РАЗРАБОТКА ИНТЕГРИРОВАННОЙ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫМИ РИСКАМИ ПРИ ПОДЗЕМНОЙ ДОБЫЧЕ ЖЕЛЕЗНЫХ РУД

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, ідею та задачі досліджень, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, викладено основні наукові положення, що виносяться на захист, новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі подано аналітичний огляд умов праці при підземному видобутку залізних руд та якісний аналіз існуючих причин нещасних випадків і заходів з профілактики травматизму на гірничих підприємствах Кривбасу. Проведено аналіз літературних джерел, присвячених питанням урахування факторів ризику в галузі охорони праці на промислових підприємствах, та сучасних методів оцінювання й управління професійними ризиками.

Вагомий внесок у розв’язання проблем поліпшення умов праці, удосконалення нормативно-правової бази охорони праці, управління ризиками в галузі охорони праці, розробки ефективних комплексних заходів щодо поліпшення умов праці на гірничих підприємствах на сучасному етапі зробили вчені: А.С. Бєліков, П.В. Бересневич, Ю.Г. Вілкул, Ю.Л. Воробйова, Г.Г. Гогіташвілі, О.М. Голишев, В.І. Голінько, А.О. Гурін, П.К. Кучеба, О.Є. Лапшин, Н.Б. Льовкін, О.Г. Левченко, К.Н. Ткачук, Н.Ю. Швагер, М.І. Швидкий та інші вчені.

Проведений аналіз показав, що в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, продовжує працювати значна частина персоналу шахт Кривбасу. Серйозною соціальною проблемою на цих підприємствах є також високі показники виробничого травматизму. Так, наприклад, коефіцієнт частоти травматизму в ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» за період з 2000 по 2011 рр. характеризується стабільно високим рівнем 7,16–11,79.

Аналіз причин виробничого травматизму на гірничорудних шахтах Кривбасу за останні одинадцять років свідчить про те, що основною групою причин усіх зареєстрованих нещасних випадків є організаційні чинники – 70–75% від загальної кількості, у тому числі домінуючі – порушення трудової й виробничої дисципліни (55–60%), порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, машин і механізмів, транспортних засобів (5–10%), порушення технологічного процесу (3–5%); залучення до роботи працівників не за фахом (3%). Так, переважна кількість нещасних випадків сталася: при падінні, обвалі предметів, матеріалів, породи, гірничої маси – 40,79 %; при дії на гірників рухомих і обертових деталей обладнання, машин і механізмів – 17,01 %.

Згідно з вимогами Міжнародної організації праці (МОП), виробничий травматизм вважається задовільним, якщо коефіцієнт частоти смертельного травматизму не перевищує 0,091. Проведені ж дослідження показали, що коефіцієнт частоти смертельного травматизму по шахтах Кривбасу більш ніж удвічі перевищує нормований показник, що свідчить про недостатньо високу ефективність існуючої системи управління охороною праці на підприємствах.

Така ситуація свідчить про те, що сформована нині система атестації робочих місць на гірничих підприємствах не достатньо ефективна, а дотримання регламентувальних вимог з охорони праці не є пріоритетним для багатьох гірничих підприємств. На сьогодні на гірничорудних підприємствах України активно розробляються, удосконалюються і впроваджуються системи управління охороною праці, при цьому питання оцінювання ризиків досі залишається не розв’язаним.

У законодавчих та нормативно-правових актах з охорони праці, чинних в Україні, немає прямих вказівок щодо обов'язкового проведення оцінювання професійних ризиків. Нині процедура оцінювання ризиків у сфері охорони праці фактично є добровільною й використовується лише підприємствами, які впроваджують систему управління охороною праці та здоров'я відповідно до вимог міжнародних стандартів OHSAS серії 18000, ISO серії 31000, документів МОП.

Інноваційним у переході від атестації робочих місць до управління ризиками в галузі охорони праці, в першу чергу, є те, що оцінювання ризиків та управління ними – процес постійний, а не епізодичний, як у випадку атестації робочих місць.

Сьогодні є низка наукових робіт, в яких розглядаються питання оцінювання ризиків, однак недостатньо матеріалів, безпосередньо пов'язаних з підземною розробкою залізних руд.

У зв'язку з вищезазначеним, актуальним є розробка інтегрованої системи управління професійними ризиками з метою їх мінімізації, що враховує сучасні підходи щодо кількісного оцінювання впливу умов праці на здоров'я працівників, обґрунтування превентивних заходів щодо зниження показників виробничого травматизму, створення здорових і безпечних умов праці при підземному видобутку залізних руд.

У другому розділі розглянуто результати застосування кількісного підходу до оцінювання ризику інгаляційного впливу шкідливих речовин на гірників для одного з найбільш інтенсивних джерел їх виділення при проходженні гірничих виробок – проведенні вибухових робіт. При цьому в рудникову атмосферу надходить, крім пилу, значна кількість шкідливих газів, головними з яких є оксид вуглецю СО й діоксид азоту NO₂, які, крім безпосередньої токсичної дії на гірників, посилюють розвиток силікозу.

Збиток, який наносять ці шкідливі гази здоров'ю людини, сьогодні оцінюється лише побічно шляхом порівняння фактичних концентрацій цих речовин у повітряному середовищі з гранично допустимими величинами. Такий підхід не дає можливості досить точного визначення наслідків впливу шкідливих факторів на здоров'я людини. Тому доцільно одержати кількісну оцінку інгаляційного впливу на людину шкідливих факторів виробничого середовища, застосувавши для розв’язання цієї задачі концепцію ризику.

Вплив цих факторів одержав узагальнену назву «доза», а математичні моделі, що дають результати цього впливу, – моделі «доза-ефект». Доза розглядається в даному випадку як кількість токсикантів, що надійшли в організм працівника.