СНІТКО МАРИНА АРКАДІЇВНА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблеми, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, теоретико-методологічну основу та методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію дослідження та впровадження його результатів, публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – «Теоретико-методичні основи формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі» – обґрунтовано види діяльності та ризики в Інтернет-мережі, поняття «безпечна поведінка підлітків в Інтернет-мережі», моделі поведінки підлітків в Інтернет-мережі; проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід формування безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі; подано змістову характеристику критеріїв та показників, визначено стан сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі.
За результатами педагогічних (Н. Анохіна, Н. Уіллард, Л. Сорокіна), психологічних (О. Войскунський, Т. Наумова, В. Фатурова), соціологічних (О. Горошко, С. Коноплицький, Н. Коритнікова) досліджень доведено, що найбільш вразливими користувачами Інтернет-мережі є підлітки 13-15 років, які здійснюють пошукову, пізнавальну, комунікативну, ігрову, дозвіллєву, комерційну діяльність, спрямовану на самовдосконалення, задоволення своїх освітніх, пізнавальних, гедоністичних, культурологічних та сексуальних потреб. Разом з цим, підлітки наражаються на різноманітні ризики в Інтернет-мережі: велика кількість спаму, неправдивої та недостовірної інформації; залучення через спілкування в Інтернет-мережі до асоціальних організацій; використання персональних даних користувачів Інтернет-мережі; відвідування сайтів агресивної (пропагують ксенофобію, тероризм) та аутоагресивної спрямованості (пропагують кіберсуїцид та розповсюджують інформаційні ресурси про застосування засобів для здійснення суїциду з описом їх дозування і вірогідності летального результату); залучення до он-лайн порноіндустрії; розповсюдження фото та відео-файлів із зображенням порнографії та насильства; неможливість видалення персональної інформації зі сторінок соціальних мереж, сайтів для знайомств та сайтів з «дорослим контентом»; спілкування та зустріч з віртуальними друзями, які в реальному житті є особами з асоціальною поведінкою.
На підставі аналізу наукової літератури ми дійшли висновку, що Інтернет-мережа – єдина глобальна мережа, яка об’єднує незалежні персональні електронні пристрої з метою пошуку інформації та обміну нею, комунікації та проведення власного дозвілля в будь-якому зручному місці (вдома, у школі, в Інтернет-клубах, в транспортних засобах) та здатна впливати на поведінку користувача Інтернет-мережі.
Узагальнення теоретичних підходів до поведінки підлітків дозволило розглядати безпечну поведінку підлітків в Інтернет-мережі як засіб самореалізації та сукупність дій підлітків в Інтернет-мережі, що характеризуються знаннями підлітків про ризики та правила поведінки в Інтернет-мережі, вміннями оптимально реагувати у ризикованих ситуаціях, контролювати емоції, відповідально ставитися до власної діяльності в Інтернет-мережі. На основі аналізу наукових досліджень було виокремлено структурні компоненти безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі: пізнавальний (обізнаність підлітків про Інтернет-мережу як інформаційний простір), вчинковий (уміння та навички безпечної діяльності в Інтернет-мережі, диференціювання різноманітних впливів Інтернет-мережі, вести конструктивний діалог з віртуальними співрозмовниками та протистояти тиску з їхньої сторони, контролювати та спрямовувати свою діяльність в Інтернет-мережі) та мотиваційно-рефлексивний (бажання убезпечити себе в Інтернет-мережі, самовдосконалюватися у реальному та віртуальному житті, аналізувати власну поведінку в Інтернет-мережі).
Аналіз наукових положень О. Анопрієнко, Т. Журавель, О. Копіної, А. МакАлістера, Ж. Пархоменко дозволив стверджувати, що формування поведінки підлітків в Інтернет-мережі, відбувається під впливом різних факторів: низька самооцінка, незадовільний стан здоров’я, несформованість мотиваційної сфери та комунікативних навичок, прагнення ризикувати та змагатися з друзями у віртуальному просторі, булінг з боку однолітків, погані стосунки з однокласниками та вчителями, виникнення стресових ситуацій у школі, погана успішність, відсутність у шкільному середовищі комплексних форм соціально-педагогічної роботи, спрямованих на формування безпечної поведінки в Інтернет-мережі, позитивне ставлення оточуючих до діяльності в Інтернет-мережі.
Порівняння та узагальнення міжнародного та вітчизняного досвіду формування безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі засвідчує, що державні та неурядові організації накопичили певний досвід регламентації діяльності користувачів Інтернет-мережі: координація роботи веб-сайтів та їх змістове наповнення; створення єдиної мережі «гарячих ліній»; боротьба з незаконним контентом та спамом; інформування користувачів Інтернет-мережі про особливості діяльності та ризики в Інтернет-мережі; надання допомоги підліткам та батькам у випадках потрапляння у ризики Інтернет-мережі. Встановлено, що цей досвід недостатньо мультиплікується в Україні.
