РОЛЬ ПРИНЦИПІВ ПРАВА У ПРОЦЕСІ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Принципи права – один із найважливіших компонентів будь-якої правової системи. Від того, наскільки вони відображені в правових нормах і в правозастосовній діяльності, багато в чому залежить ефективність правового регулювання.

Довгий час вітчизняною юридичною наукою, яка відводила принципам права роль виключно ідеологічної складової, не визнавався їх безпосередній регулюючий вплив на суспільні відносини, що зрештою негативно вплинуло на розвиток національної правової системи. Проявами такого негативного впливу сьогодні є встановлення у процесуальних кодексах України, за їх буквального тлумачення, як єдиної основи вирішення справи виключно норм права, що закріплені в приписах нормативно-правових актів, неузгодженість судової практики, переважно формальний підхід до вирішення юридичнозначущих питань. Через відсутність усталеної практики оцінки нормативно-правових актів на предмет їх відповідності основоположним вимогам права судами загальної юрисдикції непоодинокими є випадки застосування неправових приписів. Це в свою чергу, поряд з низкою соціальних факторів, призводить до зниження рівня довіри населення до системи судочинства і невизнання цінності права в цілому. Звідси випливає значущість наукового вироблення шляхів забезпечення відповідності правозастосування системі принципів права та визначення основних напрямів їх впливу на регульовані правом суспільні відносини, що зумовлює актуальність теми цього дослідження.

Визнання необхідності розв’язання означених вище проблем було проголошено одним із рушійних факторів судово-правової реформи в Україні, вихідні положення якої були закріплені в схваленій постановою Верховної Ради України від 28.04.1992 р. № 2296-XII Концепції судово-правової реформи в Україні, згодом набули подальшого розвитку в схваленій Указом Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006 Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів. Однак спроба реалізації завдань судово-правової реформи через низку причин політичного, організаційного, кадрового та ідеологічного характеру не досягла своєї мети.

Серед першочергових кроків на шляху до подолання кризових явищ у галузі правосуддя особливого значення набуває забезпечення відповідності процесу правозастосування сутнісним вимогам до якості правосуддя, що, в свою чергу, вимагає усвідомлення значення принципів права для регулювання суспільних відносин. Основоположне значення серед них має принцип справедливості, вимоги якого повинні втілюватися при здійсненні кожного акта правосуддя. Оскільки усі інші принципи права є похідними від принципу справедливості, його реалізація є необхідною передумовою функціонування всієї їх системи, що, зокрема, підтверджується аналізом практики єдиного органу конституційної юрисдикції і вищих судових органів України, а також судових органів інших держав, міжнародних судових установ. Між тим, серед наукових робіт, присвячених проблемам правозастосування, немає жодного монографічного дослідження, яке б розкривало роль принципів права у цьому процесі. Це особливо підкреслює потребу концептуального, заснованого на сучасній методології, дослідження функціональної ролі принципів права у процесі правозастосування.