ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами; сформульовано мету і завдання‚ об’єкт та предмет дослідження, його методи; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувач; наведено апробацію результатів дисертації та відомості про публікації.
Розділ 1 «Теоретико-правові основи адміністративно-правового статусу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України» містить три підрозділи, які присвячено викладенню історії становлення та розвитку паспортної системи України, розкриттю сутності адміністративно-правового даного органу та визначенню його місця і ролі в системі органів виконавчої влади.
У підрозділі 1.1 «Історико-правовий аналіз становлення і розвитку паспортної системи» зроблено короткий екскурс в історію становлення паспортної системи України, а також Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України. З’ясовано, що на різних етапах існування вищевказаного державного органу він являв собою невід’ємну складову правоохоронної системи нашої держави і зберігає своє значення сьогодні.
У підрозділі 1.2 «Поняття та структура адміністративно-правового статусу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України» узагальнено характерні особливості вищевказаного органу повноправного суб’єкта адміністративного права, у зв’язку з чим визначено його адміністративну правосуб’єктність.
Проаналізовано позиції вчених-адміністративістів щодо природи адміністративно-правового статусу органа виконавчої влади та зроблено висновок, що адміністративно-правовий статус вищевказаного органу – це складна юридично-теоретична конструкція, яка включає в себе такі складові елементи: 1) мету утворення органу та визначення сфери його відання; 2) принципи і територіальні масштаби діяльності; 3) внутрішню структуру органу; 4) порядок та спосіб його утворення, реорганізації та ліквідації; 5) завдання і функції; 6) обсяг та характер державно-владних повноважень; 7) форми і методи діяльності; 8) порядок вирішення в органі підвідомчих питань; 9) джерела фінансування органу; 10) наявність або відсутності прав юридичної особи; 11) право та обов’язок користуватися державними символами; 12) відповідальність.
Визначено, що на сьогодні не всі складові елементи правового статусу даного органу знайшли своє закріплення в «Положенні про Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб», а тому потребують законодавчого визначення.
У підрозділі 1.3 «Місце і роль Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України в системі органів виконавчої влади» розглянуто місце і роль вищевказаного органу в системі державних органів.
Встановлено, що на сьогодні систему органів виконавчої влади України, до компетенції яких входять питання адміністративно-правового регулювання міграційних процесів в Україні, становлять: Президент України; Комісія при Президентові України з питань громадянства; Кабінет Міністрів України; Міністерство внутрішніх справ України в особі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України; Служба безпеки України; Державна прикордонна служба України; Міністерство закордонних справ України та консульські установи і дипломатичні представництва України за кордоном; Міністерство праці та соціальної політики України; Міністерство освіти і науки України та вищі навчальні заклади; Міністерство охорони здоров’я; органи опіки і піклування.
Визначено, що Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України – це орган виконавчої влади, що функціонує в системі МВС та виконує на сьогодні основне коло практичних завдань із забезпечення паспортного та міграційного режимів в Україні. У роботі підтримано ідею про реформування системи органів МВС.
Розділ 2 «Реалізація адміністративно-правового статусу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України» складається з трьох підрозділів, у яких проаналізовано нормативно-правове забезпечення діяльності даного органу, розглянуто основні положення про компетенцію та юридичну відповідальності досліджуваного органу.
У підрозділі 2.1 «Правове регулювання діяльності Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України» визначено поняття правового регулювання Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, здійснено аналіз та класифікацію чинних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність досліджуваного органу.
Надано класифікацію нормативно-правових актів, які регламентують діяльність даного органу, шляхом поділу їх на шість груп.
Констатовано недосконалість законодавства України щодо регулювання міграційних процесів в Україні, а також надано пропозиції і рекомендації щодо їх усунення. Крім того, автором було отримано висновок про доцільність розроблення і прийняття Кодексу адміністративних процедур у сфері міграційних процесів чи Міграційного кодексу України.
У підрозділі 2.2 «Компетенція Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України» визначено зміст та структуру компетенції даного державного органу. Підкреслено, що на сьогодні поняття «компетенції» не знайшло єдиного розуміння в юридичній літературі.
Під час визначення поняття «компетенція» досліджено такі її складові, як предмети відання та повноваження. Зроблено висновок, що зміст поняття «компетенція» є ширшим, ніж зміст категорії повноваження: вони співвідносяться як частина і ціле. Звернуто увагу на те, що повноваження є державно-владними і, крім прав та обов’язків, також включають у себе: видання розпоряджень, надання вказівок, прийняття обов’язкових для всіх рішень; організацію виконання прийнятих рішень; контроль за виконанням розпоряджень державного органу засобами переконання й державного примусу.
Значну увагу в підрозділі приділено уточненню завдань та повноважень Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України. Також було здійснено поділ функцій Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб на загальні, спеціальні та допоміжні функції.
Щодо включення відповідальності до складу компетенції, то автор погоджується з думкою Ю. А. Тихомирова, вважаючи відповідальність супутнім елементом компетенції, тобто юридичним гарантом належного виконання державним органом влади своїх обов’язків.
У підрозділі 2.3 «Юридична відповідальність Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України та його працівників» встановлено особливості юридичної відповідальності Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України та його працівників.
Визначено, що юридична відповідальність є видом соціальної відповідальності, сутність якої полягає в застосуванні до правопорушників передбачених законодавством санкцій, що забезпечуються державою в примусовому порядку.
Акцентовано увагу на тому, що на сьогодні інститут юридичної відповідальності юридичних осіб перебуває в процесі становлення, тому в підрозділі розглянуто лише адміністративну відповідальність Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України. Встановлено, що Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України як юридична особа може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил та норм у сфері електроенергетики, водокористування, медичних, санітарно-епідеміологічних правил, порушення норм з регулювання обігу готівки. Щодо юридичної відповідальності працівників вищевказаного органу, то в підрозділі розглянуто дисциплінарну та адміністративну відповідальність осіб рядового і начальницького складу, оскільки саме ці види відповідальності мають свої особливості.
Розділ 3 «Шляхи удосконалення адміністративно-правового статусу Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України» присвячено характеристиці міжнародно-правових стандартів реалізації прав і свобод людини у сфері громадянства, свободи пересування та вільного вибору місця проживання, а також основним напрямкам удосконалення адміністративно-правового статусу даного органу.
У підрозділі 3.1 «Врахування міжнародно-правових стандартів реалізації прав та свобод людини й громадянина та світового досвіду регулювання міграційних процесів в діяльності Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України» наголошено на тому, що на сьогодні міжнародно-правові стандарти основних прав і свобод людини у сфері громадянства, свободи пересування та вільного вибору місця проживання становлять окремий інститут міжнародного права – міграційне право. Обґрунтовано позицію, що його основи були закладені в Україні ще на початку розбудови нашої держави. | 
