Щигорцова О.Л. Розробка елементів технології вирощування нуту, гороху, чини і сочевиці в умовах зрошення в Центральному степу Криму

Краткое содержание

У роздiлi подається огляд лiтератури з питань агротехнiки вирощування та iнокуляцiї насiння бобових культур штамами бульбочкових бактерiй. Проаналiзовано результати дослiджень вiдчизняних i закордонних вчених по застосуванню штамiв бульбочкових бактерiй.

Показано, що далеко не повно вивченi елементи технологiї вирощування – способи посiву та норми висiву нуту, гороху, чини i сочевицi. На основi цього розроблено програму дослiдження за темою дисертацiї.

МЕТОДИКА Й УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛIДЖЕНЬ

Польовi дослiдження проводились протягом 2002-2004 рр. на зрошуваних землях Кримського iнституту агропромислового виробництва УААН, що розташований в селi Клепiнiне Красногвардiйського району АР Крим.

Основним ґрунтовим рiзновидом розповсюдженим на територiї Кримського iнституту УААН є чорнозем пiвденний малогумусний на жовто-бурих лiсовидних легких глинах.

 Клiмат цього району континентальний, помiрно-холодний, напiвсухий, з великими коливаннями температури i максимальною кiлькiстю опадiв у лiтнiй перiод.

Погоднi умови за основними показниками (кiлькiсть тепла, вологи i їх розподiл протягом перiоду вегетацiї, кiлькiсть днiв з суховiями та вiдносною вологiстю менше 30%) вiдрiзнялись за роками проведення дослiджень та мали суттєвi вiдхилення вiд середнiх багаторiчних показникiв, але основнi закономiрностi впливу факторiв, якi вивчали в дослiдi, на формування елементiв продуктивностi зберiгалися.

Проведенi дослiдження виконанi з урахуванням вимог методики дослiдної справи за Б.О. Доспєховим (1985). Площа облiкових дiлянок 12 м² при 4-х разовiй повторностi.

 Попередником зернобобових культур була озима пшениця. Агротехнiка в дослiдi вiдповiдала рекомендованiй на час їх проведення для зони Степу, за виключенням агрозаходiв, змiна яких передбачалась схемою дослiду для вивчення.

Пiд час проведення дослiдiв вологiсть ґрунту пiдтримували на рiвнi не нижче 70-80 % вiд НВ. Полив здiйснювали  дощувальною машиною ДДА -100 МА.

Для досягнення поставленої мети у програму дослiджень були включенi два польовi дослiди. Дослiд № 1 був спрямований на вивчення симбiотичної азотфiксацiї сортiв нуту, гороху, чини, сочевицi та визначення найбiльш ефективних штамiв бульбочкових бактерiй. Для цього частину насiння  нуту, гороху, чини, сочевицi за 1-2 години до сiвби обробляли штамами бульбочкових бактерiй при розрахунковiй дозi iнокулюму 10⁶ бактерiй /насiнину. Контроль - варiант без обробки насiння. Штами бульбочкових бактерiй були одержанi з лабораторiї Пiвденного фiлiалу İнституту сiльськогосподарської мiкробiологiї УААН.

Дослiд № 2 був проведений з метою визначення оптимальних норм висiву i способiв сiвби для нуту, гороху, чини, сочевицi.

Для вирiшення поставлених завдань проводився комплекс дослiджень, пiдрахункiв та спостережень:

- площу листкової поверхнi у вiдiбраних зразках визначали методом висiчок (З.М. Грицаєнко, 2003);

- збирання врожаю проводили подiляночно комбайном “Sampo-130” та подальшим зважуванням насiння. У ходi  збирання вiдбирали зразки зерна для визначення показникiв якостi;

-  вмiсту сирого протеїну в зернi бобових культур визначали згiдно вимог Держстандарту 13496,4-93;

- математико-статистичний аналiз експериментальних даних виконано методом дисперсiйного аналiзу за Доспєховим Б.О. (1985) з використанням сучасних комп’ютерних програм.

