощо. Наголошено, що перше визначення є ширшим за друге, оскільки включає у себе як юрисдикційні, так і неюрисдикційні провадження.

Зроблено висновок, що провадження з надання адміністративних послуг здійснюється тільки у рамках неюрисдикційних «позитивних» проваджень, навіть якщо результатом буде негативний наслідок у вигляді відмови у виданні певного адміністративного акта (дозволу, реєстрації, ліцензії тощо), і є частиною адміністративних проваджень.

Запропоновано під адміністративною послугою як предмета адміністративного провадження розуміти врегульовану адміністративно-правовими нормами діяльність органів публічної адміністрації з розгляду заяви фізичної або юридичної особи про видачу адміністративного акта (дозволу, ліцензії, реєстрації, посвідчення, сертифіката тощо), спрямовану на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків.

Констатовано, що питання проваджень з надання адміністративних послуг органами публічної адміністрації потребує дослідження на монографічному рівні.

У підрозділі 1.2 «Поняття, принципи і класифікація проваджень з надання адміністративних послуг в Україні» сформульовано поняття «провадження з надання адміністративних послуг», його ознаки, принципи та здійснено їх класифікацію.

Під провадженням з надання адміністративних послуг пропонується розуміти врегульований адміністративно-правовими нормами адміністративний регламент, порядок якого визначає діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з розгляду заяви фізичної або юридичної особи про видачу адміністративного акта (дозволу, ліцензії, реєстрації, сертифіката тощо), спрямованого на забезпечення її прав і законних інтересів та/або на виконання особою визначених законом обов'язків.

До основних ознак провадження з надання адміністративних послуг в Україні віднесено: регламентацію нормами адміністративного права; процесуальний характер діяльності уповноважених органів та посадових осіб; ініціативність (надаються за заявою осіб); наявність ряду стадій, які мають часові, змістовні та процедурні особливості; формальне закріплення результатів процедури у письмовій формі як індивідуальний правовий акт (дозвіл, ліцензія, реєстрація, сертифікат тощо).

Принципи, на яких має базуватись діяльність органів публічної адміністрації з надання адміністративних послуг, систематизовано залежно від значення поділом на: 1) загальні: законність, рівність, справедливість, гласність, свобода вибору, системність, гуманізм, демократизм та науковість; 2) спеціальні: територіально-галузевий; безперервності; цілеспрямованості; економічної доцільності, результативності, професійності, відповідальності, доступності, єдності, централізації (підпорядкованості), зручності, своєчасності; зонально-предметний.

Класифікацію провадження з надання адміністративних послуг здійснено за: результатом видачі адміністративного акта (дозвільні, ліцензійні); юридичними наслідками (правонаділяючого, правоприпиняючого, правообмежуючого характеру); змістом та обсягом процедурних дій (основні, супутні, додаткові); критерієм платності (платні, безоплатні); юридичною силою нормативно-правових актів, які визначають зміст та порядок їх надання (законодавчі, підзаконні); характером реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян і юридичного обов’язку фізичних та юридичних осіб (використання прав і законних інтересів, виконання фізичними та юридичними особами своїх обов’язків); суб’єктом отримання (фізичні, юридичні особи).

У підрозділі 1.3 «Правова основа провадження з надання адміністративних послуг в Україні» здійснено періодизацію розвитку законодавства, що унормовує суспільні відносин у сфері надання адміністративних послуг, виокремлено недоліки чинного законодавства щодо провадження з надання адміністративних послуг в Україні, надано його характеристику.

Нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини у сфері провадження з надання адміністративних послуг, класифіковано за: юридичною силою (закони, підзаконні акти); об’єктом регулювання (ті, які регулюють поведінку людей, визначають права й обов’язки споживачів послуг як учасників адміністративно-правових відносин, та ті, які визначають правовий статус органів публічної адміністрації у сфері надання адміністративних послуг); предметом регулювання (консультаційна допомога, довідкова та інформаційна робота, оформлення матеріалів з підприємницької діяльності, будівництва, архітектури та землекористування купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна тощо).