ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено проблемні питання, що потребують вирішення, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено апробацію результатів наукової роботи, зазначено кількість публікацій, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі – «Теоретичні та методичні основи розвитку капіталізації сільськогосподарських підприємств» – досліджено категорії «капітал» та «капіталізація» через призму історичної еволюції, узагальнено особливості формування і використання капіталу та теоретичні засади розвитку капіталізації, розглянуто методичні підходи до оцінки капіталізації сільськогосподарських підприємств.

На основі узагальнення результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених встановлено, що капітал сільськогосподарського підприємства – це сукупність матеріальних і нематеріальних активів господарюючого суб’єкта, які мобілізовані з різних джерел і беруть участь в операційних та інвестиційних процесах з метою отримання доходу або максимізації ринкової вартості активів сільськогосподарського підприємства.

Систематизуючи класифікації капіталу запропоновано здійснювати його поділ за формою – грошовий, товарний, земельний, людський; ефективністю використання – продуктивний, непродуктивний; складом – економічний, фінансовий; джерелами фінансування – власний, позиковий, залучений, джерела реструктуризації; способом використання авансованого капіталу – постійний, змінний; рівнем оборотності – основний, оборотний; сферою авансування – виробництво, обіг, фінансові вкладення, соціально-культурна сфера.

Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби у придбанні необхідних активів і оптимізації структури з позиції забезпечення умов його розвитку. Досліджено, що процес формування капіталу сільськогосподарського підприємства ґрунтується на використанні таких основних принципів: перспектив розвитку господарської діяльності сільськогосподарського підприємства; відповідності обсягу капіталу, який залучається; обсягу активів сільськогосподарського підприємства, що формуються; оптимальності структури капіталу з позицій його розвитку; мінімізації затрат на формування капіталу з різних джерел; високоефективного використання капіталу у процесі господарської діяльності.

Визначено, що за сучасних умов необхідною умовою забезпечення належного рівня показників капіталу є капіталотворення за рахунок створення доданої вартості, що зумовлює активізацію розвитку процесів капіталізації підприємств та економіки в цілому.

Поняття «капіталізація» не нове, але однозначного визначення цієї категорії нині в Україні не існує. Немає чіткого розмежування понять капіталізації в різних сферах економіки. Терміном «капіталізація» характеризують вартість суб'єкта господарювання, прибуток, грошові потоки, дивіденди, вклади, відсотки, природні ресурси тощо. Неоднозначність існуючих в економічній науці підходів до розуміння сутності капіталізації зумовлює і численність використовуваних методів її оцінки. Найпоширеніші з них здійснюються в межах витратного, доходного та порівняльного підходів.

За результатами досліджень запропоновано визначення «капіталізації сільськогосподарського підприємства» як безперервного процесу примноження капіталу сільськогосподарського підприємства шляхом використання частини доданої вартості на розширення фінансової, економічної, людської та біологічної його складових.