ВПЛИВ ВЗАєМОДIЇ ОКРЕМИХ СОРТIВ НУТУ, ГОРОХУ, ЧИНИ I СОЧЕВИЦI З РIЗНИМИ ШТАМАМИ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРIЙ НА ВРОЖАЙНIСТЬ ТА ЇЇ СТРУКТУРУ

З метою вивчення впливу iнокуляцiї насiння нуту, гороху, чини i  сочевицi на врожайнiсть цих культур, нами були проведенi польовi дослiдження. В дослiдах культури висiвали: нут – широкорядним способом (з мiжряддями 45 см) з нормою висiву 0,4 млн./га; горох – рядковим способом (з мiжряддями 15 см) з нормою висiву 0,8 млн./га; чина – рядковим способом (з мiжряддями 15 см) з нормою висiву 1,0 млн./га; сочевиця – широкорядним способом (з мiжряддями 45 см) з нормою висiву 3,0 млн./га.

В дослiдах проводили фенологiчнi спостереження та бiометричнi вимiри: висота рослин, висота прикрiплення нижнього бобу, площа листкової поверхнi, кiлькiсть бобiв у середньому на 1 рослину, вага зерен з 1 рослини, маса 1000 зерен, визначення кiлькостi i маси бульбочок, облiк урожаю проводили ваговим методом.

Проведеними дослiдженнями була встановлена залежнiсть висоти рослин, площi листкової поверхнi, маси 1000 зерен нуту, гороху, чини, сочевицi вiд взаємодiї з окремими штамами бульбочкових бактерiй. Висота прикрiплення нижнього бобу при iнокуляцiї насiння збiльшувалась тiльки на сортах нуту Трiумф i Дiамант по варiанту зi штамом Н-28, а на горосi – на сортах Ефектний по варiантах 248-Б, П-2, Харвус  2 – 65, П-2.

Обробка насiння зернобобових рослин штамами бульбочкових бактерiй сприяла збiльшенню числа бобiв на рослинах. Так, у iнокульованих рослин нуту вiдбувалось iстотне збiльшення кiлькостi бобiв практично в усiх варiантах. Однак найбiльша маса зерен з однiєї рослини нуту при дiї штамiв бульбочкових бактерiй на сортах Олександрит, Розана, Пам’ять була вiдмiчена у варiантi зi штамом Н-18; Карпове, Трiумф – на варiантах Н-18, Н-28, Н-12; на сортi Дiамант – 522, Н-14, Н-28, Н-18.

Iнокуляцiя насiння гороху також сприяла збiльшенню числа бобiв на рослинах. В середньому за 3 роки дослiджень за цим параметром на всiх сортах видiляються штами 261-Б та Г-8. Крiм того, дуже ефективними у цьому вiдношеннi на сортi Харвус 1 виявилися штами 31, 65; Харвус 2 – П-2, 4; Харвус 3 – 31. Маса зерна з однiєї рослини гороху на сортi Ефектний суттєво збiльшувалась у варiантах зi штамами П-2, 261-Б, Г-8, 4, 31, 65; Харвус 1 – 261-Б, Г-8, 4, 31, 65; Харвус 2 – П-2, 261-Б, Г-8, 4; Харвус 3 – П-2, 261-Б, Г-8, 31.

Окремi штами бульбочкових бактерiй сприяли збiльшенню кiлькостi бобiв на рослинах чини. В середньому за цим параметром видiляються штами П-2 i 261-Б. Найбiльшою маса зерен з однiєї рослини чини була у варiантах зi штамами П-2, 261-Б, 2802.

Застосування активних штамiв бульбочкових бактерiй на сочевицi збiльшувало число бобiв з однiєї рослини на  варiантах Ч-14 i 248-Б.

Одним з найважливiших параметрiв iнтенсивностi фiксацiї атмосферного азоту бобовими культурами є кiлькiсть бульбочок на коренях рослин. У наших дослiдженнях пiдрахунок бульбочок проводили у фазу масового цвiтiння рослин. Встановлено, що використання активних штамiв бульбочкових бактерiй на нутi збiльшувало їх кiлькiсть в усiх варiантах. У дослiдах тiльки окремi неiнокульованi рослини нуту утворювали одиничнi, дуже крупнi бульбочки, iнiцiйованi бактерiями, якi, мабуть, заносяться з насiнням.