| Краткое содержание: |
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми; окреслено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження; схарактеризовано наукову новизну, методи, джерельну базу, практичне значення роботи, подано інформацію
щодо апробації та впровадження результатів наукового пошуку.
У першому розділі „Проблеми обдарованості особистості в контексті зарубіжних і вітчизняних досліджень” ретельно проаналізовано літературні наукові джерела. Такий підхід засвідчив, що проблеми вчасного виявлення
та розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої особистості
нині потребують швидкого й ефективного розв’язання. Зміна технологічної ери розвитку суспільства на еру інтелектуальну доводить, що головним рушієм прогресу є людина з її невичерпним інтелектуально-творчим потенціалом,
а загальний інтелектуальний ресурс нації слугує підґрунтям процвітання економіки держави. Окреслено основну мету освіти XXI століття,
що спрямована на забезпечення потреб сучасної економіки
у висококваліфікованих інтелектуально й творчо обдарованих фахівцях різних галузей.
Серед основних завдань освіти з питань розвитку інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої молоді виокремлено необхідність створення ефективних систем пошуку талановитих осіб, розвитку їхніх інтелектуально-творчих здібностей та формування сприятливих соціально-економічних умов реалізації їхнього таланту. Схарактеризовано основний зміст освіти обдарованих, з’ясовано, що формування інтелектуальної еліти нації
й накопичення людського капіталу базоване на головних принципах удосконалення та реформування навчально-виховного процесу.
Проаналізовано досягнення зарубіжних і вітчизняних науковців,
що присвячені вчасному діагностуванню та виявленню обдарованих особистостей, розвиткові інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої молоді.
Головне завдання сучасної освіти інтелектуально й творчо обдарованої молоді полягає в ретельному вивченні та аналізі напрацювань провідних педагогів, психологів, що сфокусовані на феномені обдарованості особистості, в осмисленні здобутків провідних країн у галузі розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів та впровадженні всього найкращого й передового в систему вищої освіти нашої держави.
Виокремлено основні компоненти, що, поєднуючись, формують інтелектуально й творчо обдаровану особистість. Так, на підставі вчення С. Лейдена, який глибоко студіював проблему виявлення та розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої особистості, окреслено основні характеристики, які свідчать про інтелектуально-творчу обдарованість особистості, а саме: наявність глибоких знань, що часто перевищують знання викладача, а звичайні навчальні довідники не задовольняють потреби отримання нової інформації; швидке оволодіння новою інформацією
та її відтворення, відсутність потреби в повторенні, інакше може виникнути почуття нетерпимості та роздратування; надзвичайна допитливість і постійне прагнення зрозуміти причини тих чи тих явищ; точне розуміння зв’язку причини та наслідку; формулювання численної кількості „провокаційних” запитань, що кардинально відрізняються від запитань студентів, які мають посередні здібності; швидке усвідомлення нових наукових принципів та понять без детального пояснення; оперативне виконання різноманітних розумових операцій узагальнення, порівняння, аналіз та інші; здатність помічати, знаходити та розуміти ті зв’язки між явищами й предметами, які не доступні іншим людям; чітке розуміння студентами сутності повідомлюваної інформації, швидке реагування на запитання, попри відчуття викладача, що особа ніби втратила інтерес до заняття; швидкий темп навчання та „оминання” певних етапів навчання; швидкий перехід від конкретних прикладів до абстрактних правил та основних принципів, здатність знаходити аналогії й відмінності; якщо обдарована особистість чимось зацікавлена, то таке заняття повністю
її захоплює та забирає весь вільний час; наполегливість у досягненні мети; зацікавлення глобальними проблемами суспільства; володіння багатою фантазією та уявою; критичне ставлення до навчання та будь-якої отриманої інформації; наявність чудового почуття гумору, розуміння всіх нюансів
і прихованого значення слів та висловів; відсутність бажання підкорятись авторитарним рішенням, прагнення до проведення дискусій, постійні пошуки причин і пояснень; швидкість мисленнєвих операцій, що значно перевищує фізичні можливості, тому письмо не встигає за комунікативними здібностями; швидке розуміння проблеми та прагнення бути лідером.
Закцентовано увагу на тому, що вагомого значення для розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів, а також
для формування впливової еліти, яка б згодом стала основою процвітання держави, набуває ефективна співпраця не лише студентів та викладачів,
але й батьків, психологів, державних діячів і науковців, які опікуються розвитком та вдосконаленням інтелектуально-творчих здібностей обдарованої особистості.
Підтверджено, що проблема розвитку інтелектуального потенціалу обдарованої особистості є міжнародною, оскільки у XXI столітті головним рушієм розвитку постають не природні ресурси чи вдале географічне розташування, а людина як основне джерело розроблення, накопичення
та опрацювання інформації.
