РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ ФОРМУВАНЬ В АПК

Краткое содержание

Актуальність теми. Розвиток ринково-підприємницького середовища в аграрній сфері супроводжується пошуками ефективних форм економічних відносин між господарюючими суб’єктами. Важливого значення за цих умов набуває агропромислова інтеграція, спрямована на об’єднання технологічних стадій виробництва, переробки, збуту та реалізації готової продукції, забезпечення стабільності наповнення нею ринку країни за прийнятними цінами. Довготривала економічна криза загальмувала агропромислову інтеграцію і негативно позначилася на співпраці сільського господарства з підприємствами третьої сфери АПК. На сучасному етапі розвиток інтеграційних  процесів в АПК відбувається повільно, непослідовно та суперечливо. Дослідження глибинних інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі дають можливість виявити їх позитивні та негативні наслідки для сільського господарства, що особливо актуально при входженні України до європейського ринку і світової організації торгівлі. З розвитком інтеграційних процесів у виробництві продуктів харчування збільшується частка минулої, уречевленої праці, що сприяє підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Питання вдосконалення економічних взаємовідносин між підприємствами агропромислового комплексу висвітлені в працях відомих українських вчених-економістів, зокрема Андрійчука В., Валентинова В., Гайдуцького П., Дудара Т., Крисального О., Лупенка Ю., Мазуренка О., Маліка М., Мармуль Л., Мельника Л., Саблука П., Червена І., Черевка Г., Шпичака О., Яценка В. та інших науковців. При всій важливості проведених досліджень окремі аспекти розвитку агропромислової інтеграції потребують подальшого наукового опрацювання. Це стосується самого змісту економічної категорії «інтеграція», розвитку договірних відносин у системі інтегрованих структур у напрямі вдосконалення їх соціально-економічної сутності, організаційних форм агропромислової інтеграції, методики соціально-економічної оцінки ефективності інтеграційних процесів. Недостатньо дослідженими залишаються проблеми, пов'язані з методологією і практикою формування і регулювання інтегрованих підприємств в агропромисловому комплексі на обласному та районному рівнях. Відсутні також концептуальні і методичні підходи до вдосконалення механізму узгодження економічних інтересів учасників інтеграції в АПК.

Недостатнє теоретичне обґрунтування, а також практична значущість проблем розвитку інтеграційних формувань в АПК зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напряму науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного аграрного університету за темою “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень (номер державної реєстрації 0102U005022)”. В її межах автором визначені тенденції і особливості розвитку інтеграційних формувань в АПК та розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності їх функціонування.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в узагальнені і поглиблені теоретичних, методичних, організаційно-економічних засад розвитку інтеграційних формувань в АПК.

Для досягнення поставленої мети в роботі були визначені та реалізовані такі наукові завдання:

- уточнити економічну сутність, зміст, форми і умови розвитку агропромислової інтеграції;

- дослідити галузеві особливості та напрями розвитку інтеграційних формувань в аграрній сфері економіки;

- здійснити оцінку економічного розвитку АПК Дніпропетровської області;

- визначити типи створення інтеграційних об’єднань залежно від виробничо-економічних відносин та виду взаємозв’язків між підприємствами і організаціями АПК;

- розробити організаційно-виробничу структуру маркетингової служби та оптимальний план виробництва ЗАТ «Дніпропетровський маслоекстрактційний завод»;

- розробити структурно-логічну модель інтеграційного формування з виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів;

- запропонувати модель організації агропромислової інтеграції в м'ясопродуктовому підкомплексі.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку інтеграції та формування ефективних інтегрованих структур в агропромисловому комплексі.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних підходів та організаційно-економічних заходів щодо розвитку ефективного функціонування інтеграційних формувань в АПК.

Методи дослідження. Теоретична та методологічна основи дисертаційного дослідження ґрунтуються на фундаментальних положеннях економічної теорії, наукових розробках вітчизняних і зарубіжних вчених з питань змісту та розвитку інтеграційних формувань в АПК.

