Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сутність, стан дослідження наукової проблеми, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет, методологічні засади дослідження, сформульовано концептуальні положення проблеми, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, характер апробації, подано загальну характеристику роботи.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження ролі паблік рилейшнз у глобалізаційних процесах” – обґрунтовано концептуальні підходи до природи та характеру глобалізації, визначено ідеологічні та соціально-культурні імперативи паблік рилейшнз, окреслено джерельну базу дослідження. Застосування PR-технологій передбачає врахування системного характеру комунікації, який зумовлює активну взаємодію елементів комунікаційного процесу з глобальним середовищем, а також існуючої системи норм і цінностей (її називають по-різному – ідеологія, філософія, корпоративна культура або кредо), за якою більшість соціальних суб’єктів ґрунтують комунікації з громадськістю. Саме тому аналіз проблеми гармонізації соціальних відносин на основі паблік рилейшнз в умовах глобалізації виявляє характеристики імперативів глобалізації та її ідеологічних засад, розкриває особливості глобального суспільства та політичної ідеології глобалізації в контексті дихотомії глобалізму і альтерглобалізму. Глобалізація розглядається як об’єктивний і амбівалентний процес, закономірний етап світового розвитку, який охоплює всі сфери життєдіяльності людства в найближчому майбутньому. При цьому зазначається, що в Україні проблемам глобального розвитку на державному рівні приділяється недостатньо уваги, зокрема, досі відсутня національна концепція побудови інформаційного суспільства в процесах глобалізації.
У дисертації з’ясовано сутність глобального управління та місце в ньому комунікацій з громадськістю як чинника оптимізації управлінських рішень та інструменту формування сприйняття глобалізації широкими колами світової громадськості, зокрема, підкреслюється, що для підвищення рівня соціальної організованості й керованості світового співтовариства, його розвитку і забезпечення демократичних форм контролю та зворотного зв’язку необхідна реалізація демократичних принципів в глобальному суспільстві. Одним з інструментів досягнення взаєморозуміння є PR-діяльність, яка у практиці суспільного життя виконує важливу функцію політичної культури громадської думки, визначення і здійснення політики на основі громадських інтересів. Зв’язки з громадськістю визначаються як двостороння комунікація, котра не лише впливає на світову спільноту, а й сприяє тим чи іншим суб’єктам комунікаційного процесу адаптуватися до потреб інформаційної демократизації. У цих умовах публічність глобальних акторів набуває важливого значення, а паблік рилейшнз стають необхідністю політичної комунікації на системному рівні.
Теоретичною основою проведеного аналізу стали наукові розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері глобалізації та міжнародних відносин, міжнародних комунікацій, відкритого суспільства, міжнародних паблік рилейшнз. З огляду на конкретні цілі і завдання дисертаційної роботи, теоретичне дослідження проблем здійснювалося за напрямками, що є найбільш принциповими для розв’язання поставленої наукової проблеми, зокрема: визначення сутнісних особливостей глобалізації; розгляд ідеологічних трактувань глобалізаційних процесів з позицій глобалізму і альтерглобалізму, на основі яких може здійснюватися в сучасних умовах PR-забезпечення глобалізації; з’ясування змісту глобального управління як чинника міжнародної інтеграції, важливою функцією якого є міжнародні паблік рилейшнз; аналіз теорій відкритих систем та відкритого суспільства як теоретичної основи функціонування міжнародних паблік рилейшнз; дослідження PR-діяльності різних глобальних акторів – національних держав, міжнародних організацій та транснаціональних корпорацій. В роботі також використано наукові розвідки з інформаційного забезпечення глобалізаційних процесів, прикладні дослідження PR-забезпечення європейської інтеграції як складової світової інтеграції; монографії та дисертації, пов’язані з дослідженням міжнародних комунікацій.
Джерельну базу дослідження становлять зарубіжні наукові праці із вищезазначених напрямків, зокрема, Д. Белла, І. Валлерстайна, Ф. Фукуями, О. Тоффлера, З. Бжезінського, С. Хантінгтона, Е. Гіденса, А. Уорена, Р. Холлінгсворта, Ф. Е. Етціоні, Г. Алмонда, Г. Ласуела, С. Блека, Ф. Буарі, С. Катліпа, А. Сентера, В. Ліпмана, Л. Землянової, В. Коробейникова, А. Уледова, Т. Лебедєвої, Є. Пашенцева, А. Звєринцева, М. Шишкіної тощо.