У другому розділі „Розвиток інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої молоді США” проаналізовано праці видатних американських психологів і педагогів та окреслено провідні напрями роботи з обдарованою молоддю й розвитку її інтелектуально-творчих здібностей.
З’ясовано тенденції розвитку інтелектуально-творчого потенціалу талановитих студентів у системі вищої освіти США та основні етапи пошуку
й виявлення інтелектуально-творчих здібностей обдарованої особистості,
а саме: розроблення планів і програм, оцінювання та статистика відомостей
про талановитих студентів, уточнення критеріїв розвитку здібностей, забезпечення високої якості навчальних програм. Описано характерні риси
й потреби обдарованих студентів, а також проблеми та перешкоди, перед якими вони постають, що пов’язані переважно з усвідомленням особистості
своєї обдарованості, соціально-економічними проблемами та уявленнями суспільства про талант як відхилення від норми, як хворобу.
Схарактеризовано провідні напрями державної політики уряду США, діяльність державних і громадських установ, організації, фондів (Комітету
з питань освіти США, Американської асоціації освіти обдарованих, Міністерства освіти США, програми Університету Айова (Belin-Blank), програму Північно-Західного університету, програму ідентифікації талантів Університету Дюка (TIP), програми університетів „Ліги плюща” та Центру талановитої молоді (СTY) Університету Джона Хопкінса) щодо стимулювання розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді в контексті вимог сучасного американського суспільства, розвитку потенціалу нації
та накопичення потужного людського капіталу.
Проаналізовано професійні якості, якими повинен обов’язково володіти викладач для забезпечення ефективних умов розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів в університетах США. Потлумачено поняття „індивідуалізації” як технології навчання, з’ясовано
її особливості, переваги та недоліки. Схарактеризовано ефективну форму реалізації індивідуалізованого навчально-виховного процесу талановитих студентів – диференційованого навчання – та його основні види,
а саме: „бендинг” – поділ на групи відповідно до рівня інтелектуального розвитку, „стримінг” – поділ на потоки згідно з розумовими можливостями
та творчим потенціалом, „сетинг”, який дає студентам змогу самостійно обирати ті предмети та групи, що найбільше відповідають здібностям
і потребам особистості.
Підтверджено, що проблема розвитку інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої молоді найефективніше розв’язана в тих університетах Сполучених Штатів Америки, що належать до „Ліги плюща”, – у восьми найкращих університетах країни. Студентам цих університетів надають різноманітні освітні послуги, які сприяють розширенню
та розвиткові їхніх інтелектуально-творчих здібностей.
З огляду на вчення Х. Пасова, розмежовано та описано сім принципів, що мають слугувати основою будь-якої навчальної програми для розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді, а саме:1) забезпечити поглиблене вивчення найважливіших питань, проблем тієї галузі,
яку студент обрав для опанування; 2) відкрити шлях до неперервного отримання знань; 3) надати вільний доступ до джерел знань та інформації; 4) розвинути продуктивне творче мислення, а також навички його практичного використання; 5) заохотити ініціативу та самостійність студентів у процесі навчання й розвитку; 6) сприяти ефективному, неперервному розвиткові свідомості та самосвідомості інтелектуально
й творчо обдарованої молоді, а також сформувати почуття відповідальності за використання свого потенціалу стосовно інших людей та навколишнього середовища; 7) перевірити якість навчальних програм відповідно
до вищезазначених принципів.
Виокремлено особливості впровадження методів розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді; окреслено можливості фінансової підтримки студентів. З’ясовано психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей. Схарактеризовано програми пошуку
та розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів
в університетах США. Зазначено основні терміни, протягом яких студенти мають змогу брати участь в освітніх програмах, і вимоги до учасників,
а також деталізовано можливості, що відкриваються перед молоддю,
яка братиме участь у різноманітних програмах такого типу.
На підставі аналізу методів, форм і технологій розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованих студентів в університетах США доведено, що їх застосування є ефективним і доцільним у процесі відкриття прихованого інтелектуально-творчого потенціалу особистості та його розвитку, пізнання нової культури, удосконалення здібностей талановитих студентів, потенціалу обдарованої людини. Крім того, застосування
на практиці провідних ідей розвитку інтелектуально-творчих здібностей обдарованої молоді підвищує рівень конкурентоспроможності майбутнього фахівця, який спроможний швидко реагувати та виконувати складні завдання в нестандартних і нових ситуаціях.
Проаналізовано вплив інтелектуально-творчого потенціалу обдарованої особистості на становлення та розвиток Сполучених Штатів Америки
як провідної країни світу. Констатовано безпосередню залежність успішності працевлаштування студентів від рівня їхньої кваліфікації, здібностей
та інтелектуального потенціалу обдарованої особистості.
|
