РОЗВИТОК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПЕРСОНАЛУ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання конкурентоспроможності персоналу підприємств в Україні набуває все більшої актуальності, оскільки є об’єктивною умовою розвитку підприємств шляхом забезпечення додаткових конкурентних переваг.

Тому створення оптимального конкурентного середовища для підприємницької діяльності, сприяння дії конкурентних механізмів потребує обґрунтованої оцінки стану та шляхів розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств в Україні.

Подолання існуючих інституціональних перешкод на шляху розвитку конкурентних відносин на ринку праці, істотне збільшення питомої ваги конкурентного сектора національного господарства повинне забезпечувати однакові умови конкуренції персоналу машинобудівних підприємств, сприяти підвищенню рівня їх ефективності.

Проблеми підвищення конкурентоспроможності персоналу підприємств постійно перебувають у центрі уваги вітчизняних та іноземних учених-економістів. Конкуренцію та стратегію як економічні категорії розглядали Г. Азоєв, І. Ансофф, Р. Гріфін, Ф. Котлер, А. Маршалл, М. Мескон, В. Нємцов, В. Нордгауз, В. Павлова, Г. Пастернак-Таранушенко, В. Порохня, М. Портер, С. Салига, Г. Семенов, П. Семюелсон, А. Стрикленд, А. Томпсон, А. Чандлер, Ю. Юданов, В. Яцура та інші.

Окремі аспекти конкурентоспроможності трудових ресурсів на ринку праці досліджувались у працях Я. Базилюк, Д. Богині, Н. Глевацької, О. Грішнової, Н. Дудіної, Р. Крисіна, Е. Лібанової, Л. Лісогор, О. Попова, М. Семикіної, О. Славгородської, Р. Фатхутдінова, Т. Хлопової, О. Цимбала, С. Цимбалюк, В. Шаповал та інших.

Інституціональним аспектам забезпечення конкурентоспроможності персоналу приділяють увагу такі науковці, як А. Гриценко, А. Олійник, О. Прутська, В. Тарасевич, А. Ткач, А. Шастітко, В. Якубенко, О. Яременко та інші.

Проте, незважаючи на досягнення в дослідженні конкуренції, окремі питання розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств залишаються не вирішеними. Набуває актуальності розробка механізму формування та вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу, дослідження інституціонального забезпечення формування конкурентоспроможності персоналу підприємств, також потребують уточнення методи оцінки рівня та визначення пріоритетних напрямів підвищення конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми кафедри менеджменту Класичного приватного університету “Організаційно-економічні засади формування та розвитку потенціалу суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0106U000460).

Особистий внесок автора полягає в проведенні аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудівної галузі Запорізької області, що дало можливість визначити напрями розвитку конкурентоспроможності персоналу вказаних підприємств і надати рекомендації щодо вибору відповідної стратегії.

Виконане дослідження пов’язане також із науковою темою Мелітопольського інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету “Соціально-економічний розвиток суспільства в контексті інституціоналізму” (номер державної реєстрації 0106U000730), у межах якої автором визначено основні компоненти інституційного забезпечення конкурентоспроможності персоналу підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.

В основу дослідження покладено припущення про те, що розвиток конкурентоспроможності персоналу залежить від таких основних чинників: 1) обґрунтованого вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу за певними критеріями; 2) методів розвитку конкурентоспроможності персоналу за групами; 3) наявного рівня конкурентоспроможності персоналу.

Згідно з визначеною метою та висунутою гіпотезою поставлено такі основні завдання:

–      уточнити економічний зміст конкурентоспроможності персоналу як об’єктивної умови розвитку підприємств;

–      визначити вплив інституціонального забезпечення на формування конкурентоспроможності персоналу підприємств;

–      проаналізувати рівень конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств Запорізького регіону;

–      удосконалити модель оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу;

–      розробити механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу для підприємств машинобудівної галузі;

–      запропонувати та обґрунтувати модель вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств машинобудування.

Об’єктом дослідження є процес розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств в умовах активного ринкового середовища.

Предметом дослідження є розробка механізму розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є системний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених.

