Розробка інформаційної моделі взаємозв’язаних показників і факторів продовольчої безпеки

Краткое содержание

Проблема вивчення взаємозв’язків економічних показників є однією з найважливіших в економічному аналізі, яка вирішується  на основі побудови відповідних моделей і їх використанням для опису, аналізу і прогнозування реальних економічних процесів. Економічна політика базується на регулюванні цих процесів при допомозі виявлених взаємозв’язків параметрів і змінних. Оскільки взаємозв’язки показників є стохастичними, модель дозволяє встановлення лише імовірних співвідношень між парними значеннями, які є випадковими величинами. Одним з видів моделі є інформаційна  модель. Інформаційна модель являє собою модель об’єкта, яка подана у вигляді сукупності інформації, що описує суттєві для конкретного дослідження параметри і змінні величини об’єкта і дозволяє шляхом подання на модель інформації про зміни вхідних величин моделювати можливі стани об’єкта. Таким чином, інформаційна модель містить сукупність  інформації, яка характеризує суттєві властивості і динаміку стану об’єкта, процесу, явища, а також взаємозв’язок із зовнішнім середовищем.

Будь-яка економічна політика полягає у регулюванні економічних змінних і повинна ґрунтуватися на знанні того, як ці змінні впливають на інші змінні, що є ключовим для прийняття відповідних управлінських рішень. У найбільш загальному вигляді у галузі вивчення взаємозалежностей (кореляції) потрібна якісна оцінка їх наявності і спрямованості, а також характеристика сили і форми впливу одних факторів на інші.

Задачі кореляційного аналізу зведені до виміру тісноти зв’язку між ознаками, що підлягають варіюванню, визначенню невідомих причинних зв’язків, можливостей і обмежень відповідних методів інтерпретації оцінки факторів, які мають найбільший вплив на результативну ознаку.

Методи оцінки тісноти зв’язку підрозділяються на кореляційні (параметричні) і непараметричні. Параметричні методи ґрунтуються на використанні оцінок нормального розподілення і застосовуються в тому разі, коли досліджувана сукупність складається з величин, які підпорядковуються закону нормального розподілення. Непараметричні методи  не накладають обмеження на закон розподілення досліджуваних величин.

Кореляційний зв’язок індикаторів є частковим випадком статистичного зв’язку, який полягає в тому, що різним значенням однієї змінної відповідають різні середні значення іншої. Статистичний зв’язок між двома ознаками (змінними величинами) передбачає, що кожен з них має випадкову варіацію індивідуальних значень відносно середньої величини. Кореляційний зв’язок між ознаками може виникати різними шляхами. Найважливішим шляхом є причинна залежність результативної ознаки (її варіації) від варіації факторної ознаки. Другим шляхом є інтерпретація вивчення кореляційного зв’язку між двома наслідками загальної причини. Третім шляхом виникнення кореляції взаємозв’язків є випадок коли кожен з ознак є одночасно і причиною і наслідком.

Кореляційний зв’язок є статистичним при умові наявності даних щодо достатньо великої кількості сукупності явищ. Вважається, що кількість спостережень повинна бути меншою в 5–6, а краще – менше ніж в 10 разів більше кількості факторів. Другою умовою закономірного прояву кореляційного зв’язку є умова забезпечення надійного виразу закономірності у середній величині. Крім цього, вже зазначеної великої кількості одиниць сукупності є необхідною достатня якісна однорідність сукупності. Однією з умов кореляційного аналізу є необхідність підпорядкування розподілення сукупності за результативними і факторними ознаками закону розподілення імовірності.