ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи для нафтогазового комплексу України, сформульовано мету та задачі дослідження, наведено відомості щодо наукової новизни та практичного значення отриманих результатів для інтелектуальної підтримки прийняття рішень при виборі оптимальних режимних параметрів буріння нафтових і газових свердловин на основі цільових функцій обчислення доцільностей вихідних технологічних параметрів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі проведено аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми, описано особливості інтелектуалізації процедур прийняття оптимізаційних рішень в процесі буріння нафтових і газових свердловин, проаналізовано класичні та новітні вітчизняні і зарубіжні розробки в області інтелектуальних систем, що застосовуються в процесі буріння і визначено особливості рішення в них задач оптимізації.

Проблемам оптимізації процесу буріння нафтових і газових свердловин присвячено теоретичні та прикладні дослідження таких вітчизняних та зарубіжних вчених як
Г. Н. Семенцов, М. І. Горбійчук, М. А. Мислюк, А. І. Волобуєв, В. Б. Кропивницька,
А. А. Погарський, Р. М. Ейгелес, Е. А. Козловський, Г. Д. Бревдо, Н. Б. Ситніков,
Ю. А. Пєшалов, Ю. Ф. Алексєєв, А. І. Співак, В. А. Бражніков, В. К. Маурер (США),
І. М. Галлі (США), Г. Б. Вудс (США), A. T. Боурґойн (США), Ф. С. Йоунг (США) та ін. Результати даних досліджень дозволяють розглядати процес вибору оптимальних режимних параметрів буріння як вибір кращого значення змінної з групи наборів даних, що на практиці зводиться до мінімізації або максимізації певної цільової функції. Проте, як показує промисловий досвід, зниження вартості буріння свердловин на основі застосування оптимізаційних технік можливе тільки у випадку нагромадження статистичних даних про процес буріння з попередніх свердловин із схожими техніко-економічними показниками.

Природа параметрів буріння є не до кінця дослідженою і комплексною, що не дозволяє побудову ефективних моделей і навпаки – існуючі математичні моделі дозволяють поєднувати тільки відомі можливі співвідношення параметрів буріння. Такі моделі дозволяють оптимізацію режимних параметрів буріння шляхом вибору найкращих значень керованих параметрів з метою мінімізації вартості процесу буріння.