СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ З ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначено актуальність теми дослідження та розкрито її зв’язок з науковими темами; сформульовано мету дослідження, поставлено задачі, розкрито предмет, об’єкт, наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади системи менеджменту якості освітніх послуг» досліджено еволюцію сучасних підходів до визначення системи менеджменту якості, проаналізовано світовий досвід впровадження і функціонування систем менеджменту якості, а також визначено споживчі вимоги до якості освітніх послуг.

В результаті дослідження існуючих моделей систем менеджменту якості та сучасних підходів до визначення якості доведено, що система менеджменту якості повинна бути спрямована на забезпечення потреб, вимог та очікувань замовників. Аналіз досвіду та практики функціонування вітчизняних та зарубіжних освітніх ринків дозволив визначити основних замовників освітніх послуг вищих навчальних закладів, серед яких слід зазначити студентів, батьків студентів, працедавців (підприємства, організації, установи), державу, суспільство.

В роботі запропоновано замовників освітніх послуг поділити за ознакою споживання на безпосередніх та опосередкованих споживачів. Безпосереднім споживачем освітньої послуги є особа, яка одержує послугу і використовує її за призначенням (абітурієнт/студент/випускник). Опосередкованими споживачами освітніх послуг є зацікавлені сторони, які одержують певну вигоду від того, що безпосередній споживач набуває певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Вигоди опосередкованих споживачів є такі: батьки – підвищення гарантії працевлаштування, матеріального благополуччя та кар’єрного росту їх дітей; підприємства-працедавці – ефективне досягнення цілей підприємства; держава – соціально-економічна стабільність; суспільство – підвищення загального добробуту.

Порівняльний аналіз освітніх та інших послуг дозволив визначити певні відмінності у їх споживанні. Основною відмінністю є те, що період одержання та період споживання освітніх послуг не співпадають, тобто має місце часовий лаг між одержанням і споживанням послуг. Споживання починається з моменту реалізації набутої освіти, тобто використання за призначенням в професійній діяльності. Споживання закінчується, коли знань, отриманих у вищому навчальному закладі стає недостатньо і вичерпується можливість для виконання професійних обов’язків. Життєвий цикл освітньої послуги представлено на
рис. 1. У зв’язку з вищезазначеним освітню послугу слід розглядати як інформаційно-інтелектуальний продукт, що є сукупністю знань, умінь, навиків і компетенцій і створюється в освітній сфері з метою подальшого використання замовником за призначенням в професійній діяльності.