РОЗВИТОК ФОРМ ПІДПРИЄМНИЦТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ТА ЇХ ЕФЕКТИВНІСТЬ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація економічних відносин у сільському господарстві обумовила необхідність розвитку підприємництва. Нова організаційно-економічна  структура  аграрної  сфери, в  поєднанні  з  ринковими  засадами діяльності, суттєво змінюють зміст і складові економічних відносин. Про сільськогосподарське виробництво все більше говорять як про агробізнес. Тому підприємництво, без  сумніву,  стає  важливою  рисою  аграрного  виробництва.

Разом  з  тим,  основна частина сільськогосподарського виробництва ведеться в натуральних чи напівнатуральних господарствах населення і перебуває поза сферою підприємницької діяльності, особливо в західних областях країни. Це  позбавляє  галузь  використання  одного  з  головних виробничих чинників (поряд із землею, працею та капіталом) – підприємницького потенціалу – і значно знижує ефективність функціонування  всього  АПК.

У результаті вдосконалення  вітчизняного законодавства створено юридичні передумови для формування сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм. Однак ступінь залучення сільськогосподарських земель і капіталу до сфери підприємницької діяльності залишається надзвичайно низьким. Неврегульованість питань власності на землю та майно, поряд із причинами соціального характеру, стримують  розвиток  сільськогосподарського  підприємництва. 

Збереження існуючої організаційно-виробничої структури сільського господарства призводить до погіршення  його конкурентоспроможності, зниження рівня продовольчої безпеки та забезпечення населення продовольчими товарами вітчизняного виробництва. Переміщення сільськогосподарського виробництва з особистого сектора у сферу сільськогосподарського підприємництва стає насущною необхідністю і однією зі складових національної безпеки. Створення для цього відповідних соціальних та економічних передумов вимагає проведення спеціальних наукових  досліджень.

          Необхідність даного дисертаційного дослідження зумовлена також недостатнім станом розробленості проблеми взаємозв’язку між розвитком сільськогосподарського  підприємництва  та  ефективністю  галузі. У різних аспектах її висвітлюють такі вітчизняні вчені, як П.С. Березівський, В.Г. Галанець, П.М. Гарасим, Ю.Е. Губені, С.І. Дем’яненко, Т.Г. Дудар, В.В. Зіновчук,               М.М. Ільчук, І.Г. Костирко, В.В. Липчук,  М.Й. Малік, В.В. Месель-Веселяк, І.Р. Михасюк, Б.Й. Пасхавер, Л.В. Романова, П.Т. Саблук, Р.А. Слав’юк, Г.В. Черевко, В.В. Юрчишин та ін. Проте, на нашу думку, дослідження соціального та економічного розвитку АПК і окремих його сфер у контексті формування підприємницького духу і підприємницького середовища залишаються надзвичайно актуальними  у  зв’язку  з  постійними  змінами  в умовах  перехідної економіки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету на 2001 – 2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) та  на  2006 – 2010 рр. “Розробка  організаційно-економічного  механізму  підвищення  соціально-економічної  ефективності  функціонування  агропромислового комплексу  Західного  регіону  України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем розвитку регіонального АПК, його взаємозв’язку з формуванням сфери аграрного підприємництва, в обґрунтуванні шляхів підвищення еконо­мічної ефективності сільськогосподарського виробництва на основі вдосконалення організаційно-виробничої  структури.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності аграрного підприємництва на основі створення стабільно сприятливих соціально-економічних умов його розвитку. Досягнення поставленої мети вимагала вирішення таких завдань:

–        розробити теоретико-методологічні основи дослідження розвитку підприємництва  в  аграрному  секторі  економіки, його економічної сутності та організаційних форм;

–        виявити основні тенденції розвитку підприємництва в аграрному секторі  економіки та  його  ролі  у  виробництві  продукції;

–        визначити тенденції формування і функціонування фермерських господарств  як  форми  підприємництва;

–        виявити особливості територіального розвитку аграрного підприємництва  в  мікрорегіонах  та  основні  чинники, які  їх  спричинили;

–        обґрунтувати прогнозні показники розвитку підприємницьких  структур  та  чисельності  їх  працівників;

–        розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення державного  регулювання  розвитку  сільськогосподарських  підприємницьких  структур;

–        окреслити напрями оптимізації складу і розмірів інтегрованих аграрних  формувань;

–        розробити пропозиції з удосконалення внутрішньогосподарських економічних  відносин  у  кооперативних  формуваннях.

Об’єктом дослідження є соціально-економічні відносини, які формуються у процесі розвитку аграрного підприємництва та підвищення його ефективності, переміщення виробництва продукції з особистих селянських господарств у сільськогосподарські  підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку аграрного підприємництва в регіоні.

Методи дослідження.  Методологічною основою дисертаційної роботи стали основні положення теорії становлення й розвитку аграрного підприємництва, формування інтегрованих агропромислових об’єднань, розробленої вітчизняними та зарубіжними вченими. У процесі дисертаційного дослідження застосовувались: методи  теоретичного  узагальнення  і  порівняння – для  розкриття  змісту й сутності основ понятійного апарату теорії становлення і розвитку аграрного підприємництва; статистико-економічного аналізу – для вивчення, групування, порівняння і наочного відображення емпіричних даних з метою дослідження тенденцій  розвитку  сільськогосподарських  підприємств  та  основних  чинників, які зумовили їх виникнення; аналізу особливостей розвитку аграрного підприємництва в мікрорегіонах; системний підхід – для обґрунтування пропозицій з удосконалення державного регулювання розвитку аграрного підприємництва; розрахунково-конструктивний – для визначення прогнозних показників розвитку сільськогосподарських  підприємств  та  чисельності  зайнятих  у  них  працівників.

Основні положення роботи базуються на офіційних матеріалах Головного управління статистики  у Львівській  області, Головного управління агропромислового  розвитку  Львівської  обласної  державної  адміністрації, Державного  комітету  статистики  України.