У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету й завдання дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення роботи, відображено апробацію результатів.
У першому розділі роботи – “Теоретико-методологічні основи розвитку та забезпечення конкурентоспроможностімалого і середнього бізнесу” – уточнено поняття „мале підприємництво” та „малий бізнес” шляхом виокремлення їх сутнісних характеристик; досліджено теоретичні засади становлення й функціонування малого та середнього бізнесу, визначено критерії класифікації малих підприємств; вивчено передумови та фактори розвитку і забезпечення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу в умовах структурних змін; досліджено методи та показники оцінювання рівня розвитку та конкурентоспроможності машинобудівних підприємств малого та середнього бізнесу.
Економічна діяльність підприємств малого та середнього бізнесу досить неоднорідна, в ній існує безліч галузей і підгалузей. Мінімально необхідна кількість працюючих для підтримки виробництва на нормальному рівні досить сильно різниться. Крім цього, розмір малого підприємства за кількістю працюючих може відрізнятися не тільки в галузевому, але й на регіональному рівнях. Необхідність розроблення інтегрального критерію, який враховуватиме рівною мірою кількісні та якісні характеристики малого та середнього бізнесу особливо актуальне в умовах відсутності надійного правового забезпечення, суперечливого економічного законодавства, невиконання ухвалених рішень. В соціально-економічному аспекті, використання критеріїв визначення особливостей підприємств малого бізнесу повинно бути системним, враховувати не тільки економічні показники діяльності підприємств на даному етапі, але й організаційні аспекти їх діяльності, особливості виходу на ринок, зв'язок зі споживачами, а також соціальне значення.
Малий бізнес можна розглядати з кількісної і якісної сторони. З кількісних позицій малий бізнес являє собою сукупність малих підприємств, власних підсобних господарств та індивідуальних підприємців. Щодо якісного аспекту – визначеність малого бізнесу є особливим сектором економіки, що характеризується специфічними виробничими відносинами і відрізняється поєднанням в одній особі власника і керівника, який особисто здійснює керівництво всіма основними процесами – виробництвом, маркетингом, залученням коштів, здійсненням операцій та взаєморозрахунків, наймом і звільненням працівників тощо.
До визначення теоретичних понять «мале підприємництво» та «малий бізнес» пропонується застосовувати біполярний підхід: інтроверсія якого відбивається у підвищенні ефективності діяльності малих підприємств з метою виробництва конкурентоспроможного продукту, екстраверсія – у результативності праці відповідно до можливості завоювання підприємством кращої, у порівнянні з іншими малими та середніми підприємствами, конкурентної позиції.
Мале підприємництво є органічним структурним елементом ринкової економіки, провідним сектором господарської діяльності регіону, одним з найважливіших діючих чинників економічного розвитку суспільства, особливо такої стратегічно важливої галузі як машинобудування. Малий бізнес і ринкова економіка виступають взаємозалежними чинниками. З одного боку, ефективність і динаміка розвитку ринкової економіки певним чином залежить від успішного функціонування малого бізнесу, з іншого – справжній ринковий механізм господарювання сприяє формуванню підприємницької активності. Такий підхід дозволив з’ясувати та обґрунтувати основні чинники розвитку і забезпечення конкурентоспроможності малого та середнього бізнесу на основі виділення домінуючих складових забезпечення їх функціонування на різних ієрархічних рівнях середовища з урахуванням існуючих тенденцій, що надає можливість визначити напрями розвитку та ступінь залучення малого бізнесу у процес формування власної конкурентоспроможності.
Уточнена і систематизована класифікація малих підприємств за допомогою введення нової ознаки, яка враховує господарський ризик і відповідальність діяльності та відбиває невизначеність, що має місце в підприємницькій (особливо венчурній) діяльності, здійснює детерміністський вплив на інвестиційні процеси на малих та середніх машинобудівних підприємствах становлення та розвиток сучасного малого бізнесу.
Систематизація сучасних науково-методичних підходів до оцінювання конкурентоспроможності підприємства дозволила визначити наступні групи: методи, засновані на оцінці конкурентоспроможності продукції або методи оцінки конкурентоспроможності по товарних ознаках; матричні методи визначення конкурентної позиції підприємства в певних стратегічних зонах господарювання; методи, засновані на теорії ефективної конкуренції, згідно якої, самими конкурентоспроможними вважаються ті підприємства, де найкращим чином організована робота всіх підрозділів і служб.