Українські наукові доробки, пов’язані з дослідженням проблем глобалізації та місця України в цьому процесі репрезентовано, передусім, колективною монографією “Глобалізація та безпека розвитку” Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України (К.: 2001), науковими працями “Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.): (Х,: 2001) та “Людина і культура в умовах глобалізації” (К.: 2003), а також різноплановими науковими працями вітчизняних фахівців: О. Білоруса, О. Скаленка, А. Філіпенка, О. Зернецької, Є. Макаренко, В. Гондюла, О. Литвиненка, Ю. Павленка Г. Почепцова, Н. Костенко, С. Макєєва, Т. Андрониної, В. Полторак, Л. Губерського, А. Москаленка, В. Іванова.
Українська наукова школа паблік рилейшнз презентована працями Г. Почепцова, В. Королька, В. Бебика, М. Ожевана, В. Мойсеєва, А. Яковця, І. Слісаренка, О. Шевченко тощо.
У другому розділі „Глобалізація комунікацій з громадськістю” глобалізацію розглянуто як провідну тенденцію сьогодення, яка, посиливши взаємозалежність і взаємодію, створила якісно нову ситуацію в сучасному розвиткові комунікацій з громадськістю: паблік рилейшнз стають значною мірою міжнародними, їх здійснення потребує врахування, а, отже, й дослідження глобальних процесів, (зокрема, й тих, що відбуваються в самих паблік рилейшнз). За допомогою системного та структурно-функціонального методів дослідження в цьому розділі аналізуються сутність та фактори виникнення міжнародних комунікацій з громадськістю, специфіка інституціональних форм реалізації PR-зв’язків зі світовою спільнотою у транснаціональному середовищі. Зокрема, увагу приділено такій формі міжнародного піару, як цивілізований лобізм, який виявляється як на національному, так і на регіональному та глобальному рівнях.
Міжнародні PR визначено як комунікації зі світовою громадськістю, що відбуваються в мультикультурному середовищі та спрямовані на гармонізацію відносин між різними суб’єктами міжнародної взаємодії. До основних технологій міжнародних PR віднесено формування іміджу окремих агентів глобалізації; формування громадської думки як важливого чинника політичної організації міжнародного середовища; інформаційне забезпечення прийняття політичних рішень; інформаційна підтримка глобалізації та глобалізаційного процесу загалом; заохочення до співробітництва та просування на міжнародному рівні ідей, цінностей, брендів та іміджів акторів міжнародних відносин. У розділі проаналізовано інституціональне забезпечення міжнародних зв’язків з громадськістю. Зазначено, що здійснення міжнародних комунікацій з громадськістю наражається на проблеми, без розв’язання яких неможливе проведення ефективної PR-діяльності: проблеми, пов’язані з асиметричною багатомовністю та багатокультурністю, сумісністю PR-технологій тощо. Здійснений науковий аналіз діяльності Міжнародної асоціації паблік рилейшнз дав підстави визначити її важливу роль у поглибленні процесів глобалізації PR, що забезпечується реалізацією головної мети МАПР – накопичення та узагальнення досвіду PR різних країн світу і заохочення національних PR-асоціацій до формування національних освітніх програм і програм підвищення кваліфікації для професіоналів у сфері зв’язків з громадськістю. PR-діяльність у глобальному середовищі тлумачиться як сукупність заходів, які об’єднані єдиною метою, спрямовані на чітко визначені верстви громадськості та скоординовані у просторі та часі. Проаналізовано такі інструменти міжнародного піару як медіа-рилейшнз, менеджмент новин, подієві комунікації, Інтернет-комунікації та специфічна форма зв’язків з громадськістю – лобізм.
У третьому розділі „PR-діяльність держави як суб’єкта глобального управління” зазначено, що міжнародні паблік рилейшнз здійснюються різними учасниками міжнародних відносин, серед яких ключова роль належить національним державам і державним інституціям. Виконання державою функцій глобального актора передбачає її відкритість у міжнародних відносинах. Відкритість і транспарентність державної влади як домінантний чинник її входження у глобалізаційні процеси розглядається на основі системного, структурно-функціонального та компаративного методів дослідження: зокрема, проаналізовано концепцію відкритого суспільства в контексті глобалізації, особливості глобального відкритого суспільства та місце в ньому паблік рилейшнз як засобу формування відкритості та управління політичної системи на локальному, національному, регіональному та глобальному рівнях.
Як показав аналіз, проблема відкритого суспільства стала актуальною в умовах глобалізації, коли особливого значення набула інформаційна діяльність державно-політичних структур суспільства та відкритість їх політичної культури для громадськості. Саме тому вузловим питанням формування відкритого суспільства та входження країни у глобальне суспільство вважається транспарентність влади, яка складається з декількох компонентів: нормативного, інституційного, особистісного. Доведено, що проблема транспарентності є не тільки проблемою політичного розвитку – вона є суттєвим фактором підвищення ефективності економічного та соціокультурного життя.