В роботі використані наступні методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності інтеграції, її форм і напрямів розвитку); аналітичних порівнянь (дослідження стану економічного розвитку регіонального АПК); комплексного аналізу (визначення методів державної підтримки діяльності інтеграційних формувань); статистико-економічний (аналіз особливостей формування інтеграційних відносин в регіональному АПК); монографічний (розробка методичного апарату удосконалення розвитку інтеграційних формувань в АПК); розрахунково-конструктивний, експериментальний (розробка моделей організації агропромислової інтеграції в продуктових підкомплексах АПК)

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження отриману автором, полягають в наступному.

Вперше:

- запропоновано структурно-логічну модель інтеграційного форму-вання з виробництва, переробки та реалізації молока і молочних продуктів на районному рівні, яка створена на акціонерній основі, має відокремлені фінансово-економічну, маркетингову, транспортну і ремонтно-технічну служби, а сировина  надходить від сільськогосподарських підприємств та сільських домогосподарств.

Удосконалено:

- виробничо-фінансовий механізм стабілізації розвитку АПК шляхом створення інтегрованих територіально-галузевих об’єднань та переходу кредитування АПК на ф’ючерсне фінансування з урахуванням цільового дотування сільськогосподарської продукції;

- структуру управління інтеграційних формувань через  забезпечення системного підходу у маркетинговій діяльності та взаємостосунків із споживачами і постачальниками.

Набули подальшого розвитку:

- зміст поняття «агропромислової інтеграції» як соціально-економічного процесу, що здійснюється шляхом розвитку технологічних, економічних та організаційних зв'язків підприємств різного рівня суспільного виробництва у формі їх співпраці або об'єднання для спільного виробництва, переробки, зберігання і доведення до споживача продуктів харчування і предметів споживання з сировини сільськогосподарського походження;

- визначення видів інтеграційних формувань за критерієм способу концентрації, організації агропромислового виробництва та характеру управління;

- обґрунтування управлінських рішень на основі маржинального аналізу з розподілом витрат на постійні та змінні.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки та пропозиції за результатами досліджень доведені дисертантом до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути використані підприємствами АПК, а також при вивченні економічних дисциплін студентами вищих навчальних закладів.

Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо розвитку інтеграційних формувань в АПК знайшли схвалення у спеціалістів Головного управління сільського господарства і продовольства Дніпропетровської облдержадміністрації та використовувались ними у 2004 – 2007 рр. (довідка № 2 - 217 від 18.09.2007р.). Розроблену дисертантом модель інтегрованого формування з виробництва, переробки та реалізації м’яса і м’ясної продукції прийнято до впровадження в ТОВ «Відродження» Покровського району Дніпропетровської області (довідка № 7/207 від 14.09 2007р.) та ТОВ «М'ясокомбінат «Дніпро» (довідка № 2/197 від 2.10 2007р.) Рекомендації щодо обґрунтування напрямів створення інтегрованих моделей з виробництва, переробки та реалізації молока знайшли схвалення у спеціалістів ТОВ «Агрофірма «Сокільське» Юр’ївського району Дніпропетровської області (довідка № 7-127 від 17.10 2007р.). Теоретичні положення та пропозиції з проблем розвитку інтеграційних формувань в АПК запроваджені в навчальний процес і використовуються при викладанні дисциплін: „Основи економічної теорії”, „Економіка підприємства”, „Державне регулювання аграрної економіки”, “Основи підприємництва” Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 9-11-27 від 2.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною і завершеною науковою працею здобувача, в якій обґрунтовано методичні підходи до дослідження і прогнозування перспектив розвитку інтеграційних формувань в АПК. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження є самостійною роботою автора. Автором дисертації опубліковано самостійно 7 статей за темою дослідження, в яких розкрито основні його результати.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДДАУ (м. Дніпропетровськ, 2004-2007 рр.). Здобувач прийняв участь у роботі І регіональної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров’я” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); XV міжнародної наукової конференції молодих науковців “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2007 р.); наукової конференції викладачів, магістрів та аспірантів “Дні науки в Гуманітарному університеті ”ЗІДМУ” (м. Запоріжжя, 2006 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 одноосібних наукових праць загальним обсягом 2,9 ум. др. арк., з них 5 – у наукових фахових виданнях. 

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 180 сторінок комп’ютерного тексту, з них ілюстрації 7 найменувань, таблиці 25 найменувань, та додатки 4 найменування, що займають 4 окремі сторінки. Список використаних джерел включає 170 найменувань і займає 14 сторінок.