Оцінювання конкурентоспроможності підприємства слід розглядати як процес визначення оцінок, які відображають економічні результати роботи підприємства у порівнянні з відповідними цільовими показниками конкурентів за допомогою певних способів і методів (за товарними ознаками, матричних, способів, основаних на теорії ефективної конкуренції). Для кількісної оцінки досягнутого рівня конкурентоспроможності підприємства необхідно використання комплексного підходу: системи узагальнюючих показників, методики їх розрахунку і системи одиничних показників. На різних рівнях структури економіки і в різних галузях конкурентоспроможність визначається чинниками, що характеризуються набором показників, що істотно розрізняються. Ідентифікація набору чинників, обґрунтованість вибору вимірників ступеня їх прояву, створення системи моніторингу дозволяють адекватно оцінити досягнутий рівень конкурентоспроможності виробництва і вжити необхідних заходів щодо зміцнення.
У другому розділі дисертації – “Аналіз сучасного стану розвитку та ефективності функціонування підприємств малого і середнього бізнесу Черкаського регіону” – досліджено тенденції розвитку малого та середнього бізнесу в Україні; проведена оцінка інтенсивності конкуренції в машинобудівній галузі Черкаського регіону; проведено порівняльний аналіз досягнутого рівня розвитку та конкурентоспроможності малих та середніх машинобудівних підприємств Черкаського регіону.
В Україні малий та середній бізнес за останні роки не набув достатніх масштабів, що не забезпечує дієвого впливу на стан економіки. Підприємства малого та середнього бізнесу займаються, в основному, торгово-закупівельною й посередницькою діяльністю або наданням консалтингових послуг. Це пояснюється тим, що доступ малого та середнього підприємництва в сировинні й фондоутворюючі галузі значно обмежений, тому економічні умови його існування не дозволяють сприяти розвитку галузей матеріального виробництва. Для тих підприємств МСБ, які все-таки вирішили працювати у виробничій сфері, найгострішою проблемою є формування первісного капіталу й придбання виробничого устаткування.
Як показав проведений аналіз, головною проблемою для вітчизняних МСП є недолік фінансів для підтримки і розвитку власного бізнесу. Крім нестачі інвестицій, розвиток підприємств МСБ гальмують наступні фактори: організаційно-правові труднощі при реєстрації та початку діяльності; складність в отриманні кредитних ресурсів; територіальні диспропорції, які відображається в концентрації підприємств МСБ біля промислових центрів; несприятлива фіскальна політика, непомірний тягар оподаткування та переважно декларативний характер державної підтримки і суперечливість чинної нормативно-правової бази малого та середнього підприємництва; слабкість інфраструктури малого та середнього підприємництва; недостатній професійний та кваліфікаційний рівень підприємців.
Однією з фондоутворюючих галузей, які забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках є машинобудування. В структурі машинобудівного комплексу як галузі існує понад 40 підгалузей, продукція яких дозволяє створювати та підтримувати ефективне конкурентне середовище, стимулюючи інноваційний розвиток. При цьому невід'ємними складовими сучасної структури машинобудівної галузі є малі та середні підприємства, на які покладаються функції прискорення інновативно-інноваційної структурної перебудови економіки, підвищення мобільності в ефективності використання власних ресурсів. Такий стан склався завдяки проведеному за останні десять років реінжинірингу бізнес процесів – впровадженні в виробництво більшості малих та середніх машинобудівних підприємств високотехнологічної продукції на венчурних засадах.
Аналіз галузі машинобудівного сектору МСБ Черкаського регіону за допомогою матриці п’яти сил дозволив зробити наступні висновки: конкуренція між підприємствами відзначається більше як між продавцями готової продукції, ніж покупцями металу для виробництва; на виробників продукції машинобудування сектору МСБ суттєво впливають постачальники металу через металоємність виробництва та постійно зростаючі ціни; вплив споживачів продукції на рівень конкуренції в галузі незначний через їх низьку платоспроможність та нестабільність оплати замовлень; загроза появи нових конкурентів та товарів - субститутів незначна; досліджувані сегменти ринку можна оцінити як сектор бізнесу з достатньо високим, але стабільним і прогнозованим рівнем конкуренції. Проведене опитування керівників малих та середніх підприємств Черкаського регіону дозволило виявити найгостріші проблеми, що постають перед малими підприємствами в сучасних умовах, а також провести їх порівняльний рейтинг (табл.1).
Проведений SPACE – аналіз рівня розвитку машинобудівного сектору МСБ Черкащини довів, що найбільш вагомими факторами є: підвищення попиту на продукцію на внутрішньому ринку; розвинута логістика; наявність різних варіантів ціни на продукцію в залежності від ринку та виду споживача, можливість надання знижок.
