Розвиток механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності (регіональний аспект)

Краткое содержание

Актуальність теми. У сучасних умовах рівень економічного розвитку країни визначається безпосередньо досягненнями науки і техніки та ступенем їх використання, тобто рівнем інноваційних процесів. Останні мають вплив на різні аспекти загальнодержавного розвитку. Україна має значний науково-технічний потенціал, однак він слабо орієнтований на реалізацію конкретних інновацій у всіх секторах економіки. Подолання відставання практично у всіх галузях і виробництвах потребує рішучих дій держави.

Сьогодні тільки держава здатна припинити руйнування наявного науково-технічного потенціалу в Україні, забезпечити формування необхідних для науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) обсягів фінансових та інших видів ресурсів і направити їх за допомогою державних програм на пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу.

Актуальність дослідження зростає в умовах розширення повноважень регіональних органів управління в здійсненні науково-технічної та інноваційної політики на місцях, починаючи з вдосконалення відповідних складових діючого механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні і завершуючи вирішенням оперативних питань поточної діяльності з реалізації науково-технічних та інноваційних розробок у виробництві.

Проблеми державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності розглянуто в працях учених А.Абалкіна, О.Амоши,   А.Гальчинського, В.Гейця, Г.Доброва,  В.Дорофієнка, В.Колосюка, В.Кузіна, Б.Малицького, І.Михасюка, В.Пілюшенка, С.Поважного, В.Соловйова, Д.Стеченка, Я.Яцківа, крім того в цих працях досліджено широке коло теоретичних і практичних проблем підвищення ефективності виробництва в результаті здійснення науково-технічної та інноваційної діяльності. Зарубіжні дослідники П.Друккер, П.Завлін, Д.Кокурін, Б.Твіс, Р.Портер, Й.Шумпетер розвинули сучасну теорію економічних відносин, що відображають інноваційний характер підприємництва у виробничій сфері.

Проте проблему формування ефективної системи державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності на державному і, особливо, на регіональному рівнях не можна розглядати як повністю вирішену. У сучасних умовах існує потреба подальшого вдосконалення державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності, потребує збільшення уваги регіональний інноваційний розвиток, оскільки саме регіони відіграють провідну роль у мобілізації науково-дослідних зусиль, у стимулюванні інноваційної активності суб’єктів господарювання. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. За участю здобувача були виконані дослідження за темою 99.06.01 „Інноваційний і стратегічний менеджмент у регіональному управлінні” (номер держреєстрації 0102U001295) та з 2004 року 99.06.01 „Науково-методичні засади державного управління інноваційними процесами” (номер держреєстрації 0104U009990). У межах цих тем автором досліджувалися структура, стан і тенденції розвитку науково-технічного та інноваційного потенціалу, особливості державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні та регіонах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо розвитку механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в сучасних умовах.

 Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені і розв’язані такі завдання:

визначено сутність та особливості інноваційного процесу як об’єкту державного регулювання;

досліджено особливості державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті зарубіжного досвіду;

з’ясовано роль держави у вирішенні проблем розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності;

проаналізовано умови розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності та визначено стратегічні напрямки, на основі яких необхідно формувати державну науково-технічну та інноваційну політику;

обґрунтовано  методи визначення необхідних обсягів фінансових коштів на розвиток науково-технічної діяльності в цілому по країні та по окремій науково-дослідній організації;

досліджено особливості механізму реалізації державної селективної науково-технічної та інноваційної політики; 

розроблено концептуальні засади розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності;

визначено структурні складові механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності, кожна з яких вирішує певне коло проблем та запропоновано напрямки вдосконалення економічного механізму регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності в регіоні.

Об'єктом дослідження є процеси державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності.

Предметом дослідження є комплекс методів та заходів щодо розвитку механізмів державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є теоретичні положення, які були накопичені в результаті економічних та соціальних реформ в Україні, а також у країнах ближнього та дальнього зарубіжжя, результати фундаментальних досліджень вітчизняних і зарубіжних учених з питань розробки елементів механізму державного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності.