РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методичні засади розвитку зовнішньоекономічних зв’язків харчових підприємств в умовах міжнародної інтеграції» досліджено зміст поняття зовнішньоекономічних зв'язків і трансформацію їх функцій в сучасних умовах, концептуальні моделі розвитку зовнішньоекономічних зв'язків харчових підприємств, інституційні механізми і інструменти розвитку зовнішньоекономічних зв’язків харчових підприємств.

Зовнішньоекономічні зв'язки харчових підприємств являють собою комплекс різноманітних форм міжнародного економічного, науково-технічного, виробничого співробітництва, а також форми впливу такого співробітництва й відносин на розвиток харчової галузі України. Саме розвиненість, прогресивність, досконалість зовнішньоекономічних зв'язків сьогодні здатні забезпечити здатність харчових підприємств до самозбереження й саморегуляції, тобто її здатність змінювати свою поведінку, функціонування залежно від змін зовнішнього середовища. Регулювання зовнішньоекономічних зв'язків забезпечує досягнення максимальних вигід від участі в системі міжнародного поділу праці.

Зовнішньоекономічні зв'язки класифікуються на конкретні групи залежно від виконуваних ними функцій за ознаками: по напрямку товарного потоку (експорт, імпорт); по структурній ознаці (зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі, інвестиційні). Найбільш розгалуженою є група зовнішньоторговельних зв'язків, які включають обмін товарами, послугами й об’єктами інтелектуальної власності. Зовнішньоторговельні зв'язки опосередковуються фінансовими зв'язками. Інвестиційні зовнішньоекономічні зв'язки є синтезом виробничих і фінансових зовнішньоекономічних зв'язків.

На розвиток зовнішньоекономічних зв'язків мають істотний вплив сучасні тенденції розвитку світової торгівлі. До числа факторів, що визначають розвиток і вдосконалювання зовнішньоекономічних зв'язків харчових підприємств належать: процеси глобалізації світової економіки; участь країни в інтеграційних об'єднаннях; система міжнародного поділу праці, що ускладнюється під впливом, науково-технічного прогресу; зміни в кон'юнктурі світового ринку харчових товарів; геополітичне положення країни; ресурсний потенціал галузі.

Вибір стратегії розвитку зовнішньоекономічних зв’язків харчових підприємств є найбільш важливим і складним питанням. Дослідження економічних систем, як правило, виходить із розмежування двох історично сформованих моделей розвитку - стратегії імпортозаміщення й стратегії експортно-промислової орієнтації