На основі дослідження досвіду різних держав щодо розв’язання проблеми інформування громадськості та формування системи паблік рилейшнз зроблено висновок, що розвиткові системи зв’язків з громадськістю на локальному і національному рівнях глобального управління в межах окремих країн та їх політико-адміністративних структур сприяє формування інформаційної демократії.
Інформаційна демократія визначена як створення умов для вільного обміну думками і забезпечення рівності громадян у політично-суспільних комунікаціях; визнання природним і законним існування різних думок, поглядів, зокрема альтернативних; толерантність; формування механізму змагальності думок у соціально-політичному процесі та забезпечення права громадськості на доступ до необхідної йому інформації, якою володіють державні та недержавні установи і організації; реалізація кожним суспільним суб’єктом права на отримання альтернативної інформації; демократичне реформування системи інформування суспільства.
До основних завдань PR-діяльності держави у національному та транснаціональному середовищі віднесено створення позитивного іміджу країни, створення позитивного іміджу її перших осіб, формування громадської думки не лише на національному, а й на міжнародному рівні, забезпечення міжнародної громадськості та управління об’єктивною інформацією у світових інформаційних потоках, адекватне розуміння ролі держав у світових цивілізаційних процесах. Дослідження іміджу України виявило такі тенденції: у світі сформувався досить суперечливий і неоднозначний імідж держави, уявлення про Україну в багатьох країнах світу є досить поверховими та фрагментарними; спостерігається його позитивна динаміка; існують певні чинники щодо проблеми ефективного формування іміджу України для забезпечення національних інтересів. Саме їх подоланню може сприяти реалізація затвердженої Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України.
У четвертому розділі „PR-діяльність недержавних глобальних акторів” розкриваються теоретичні аспекти та практика застосування комунікацій з громадськістю міжнародними організаціями і транснаціональними корпораціями. Доведено, що сучасний глобальний порядок дедалі більше визначається багатоплановими і взаємозалежними закономірностями транснаціональних взаємин, які формуються як державними, так і недержавними суб’єктами
Досліджено, що функції зв’язків з громадськістю міжнародних організацій та інституцій виконують спеціально створені структурні підрозділи, які для вирішення конкретних завдань використовують оптимальні прийоми та засоби міжнародних комунікацій з громадськістю; для багатьох з них з’явилися нові можливості впливу на світову громадську думку і мобілізацію громадськості на підтримку організованих PR-кампаній. Застосування новітніх інформаційних технологій зумовило відхід від публічної сфери, котра була безпосереднім чином пов’язана зі суспільними установами, убік публічної сфери, що формується навколо системи засобів масової інформації. Діючи через системи масової інформації, міжнародні структури стимулюють дискусії стосовно методів, причин і питань глобалізації та вибору, що постав перед суспільством. Саме за допомогою паблік рилейшнз недержавні учасники впливають на суспільну свідомість і сприяють соціальним перетворенням.
У розділі розглядається досвід застосування PR-технологій у діяльності міжнародних організацій, зокрема ООН та НАТО, які підтвердили, що в XXI столітті жодна організація не зможе бути сильною й ефективною без зв’язку і міжнародної політичної комунікації, які є необхідною умовою участі людей у житті міжнародного співтовариства та дають можливість світовій громадськості, що зіштовхується зі складними проблемами глобалізації, отримувати необхідні засоби до розуміння процесів, що відбуваються. Доведено, що актуалізація проблеми здійснення активної комунікативної політики ООН в умовах глобалізації світу зумовлена змінами форм і вимірів політичного простору, яке контролюється міжнародною організацією, зниженням ефективності національних і територіальних систем управління, постійним зростанням ролі транснаціонального громадянського суспільства, тим, що ООН, виконуючи суперечливу роль у глобальних процесах, по-різному сприймається світовою громадськістю. На відміну від деяких інших міжнародних інституцій, НАТО, зважаючи на специфіку її діяльності, обирає власні шляхи інформування громадськості щодо власної політики та цілей діяльності. Її PR-політика забезпечуються низкою підрозділів організації, які в межах своєї компетенції надають допомогу країнам-членам та країнам-партнерам у задоволенні потреб в інформації про Альянс.
