РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ АГРАРНОГО РИНКУ ПІВДЕННОГО РЕГІОНУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. З переходом до ринкових відносин перед сільськогосподарськими товаровиробниками відкрилися можливості вибору форм господарювання, напрямів спеціалізації і диверсифікації виробництва, каналів реалізації продукції, джерел фінансування та інформації. Але проблемою для аграріїв залишається нерозвиненість системи збуту сільськогосподарської продукції та матеріально-технічного постачання, що негативно відбивається на формуванні стабільної цінової ситуації на ринку продовольства та на досягненні прибутковості господарювання.

Ефективність ведення агробізнесу значною мірою залежить від функціонування ринкової інфраструктури та ринкових механізмів. Існуюча нині інфраструктура ще не є досконалою, оскільки більшість її елементів знаходяться на початковому етапі розвитку і не можуть у повному обсязі забезпечити ефективний товарообмін та безперебійне надходження товарів до кінцевих споживачів. Причиною тому є відсутність системної взаємодії її складових та елементів.

Проблема формування і функціонування інфраструктури аграрного ринку відносно нова для вітчизняної агроекономічної науки. Певний внесок у її вирішення зробили відомі вітчизняні дослідники: П. Березівський, В. Бойко, В. Власов, П. Гайдуцький, Ф. Горбонос, О. Гуменюк, М. Дем’яненко, В. Зіновчук, В. Зимовець, Л. Левківська, Ю. Коваленко, М. Малік, О. Могильний, Л. Молдован, П. Саблук, Г. Черевко, О. Шпичак, В. Юрчишин та ін.

Однак на сучасному етапі розвитку інфраструктури аграрного ринку не всі аспекти цієї проблеми достатньо вивчені й належним чином вирішені. Зокрема, не повною мірою врегульовані механізми забезпечення системного функціонування інфраструктури. Це дає підстави стверджувати, що дана проблема потребує проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного вищого навчального закладу ”Херсонський державний аграрний університет” за темою ”Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації – 0102U003197). Автором у контексті даної теми визначено місце і роль інфраструктури аграрного ринку, вивчено сучасний стан та тенденції розвитку її елементів, запропоновано основні напрями удосконалення механізмів їх взаємодії.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних, методичних та прикладних аспектів розвитку інфраструктури аграрного ринку. Досягнення визначеної мети зумовило вирішення таких завдань:

·        уточнити трактування інфраструктури аграрного ринку на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду;

·        визначити основні цілі, роль та функції складових інфраструктури в сучасному агробізнесі з точки зору системного підходу;

·        дати оцінку сучасного стану та визначити тенденції розвитку інфраструктури аграрного ринку у Південному регіоні;

·        визначити основні напрями забезпечення системного розвитку інфраструктури аграрного ринку;

·        обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення інфраструктури аграрного ринку на підсистемному та елементному рівнях;

·        вдосконалити основні мотиваційні та регуляторні механізми забезпечення системного розвитку інфраструктури аграрного ринку.

          Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є процес формування системних зв’язків складових та елементів інфраструктури аграрного ринку. Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні та практичні положення функціонування та розвитку інфраструктури аграрного ринку.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів.

За допомогою методу наукової абстракції уточнено поняття ”інфраструктура аграрного ринку”, визначено її складові та досліджено їх функціональне призначення, проведено класифікацію її елементів. При аналізі стану розвитку інфраструктури аграрного ринку на регіональному рівні використано статистико-економічний метод, зокрема його прийоми – групування, порівняння та ін. Широке застосування монографічного методу разом із методом індукції дало змогу визначити особливості функціонування основних інфраструктурних елементів на прикладі окремих господарюючих суб’єктів. Для вивчення тісноти зв’язку між інфраструктурними елементами використано кореляційно-регресивний аналіз. В аналітичній частині роботи також використано метод соціометричних опитувань та метод експертних оцінок.

Визначення проблем елементного рівня інфраструктури і обґрунтування шляхів їх вирішення здійснено за допомогою методу аналізу і синтезу. Концептуальні обґрунтування системного формування зв’язків між інфраструктурними елементами зроблено за допомогою абстрактно-логічного методу.

