Сивик Т.Л. Екпериментальне обгрунтування ефективності використання в годівлі сільськогосподарських тварин протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону

Краткое содержание

Експериментальні дослідження дисертаційної роботи згідно з державною тематикою відділу годівлі сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва “Асканія-Нова” та планом навчання у докторантурі НАУ при кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного виконані на поросних і підсисних свиноматках, поросятах-сисунах, кнурах-плідниках і молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі української степової білої породи асканійського м¢ясного типу; на курках-несучках та ремонтному молодняку курей у віці 1-8 і 9-21 тиждень; на лактуючих коровах і телятах червоної степової породи, бугаях-плідниках голштино-фризької породи; на холостих, кітних і підсисних вівцематках і ягнятах-сисунах асканійської тонкорунної породи та баранах-плідниках і вівцематках асканійського багатоплідного  каракулю в умовах фізіологічного двору Інституту тваринництва степових районів “Асканія-Нова”, агрофірми “Асканія-Нова”, спільного українсько-німецького підприємства “Асканія-Генетик”, дослідного господарства “Маркеєве”, КСП “Перемога” Новотроїцького району Херсонської області та міжгосподарсько-птахівничого підприємства “Преображенське” Чаплинського району Херсонської області. Всього проведено 13 науково-господарських дослідів згідно зі схемою досліджень (рис. 1).

Першим етапом досліджень було детальне вивчення хімічного складу і поживності протеїново-мінеральної добавки із гіпергалинного зоофітопланктону. При цьому вивчали амінокислотний, жирнокислотний, вітамінний та мінеральний склад добавки за сучасними методиками.

Для кожного науково-господарського досліду підбирали тварин у групи за принципом парних аналогів з урахуванням виду, статі, породної приналежності, віку, живої маси, продуктивності і фізіологічного стану. В усіх науково-господарських дослідах тварини контрольних груп отримували основні раціони, збалансовані за деталізованими нормами, з використанням, окрім інших кормів, контрольного комбікорму.

Тваринам дослідних груп згодовували такі ж самі основні раціони, але з введенням до них дослідних комбікормів, у складі яких, за винятком 5 досліду, була протеїново-мінеральна добавка із гіпергалинного зоофітопланктону (ПМДГЗ). При цьому дози введення ПМДГЗ у склад комбікормів становили від 3 до 21% замість еквівалентної кількості зернових компонентів (пшениця, ячмінь, горох), вітамінно-мінеральних преміксів і кухонної солі.

У 5 науково-господарському досліді молодняку свиней на відгодівлі згодовували протеїново-мінеральну добавку із опрісненого зоофітопланктону (ПМДОЗ). Опріснення гіпергалинного зоофітопланктону проводили за розробленою нами технологією.

Під час проведення науково-господарських дослідів тварини усіх  піддослідних груп утримувались в однакових для кожного експерименту умовах. Умови утримання відповідали видовим, статевовіковим і фізіологічним особливостям тварин.

Годівля піддослідних тварин, за винятком лактуючих корів, бугаїв-плідників і кнурів-плідників, була груповою. Основні раціони балансували один-два рази на місяць з урахуванням живої маси, середньодобового приросту, надою молока, інтенсивності статевого навантаження (у плідників), фізіологічного стану (період вагітності,  період лактації) тварин.

Зважування кормів здійснювали при кожному їх згодовуванні тваринам, а з¢їди (залишки) враховували один раз за декаду протягом двох суміжних днів.

У кожному експерименті  усіх тварин, за винятком маточного поголів¢я (корови, вівцематки, свиноматки, бугаї, кнури, барани), зважували щомісячно один раз, а на початку і в кінці досліду – двічі.

Під час проведення досліджень враховували продуктивність та якість продукції за показниками, характерними для кожного виду і статевовікової групи тварин, а на маточному поголів¢ї (корови, свиноматки, вівцематки), окрім цього, визначали заплідненість, багатоплідність (свиноматки, вівцематки), вихід ділового приплоду (поросята, ягнята).

В експерименті на курках-несучках враховували несучість за кожен місяць досліду; живу масу курок-несучок на початку і в кінці досліду шляхом зважування 10% особин з кожної групи; масу одного яйця; витрати кормів на 10 яєць; збереженість поголів¢я; міцність шкаралупи; вміст кальцію і фосфору в шкаралупі; морфологічні (маса білка, жовтка, шкаралупи) і фізичні властивості яєць, їх хімічний склад та інкубаційні якості (заплідненість, виведення і виводимість курчат, жива маса курчат при народженні).

З метою вивчення перетравності поживних речовин, балансу азоту і мінеральних елементів під впливом досліджуваного фактора і з урахуванням специфіки досліду на фоні науково-господарських експериментів на відгодівельному молодняку свиней, телятах і підсисних вівцематках проводили фізіологічні (балансові) досліди на 3-х тваринах з кожної  групи згідно з існуючими методиками.

Про вплив досліджуваних факторів на відтворювальну функцію плідників (кнури, бугаї, барани) судили за показниками об¢єму еякуляту, концентрації та активності сперміїв,  а в 12 досліді вивчали запліднювальну здатність сперми баранів-плідників безпосередньо на вівцематках дослідного господарства “Маркеєве”. Дослідження якості сперми плідників проводили у лабораторії біології розмноження тварин ІТ “Асканія-Нова” за загальноприйнятими методиками.

Фізіолого-біохімічний стан піддослідних тварин в усіх експериментах оцінювали за  рядом показників крові і рубцевого метаболізму (лактуючі корови, вівцематки), які характеризують білковий, вуглеводно-жировий і мінеральний обмін, а також вітамінний і ферментний статус організму під впливом досліджуваних  факторів.

Гематологічні показники і склад рубцевої рідини вивчали у 3 тварин з кожної піддослідної групи за методиками, які наводяться в роботі.

При хімічному аналізі біологічних об¢єктів (корми, їх залишки, кал, сеча, кров, рубцева рідина, молоко, продукти забою, курячі яйця, вовна тощо) користувались сучасними, прийнятими в зоотехнії, фізіології та біохімії методиками.

Для більшої достовірності та всебічної оцінки результатів експериментальних досліджень визначали їх економічну ефективність на основі порівняльного аналізу вартісних показників компонентів контрольних і дослідних комбікормів та отриманої від тварин продукції.

 Результати досліджень були апробовані у 8 виробничих дослідах на свинях, курках-несучках, лактуючих коровах, телятах, вівцематках і ягнятах. В умовах виробництва перевіряли найбільш ефективні дози досліджуваної добавки.

Отримані у дослідженнях дані були оброблені біометрично загальноприйнятими методами варіаційної статистики з використанням комп¢ютерних програм.