Акцентовано увагу, що з розвитком ринків, посиленням конфронтації економічних інтересів і зростанням можливостей виникнення на їхній основі міжнародних конфліктів дедалі більшого значення набуває та частина міжнародних PR, що пов’язана з діяльністю промислово-фінансових груп на світових та регіональних ринках. Сьогодні PR-діяльність ТНК здійснюється в декількох формах: а) використання зарубіжних посередників компаній (консультантів агентств і фірм тієї чи іншої країни); б) створення зарубіжного відділення PR конкретної транснаціональної корпорації, яке здійснюватиме зв’язки з громадськістю в цій державі самостійно, з урахуванням її особливостей, традицій, менталітету; в) епізодичне відвідування країни перебування дочірньої фірми або філії ТНК із метою отримання необхідної інформації та виконання певних PR-завдань (основна ж частина PR-діяльності здійснюється службою зв’язків з громадськістю головної установи ТНК). До основних завдань PR-служб ТНК можна віднести: представлення та позиціонування ТНК, її продуктів та послуг в країнах перебування, на реальних та потенційних ринках збуту; вивчення громадської думки і політики відповідної держави; скорочення інформаційного розриву між вищим керівництвом ТНК і регіональними посередниками; формування позитивного іміджу організації, її керівників та персоналу; лобіювання інтересів ТНК у владних структурах країн перебування; формування корпоративної громадської думки, виходячи з філософії фірми та особливостей регіону, де розміщені філії ТНК. Аналіз підтвердив, що в умовах глобалізації вагоме місце у здійсненні міжнародних комунікацій з громадськістю починають займати транснаціональні PR-агентства, які активно використовуються і державами, і недержавними глобальними акторами для організації впливу на світову думку. При цьому жодна з найбільш відомих компаній не обмежується послугами лише одного з провідних світових агентств для власної PR-підтримки. Українські PR-агентства поступово виходять на світовий рівень, включаючись у діяльність PR-агентств глобального рівня.
У п’ятому розділі „PR-підтримка європейської інтеграції та глобалізації України” розглядається європейський вимір PR-забезпечення глобалізації та міжнародний піар як інструмент формування іміджу глобалізації, розкриваються імперативи PR-забезпечення України в глобалізаційному просторі. Визначено, що європеїзація – це процес соціальної трансформації, в якому європейські національні співтовариства поступово інтегруються в єдину регіональну політичну та соціокультурну систему, яка набуває загальноєвропейського характеру і стає певною цілісністю, що характеризується взаємопроникненням і взаємозалежністю, а також утворенням наднаціональних європейських інституцій. Доведено, що входження України в європейський інтеграційний простір і визнання її європейськими партнерами потребує значної активності не лише в соціально-економічній та політичній перебудові України, її наближенні до демократичних європейських стандартів, а й в забезпеченні інформаційно-іміджевої підтримки інтеграції країни як на національному, так і регіональному рівнях. До основних завдань комунікацій з громадськістю європейських інституцій віднесено: досягнення в прийнятті спільних політичних та інших рішень, пропаганда своєї діяльності в країнах, які прагнуть стати учасниками ЄС; ведення належної політики розповсюдження інформації про характер, методи і результати інтеграційної діяльності; проведення консультацій щодо проектів та програм, що реалізуються європейськими інституціями на місцях; координація роботи європейських інституцій та їх органів, пов’язаної як з інформаційно-комунікаційною діяльністю, так і з реалізацією соціально-економічних і політичних проектів. Аналіз досвіду ЄС в застосуванні PR-технологій дає підстави зробити висновки, що PR-підтримка євро інтеграційних прагнень України можлива за участю не лише загальноєвропейських установ, а й європейських неурядових організацій, національних структур, транснаціональних корпорацій, що задіяні в європейських інтеграційних процесах. Просуванню України на шляху до ЄС перешкоджають чинники, пов’язані з низьким рівнем громадської поінформованості щодо дій уряду в процесі євроінтеграції, брак знань і навичок державних службовців у сфері ефективного впровадження завдань європейської інтеграції України та нестача аналітичних і методологічних матеріалів щодо пріоритетних питань інтеграції України до ЄС.
У розділі акцентовано увагу на тому, що об’єктивні глобальні процеси передбачають необхідність цілеспрямованого впливу з боку акторів міжнародних відносин та суб’єктів державної влади на здійснення адекватної політики та діяльність відповідних інститутів. Зважаючи на це, актуальною для України є проблема розробки власної національної глобалізаційної стратегії, яка б: а) гармонійно об’єднувала активізацію внутрішніх ресурсів і різнобічних зв’язків зі світовим співтовариством; б) забезпечувала максимальне використання можливостей, наданих глобалізацією, і мінімізувала її негативні наслідки; в) максимально враховувала її національні інтереси України у процесах її поступового входження в глобальне суспільство. Імідж глобалізації та імідж її основних агентів є основою для діяльності всіх учасників цивілізаційного розвитку. Вони забезпечують позиціонування глобалізації, завдяки чому вона стає прогнозованою, сприяють створенню визначеної системи координат, яка стане основою для глобальної діяльності. Імідж глобалізації, який виявляється в оцінках світової спільноти, залежить від ефективності технологій PR та інформаційних впливів на всіх рівнях політичної взаємодії.
|