Інформаційною базою проведення дисертаційного дослідження слугували офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали моніторингу Міністерства аграрної політики України та Головних управлінь агропромислового розвитку Одеської, Миколаївської, Херсонської облдержадміністрацій, Міністерства сільського господарства Автономної Республіки Крим, матеріали науково-дослідних установ, наукові публікації, звітність підприємств, інформація із всесвітньої комп’ютерної мережі Іntе
et, первинні матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

·        запропоновано здійснити перехід від поліцентричного організаційного типу інфраструктури аграрного ринку до моноцентричного, що передбачає обмеження неконтрольованої експансії непродуктивного ринкового посередництва шляхом активізації кооперативних процесів серед сільськогосподарських товаровиробників і забезпечення системного функціонування складових та елементів інфраструктури в їх економічних інтересах;

удосконалено:

·        трактування поняття “інфраструктура аграрного ринку”, що, на відміну від існуючих, розглядає її як систему підприємств і установ маркетингової, кредитно-фінансової, інформаційно-консультаційної, а також агросервісної складових;

·        механізм управління процесами формування і функціонування інфраструктури аграрного ринку, що передбачає існування відповідної ієрархії організаційних структур на місцевому, регіональному та національному рівнях;

дістали подальшого розвитку:

·        обґрунтування шляхів підвищення рівня кредитно-фінансового забезпечення суб’єктів підприємницької діяльності аграрного сектора на основі розвитку установ кредитної кооперації еволюційним шляхом із подальшим створенням аграрного кооперативного банку і визначенням ролі держави у цьому процесі;

·        пропозиції щодо удосконалення функціонування портового господарства, що є важливим елементом інфраструктури аграрного експорту, зокрема запропоновано використовувати у визначенні стратегії маркетингової діяльності портів індекс стратегічного потенціалу і враховувати ризик його неповного використання;

·        методичний підхід до визначення синергетичного ефекту взаємодії складових та елементів інфраструктури аграрного ринку, що може розглядатися в якості мотивуючого чинника розвитку кооперації операторів аграрного ринку.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень, що містяться в дисертаційній роботі, спрямовано на вирішення проблем інфраструктурного забезпечення аграрного ринку, визначення основних напрямів розвитку інфраструктурних елементів та систематизації їх функціонування.

Розроблені практичні пропозиції щодо розвитку елементів інфраструктури аграрного ринку прийнято до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації (довідка Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації № 13-701-5/394 від 01.10.2007 р.).

Завдяки проведеному дисертаційному дослідженню визначено організаційні основи діяльності інформаційно-консультаційної фірми ”Агро-Центр” (м. Миколаїв), насамперед, порядок і етапи створення, організаційна структура підприємства, джерела формування матеріально-технічної бази, перелік послуг для аграріїв (довідка № 81 від 09.10.2007 р.).

Результати досліджень використано Херсонською філією банку ”Форум” при розробці проекту кредитування сільськогосподарських підприємств та суб’єктів малого бізнесу (довідка № 5596 від 02.10.2007 р.). Основні положення дисертації пройшли практичну перевірку на Снігурівському елеваторі (Миколаївська область, м. Снігурівка) відносно удосконалення системи складських свідоцтв (довідка № 160 від 05.10.2007 р.).

Теоретичні узагальнення, зроблені в дисертаційному дослідженні, а також запропоновані практичні аспекти забезпечення функціонування інфраструктури аграрного ринку впроваджено у навчальний процес Херсонського ДАУ при викладанні дисциплін ”Основи економічної теорії”, ”Економіка підприємства” та "Інфраструктура аграрного ринку" студентам економічних спеціальностей (довідка № 66-09/77 від 02.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науковою розробкою автора. Представлені у дисертаційній роботі результати наукових досліджень отримано автором особисто. У наукових працях використано лише ті положення, які є результатом власних досліджень здобувача. Публікації наукових праць здійснено автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на Науково-практичній конференції молодих вчених у Державному агроекологічному університеті ”Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (Житомир, 2005 р.); на Науково-практичній конференції ”Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи” (м. Херсон, 2007 р.); на Міжнародній конференції ”Проблеми розвитку кооперації в Україні” (м. Херсон, 2007 р.), на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції ”Стратегічні питання світової науки – 2008” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 одноосібних наукових праць, з яких 6 статей – у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 2,82 д.а., з них у наукових фахових виданнях – 2,07 д. а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Основний зміст роботи викладено на 175 сторінках комп’ютерного тексту. Цифровий матеріал представлений у 27 таблицях, містить 20 рисунків. Список джерел нараховує 192 найменування.