Обґрунтовано критерії та показники сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі: когнітивний (обізнаність про види діяльності та ризики в Інтернет-мережі, знання правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі); операційний (уміння визначати ризиковані ситуації в Інтернет-мережі, протистояти тиску з боку віртуальних співрозмовників, визначати мету та регламентувати час діяльності в Інтернет-мережі); емоційно-мотиваційний (усвідомлення власної відповідальності за формування та дотримання правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі, вибір моделі безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі, регуляція емоцій під час діяльності в Інтернет-мережі).
На основі аналізу наукової літератури було виокремлено моделі ризикованої, амбівалентної та безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі, які мають соціально позитивну та негативну спрямованість. Зміст моделі ризикованої поведінки підлітків в Інтернет-мережі полягає у здійсненні певних видів діяльності в Інтернет-мережі, що передбачають небезпеку, негативний та небажаний її результат. Моделі амбівалентної поведінки підлітків в Інтернет-мережі притаманно суперечливе ставлення до діяльності в Інтернет-мережі та одночасні, не сумісні між собою, позитивні або негативні прагнення та переживання під час такої діяльності. Модель безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі характеризується реалізацією навичок безпечної поведінки та відповідальним ставленням до власної діяльності в Інтернет-мережі.
Встановлено кореляційні зв’язки моделей поведінки з рівнями сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі. Модель ризикованої поведінки підлітків в Інтернет-мережі, яка корелює з низьким рівнем сформованості, характеризується відсутністю знань про ризики та правила безпечної поведінки в Інтернет-мережі, контролю за часом діяльності в Інтернет-мережі, неможливістю протистояти тиску з боку віртуальних співрозмовників, приділенням великої кількості часу на спілкування у віртуальному просторі, нездатністю контролювати емоції під час такої діяльності та безвідповідальним ставленням до власної діяльності в Інтернет-мережі. Модель амбівалентної поведінки підлітків в Інтернет-мережі корелює з середнім рівнем сформованості та характеризується знанням окремих ризиків та правил поведінки в Інтернет-мережі, вмінням визначати мету та час діяльності в Інтернет-мережі, проте їх недотриманням, можливістю протистояти тиску з боку віртуальних співрозмовників, недостатньою вмотивованістю щодо зміни моделі поведінки в Інтернет-мережі, наданням переваги спілкуванню у віртуальному просторі, нейтральним ставленням до власної діяльності в Інтернет-мережі, намаганням контролювати власні емоції під час діяльності в Інтернет-мережі. Модель безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі корелює з високим рівнем сформованості та характеризується знанням ризиків та правил поведінки в Інтернет-мережі, визначенням та дотриманням мети та часу діяльності в Інтернет-мережі, оптимальним реагуванням у ризикованих ситуаціях, здатністю контролювати власні емоції під час діяльності в Інтернет-мережі, наданням переваги спілкуванню у реальному житті, відповідальним ставленням до власної діяльності в Інтернет-мережі.
Констатувальний етап експерименту довів, що 97,67% підлітків користуються Інтернет-мережею. З них 64,43% підлітків витрачають більше двох годин на пошуки навчальної та розважальної інформації, новин, ігор, відео та картинок, заробляння коштів, перегляд сайтів з «дорослим контентом», спілкування та знайомства. 95,23% респондентів засвідчили, що довіряють інформації в Інтернет-мережі; 39,26% відчували небезпеку з боку віртуального незнайомця, яка проявлялася у надмірній увазі до особистої інформації, проханні дати номер телефону, вислати своє фото для «проходження кастингу у модельному агентстві», підключитися до веб-камери тощо; 75,6% мали досвід знайомств у віртуальному просторі (більше половини опитаних підлітків, які зустрічалися з віртуальними друзями, не повідомляли батькам про зустрічі, а Інтернет-образ співрозмовника не відповідав його реальним особистісним якостям). За результатами проведеної дослідно-експериментальної роботи кожен третій підліток не знає правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі, надає персональну інформацію (ім’я, номер телефону, адресу) віртуальним співрозмовникам та вважає себе залежним від Інтернет-мережі. На констатувальному етапі експерименту було встановлено, що Інтернет-мережа відіграє важливу роль в житті сучасних підлітків, оскільки для більшості з них Інтернет допомагає набути нові знання, долає відчуття самотності, є формою організації та проведення власного дозвілля.
З метою визначення ставлення до діяльності підлітків в Інтернет-мережі була проведена дослідно-експериментальна робота з батьками підлітків, соціальними педагогами, практичними психологами, класними керівниками, заступниками директорів загальноосвітніх навчальних закладів, методистами управлінь та відділів освіти. 87,82% фахівців та 84,26% батьків вважають Інтернет-мережу необхідною складовою навчання та розвитку сучасних підлітків. Разом з цим, лише 66,5% фахівців та 63,3% батьків вважають, що Інтернет-мережа є небезпечною для підлітків, а 41,67% опитаних батьків визнали, що вони задоволені, коли їхня дитина проводить час в Інтернет-мережі.
