| Краткое содержание: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі визначені актуальність теми дисертаційної роботи, мета і задачі
дослідження, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів. На-ведено дані про публікації автора, а також про структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі розглянута класифікація і загальні характеристики
типів прольотних будов пішохідних мостів, їх конструктивні особливості. Зазначена роль у розвитку науки мостобудування І.П. Кулібіна, Д.І. Журавського, Є.Є. Гібшмана, В.П. Кожушка, А.І. Лантуха-Лященка, Я.Д. Лівшиця, Й.Й. Лучка, Б.П. Назаренка, Є.О. Патона, Б.Є. Патона, А.А. Петропавлівського, В.А. Російського, Д. Бредфілда, І. Морроу, Р. Стівенсона, Д. Штрауса, J. Buresa, S. Calatrava, Y.L. Cheunga, L.G. Jaegera, J. Pechara, A. Schindlera та інших. Серед значної кількості розглянутих типів прольотних будов можна вказати також на ряд конструк-
тивних рішень, які отримані за допомогою методів управління і регулювання.
Проте, прикладів подібних робіт, а найголовніше наукових основ, які фундують
такий підхід, очевидно, недостатньо, при цьому, не тільки в теоретичному, а й,
особливо, в експериментальному плані. Сказане спонукає до пошуку нових про-гресивних, ефективних і керованих модульних конструкцій для прольотних будов
пішохідних мостів. У значній мірі подібним умовам відповідають просторові
стрижневі конструкції як прямолінійного, так і криволінійного обрису, в яких ра-ціональним чином використовуються позитивні властивості бетону і сталі.
Розробкою і дослідженням металевих структурних, а також стале залізо-бетонних структурних конструкцій і вузлів з’єднання їх елементів займалися
такі вчені як Г.Б. Бігун, Г.Л. Ватуля, О.В. Нижник, О.В. Сємко, Л.І. Стороженко, В.М. Тимошенко, В.І. Трофімов, В.К. Файбишенко, Е.Д. Чихладзе, О.Л. Шагін, В.С. Шмуклер, S. Du Chateau, S. Ketoff, Z.S. Makowski, H.C. Martin, R.W. Obough, M.J. Tu er та інші. Незважаючи на досить глибоке вивчення проблеми і наявні
результати їх досліджень, визначені такі невирішені завдання, як: зменшення власної ваги конструкції, відмова від монтажної зварки, зниження трудомісткості при
виготовленні елементів і монтажі конструктиву, збільшення компенсаційної здат-
ності стрижнів і наявність демпферної здатності вузлів при динамічних впливах.
При цьому, в окремий напрям виділена задача управління конструктив-
ними параметрами систем прольотних будов пішохідних мостів. Враховуючи значні успіхи, зумовлені роботами Н.П. Абовського, М.В. Банічука, Є.І. Белені, Р. Беллмана, В.В. Бірюльова, В.М. Бондаренка, П.М. Варвака, Г.В. Василькова, А.І. Виноградова, І.І. Гольденблата, О.С. Городецького, А.Ю. Ішлінського, Л.В Канторовича, В. Комкова, Т. Купманса, К.М. Мажіда, М.М. Моїсеєва, А.В. Перельмутера, Л.С. Понтрягіна, Ю.М. Почтмана, І.М. Рабиновича, Ю.А. Радціга, М.І. Рейтмана, А.Р. Ржаніцина, Д. Рожвани, М.М. Складнєва, С.П. Тимошенка, В.В. Трохимовича, В.І. Феодосьєва, А.П. Філіна, Е. Хога,
К. Чоя, Ф.Р. Шенлі, В.С. Шмуклера та багатьох інших авторів, все ж відзнача-
ється, що постановки і вирішення задач управління є, в певному сенсі, ексклю-
зивом та відрізняються невеликим обсягом практичних результатів і, особливо,
для складних конструктивних систем.
Відсутність у теорії та практиці необхідної інформації, у сукупності з про-веденим аналізом, дали можливість сформулювати задачі даного дослідження.
У другому розділі формується новий підхід, що дозволяє створювати
конструкції із заздалегідь заданими позитивними властивостями. Процес ство-
рення будівельних систем, як відомо, є багатокритеріальним і багато фактор-
ним. При цьому, найчастіше, належить підпорядкувати прийняті рішення супе-
речливим, що виключають одне одного, вимогам. Сказане знижує ефективність
методів оптимізації в традиційних постановках, що властиві, в основному, за-
дачам покращення характеристик окремих, нехай навіть і складних, конструк-
тивів. Однак, область використання екстремальних енергетичних принципів
може бути розширена шляхом поєднання відомих підходів і методів управління
(регулювання) параметрів системи, що є альтернативою традиційному, перевір-ковому проектуванню. Припустимо, що конструкція, яка розглядається, харак-теризується деякими зовнішніми і внутрішніми параметрами. Зовнішні параме-
три визначають опір системи без зміни загального обсягу матеріалу. У свою
чергу, внутрішні параметри визначають топологію, обсяг, а також властивості
матеріалів |
