РЕАБІЛІТАЦІЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК З БЕЗПЛІДДЯМ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження.   Дана робота базується на аналізі комплексного вивчення стану репродуктивного здоров’я 289 подружніх пар, які знаходились в безплідному шлюбі більше 1 року.

Обстежені жінки – мешканки міста Києва, які звертались до кабінету репродуктивного здоров’я Центральної районної поліклініки Деснянського району в період 2006-2008 рр.

Подружні пари були розподілені на дві групи: 1 група – 134 подружні пари, які пройшли обстеження та одержували традиційні лікувальні профілактичні заходи; 2 група – 155 подружніх пар, проведені поетапно за розробленою в дослідженні методикою. Контрольну групу склали 35 жінок, у яких безпліддя в шлюбі було обумовлене чоловічою інфертильністю.

Ведення подружніх пар 2 групи проводилось за рекомендованою нами методикою та включало в себе декілька етапів: 1-й етап – анамнез та обстеження подружньої пари; 2-й етап – підтвердження наявності овуляції у жінок; 3-й етап – визначення сумісності сперми та шиїчного слизу; 4-й етап – визначення прохідності маткових труб; 5-й етап – спеціальні додаткові дослідження.

До алгоритму обстеження пацієнток входили: оцінка загального, акушерського та гінекологічного анамнезу; тривалість, первинність або вторинність безпліддя; об’єктивне обстеження, яке включало в себе загальноклінічні та гінекологічні дослідження; виявлення інфекцій, які передаються статевим шляхом (хламідії, уреаплазми, мікоплазми, цитомегаловірус, вірус простого герпесу); ультразвукове дослідження малого тазу; визначення стану та прохідності маткових труб (гістероскопія, ГСГ, лапароскопія); оцінка характеру циклу за тестами функціональної діагностики (ТФД); визначення рівня секреції ФСГ, ЛГ, ПРЛ і статевих гормонів у сироватці крові в динаміці в 7, 14, 21 дні менструального циклу (дослідження проводились в лабораторії “Діла”, м. Київ); функціональні гормональні проби з естрогенами, гестагенами, хоріогоніном для представлення потенційних можливостей деяких рівнів в системі регуляції репродукції; функціональні спеціальні проби – взаємодія сперматозоїдів з цервікальним слизом (Курцрок-Мілера), посткоїтальний тест (ПКТ); визначення антиспермальних антитіл в сироватці крові.

Після попередньої оцінки документації та стану пацієнтки згідно з класифікаціями Л.І. Іванюти (2003 р.) та В.І. Кулакова (2005 р.) проводилось більш глибоке обстеження в умовах відділення малоінвазивної хірургії, метою якого була верифікація діагнозу та призначення адекватного лікування. В амбулаторному або стаціонарному режимі застосовувались наступні методи обстеження та лікування.

Лабораторне дослідження еякуляту проводилось на етапі обстеження чоловіків двічі з інтервалом в 14 днів (дослідження проводились в лабораторії “Діла”, м. Київ). При виявленні патології сперма надалі досліджувалась за показаннями.

Інвазивні сучасні методи досліджень (гістероскопія, лапароскопія) проводили наборами інструментів фірми “Striker”. Загалом в дослідженні було проведено 100 лапароскопій та 100 гістероскопій, які виконувались в ЦРП Деснянського району м. Києва, патгістологічні дослідження проводились в лабораторії Національного інституту раку МОЗ України м. Києва за загальноприйнятою методикою.

Статистичні дослідження проводили за загальноприйнятою методикою з використанням методів параметричної та непараметричної статистики (Мінцер О.П. та співавт., 2006).

Результати досліджень та їх обговорення.   При обстеженні 1 і 2 груп подружніх пар дослідження індексу маси тіла, УЗД, рівню гормонів, тести функціональної діагностики, інфекційний скринінг були виконані в 100% випадків. Гістероскопія, лапароскопія в 1 групі – в 37,3%, в 2 групі – в 32,2%. Особливості обстеження чоловіків 2 групи: дослідження рівню гормонів складало 79,3%, УЗД – 80,6%, аналіз соку передміхурової залози – 100%, краніографія – 9,7%, АСАТ – 31,6%. В 1 групі чоловікам в 100% випадків проводили тільки інфекційний скринінг і спермограму.