У процесі дослідження використовувалися методи системного аналізу, абстракції та аналогії – для визначення особливостей розвитку конкурентоспроможності    персоналу   підприємств,    поглиблення     сутності категорії “конкурентоспроможність персоналу”; логічного узагальнення – при формулюванні висновків; класифікації та типології – при систематизації стратегій розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств та чинників, які забезпечують зростання конкурентоспроможності персоналу; економіко-статистичні методи – при проведенні оцінки конкурентоспроможності персоналу підприємств; методи матричного аналізу – при виборі стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємств; експертні методи – при формуванні переліку підконтрольних показників та визначення їхньої вагомості у процесі оцінки рівня конкурентоспроможності персоналу; моделювання – при розробці моделей оцінки конкурентоспроможності та вибору стратегій.

Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, офіційні статистичні матеріали, дані річних звітів машинобудівних підприємств Запорізької області, нормативна документація, періодичні видання, спеціальні літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у межах дисертаційного дослідження розроблено теоретичні, методичні, практичні рекомендації щодо забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств.

Нові наукові положення, які виносяться  на захист, отримані особисто автором і полягають у наступному:

вперше:

-          розроблено механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу машинобудівних підприємств як сукупність системних заходів, що включає цільову та інституційну підсистеми, підсистему управління розвитком конкурентоспроможності персоналу і підсистему реалізації стратегії, дію якого спрямовано на забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності персоналу підприємства;

-        виділено основні компоненти інституційного забезпечення конкурентоспроможності персоналу машинобудівного підприємства, інститути як базові чинники формування конкурентоспроможності персоналу, що забезпечують основу та стабілізують дію інших факторів розвитку конкурентоспроможності персоналу;

удосконалено:

-          категорію “конкурентоспроможність персоналу підприємства” як сукупність джерел конкурентних переваг і самих переваг персоналу підприємства та здатність ці переваги реалізовувати;

-        модель вибору стратегії розвитку конкурентоспроможності персоналу, як оптимального комплексу заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності персоналу на основі аналізу сукупного впливу двох груп чинників – рівня конкурентоспроможності персоналу та життєвого циклу підприємства;

-          оцінку конкурентоспроможності персоналу машинобудівного підприємства    на   основі     розрахунку     критерію    конкурентоспроможності персоналу, що враховує наявність та вагомість конкурентних переваг, дозволяє зіставити рівень конкурентоспроможності окремих груп персоналу та визначити напрями розвитку його конкурентоспроможності на підприємствах машинобудування;

дістала подальшого розвитку:

-          класифікація стратегій розвитку конкурентоспроможності персоналу підприємства за ознаками: джерело виникнення конкурентної переваги персоналу, спосіб впливу на об’єкт, етап розвитку трудового потенціалу, етап життєвого циклу підприємства, терміни реалізації стратегії, відповідність загальній стратегії підприємства, джерела інвестицій, що дало можливість запропонувати підхід до вибору стратегій.

Практичне значення одержаних результатів. Методичні розробки щодо проведення оцінки конкурентоспроможності персоналу використані в роботі відділу статистики Головного управління статистики Запорізької області у м. Мелітополі в межах програми “Стратегія конкурентоспроможності міста” (довідка № 18 від 25.10.2007 р.). На ВАТ “Мелком”, МЗХБ ВАТ “Рефма”, ДП завод “Гідромаш” на основі проведеної оцінки конкурентоспроможності персоналу впроваджено механізм розвитку конкурентоспроможності персоналу та відповідні стратегії розвитку (довідки № 14 від 17.02.07 р., № 28 від 25.12.06 р., № 7 від 16.03.07 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у Мелітопольському інституті державного та муніципального управління Гуманітарного університету “ЗІДМУ” при викладанні таких дисциплін, як “Економіка праці”, “Економіка підприємства”, “Конкурентоспроможність фірми” (довідка № 29 від 03.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто і відображені в наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані автором на 17 науково-практичних конференціях, серед яких ІІІ науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Тенденції та перспективи зростання заробітної плати у контексті євроінтеграції України” (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів, молодих вчених “Проблеми та шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств” (м. Севастополь, 2007 р.); Міжнародні науково-практичні конференції “Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність” (м. Мелітополь, 2006–2007 рр.); “Nierуwnoњci spoіeczne a wzrost w gospodarce opartej na wiedzy” (Польща, 2006 р.); “Nierуwnoњci spoіeczne a wzrost gospodarczy w kontekњcie spojnoњci spуіeczno-ekonomicznej” (Польща, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 20 наукових робіт загальним обсягом 5,2 умов.-друк. арк., у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях обсягом 2,8 умов.-друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 197 сторінок, у тому числі 43 рисунки та 25 таблиць на 9 сторінках, 19 додатків на 24 сторінках, 171 використане джерело на 16 сторінках.