Встановлено, що батьки недостатньо поінформовані скільки часу на день їхні діти витрачають на діяльність в Інтернет-мережі. Більшість батьків переконані, що підлітки використовують Інтернет-мережу переважно для навчання, пошуку цікавої інформації та спілкування з друзями. Проте вони не усвідомлюють, що діти знайомляться з новими людьми, переглядають відео та зображення різного змісту, заробляють кошти та переглядають сайти з «дорослим контентом». Батьки зазначили, що проблемним є завершення підлітками діяльності в Інтернет-мережі. Найчастіше на прохання завершити свою роботу в Інтернет-мережі, підлітки демонструють роздратування (31,25%), просять продовжити діяльність в Інтернет-мережі (49,48%), не проявляють жодної реакції та продовжують свою діяльність в Інтернет-мережі (16,67%). Приблизно половина підлітків вказали, що батьки контролюють їхню діяльність в Інтернет-мережі. Однак, вказані підлітками та батьками методи контролю є різними.
Здійснений аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи зaсвiдчив переважно низький та середній рівні сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, a саме: низький рівень – 49,77% у контрольної групи (КГ) та 50,46% у експериментальної групи (ЕГ); середній рівень – 34,74% у КГ та 34,26% у ЕГ. Високий рівень продемонстрували лише 15,49% у КГ та 15,28% у ЕГ.
Узагальнення результатів констатувального етапу експерименту з підлітками та фахівцями засвідчують проведення в школах певної профілактичної роботи, спрямованої на формування безпечної поведінки в Інтернет-мережі. Проте кількісні показники підлітків та фахівців, які вказують на проведення таких форм роботи, суттєво відрізняються та свідчать про їх несистематичність та неструктурованість, що вплинуло на пошук відповідних соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі.
У другому розділі – «Дослідно-експериментальна робота з перевірки ефективності соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі» – обґрунтовано соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, здійснено їх експериментальну перевірку у загальноосвітніх навчальних закладах та визначено ефективність.
Аналіз наукових досліджень Р. Васильєвої, А. Попкова, В. Ягупова дозволив розглядати формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі як цілеспрямовану системну діяльність, що ґрунтується на єдності цілей, завдань та умов і передбачає участь підлітків, їхніх батьків та фахівців мультидисциплінарної команди в засвоєнні підлітками моделі безпечної поведінки в Інтернет-мережі.
Визначено та обґрунтовано поняття «соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі», яке у роботі розглядається як сукупність певних обставин та ресурсів, що створюються у процесі соціально-педагогічної діяльності та забезпечують засвоєння підлітками моделі безпечної поведінки в Інтернет-мережі через усвідомлення ризиків Інтернет-мережі, необхідності дотримання правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі та формування критичного ставлення до діяльності в Інтернет-мережі.
На основі аналізу дисертаційних досліджень С. Асянової, К. Гербут, В. Латчук, змісту діяльності міжнародних та вітчизняних організацій з формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, результатів констатувального етапу експерименту було визначено соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі та обґрунтовано шляхи їх упровадження:
 реалізація комплексної програми формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі передбачала визначення форм соціально-педагогічної роботи з підлітками, які володіють моделями безпечної, амбівалентної та ризикованої поведінки в Інтернет-мережі, розробку та впровадження тренінгових занять для підлітків з метою обговорення проблемних питань, проведення індивідуальних форм роботи з підлітками, які засвоїли моделі ризикованої та амбівалентної поведінки в Інтернет-мережі;
 забезпечення активної участі підлітків у формуванні безпечної поведінки в Інтернет-мережі шляхом визначення потреб підлітків у формуванні безпечної поведінки в Інтернет-мережі, обговорення з підлітками переваг проведення дозвілля у реальному та віртуальному житті, особливостей безпечної поведінки в Інтернет-мережі на виховних годинах та старостатах, розробки підлітками комплексу правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі, сприяння систематизації та актуалізації знань щодо видів діяльності та ризиків в Інтернет-мережі, залучення підлітків до проведення суспільно-корисних заходів у реальному та віртуальному житті, впровадження програми формування безпечної поведінки в Інтернет-мережі;
 підготовка батьків до формування у дітей безпечної поведінки в Інтернет-мережі шляхом просвітницько-профілактичної роботи передбачала розробку та проведення консультацій, бесід, інформаційних повідомлень на батьківських зборах та у «Школі свідомого батьківства», використання хмарних та віртуальних технологій навчання, інтелектуальних карт, які дозволяють розміщувати необхідну інформацію на сторінках соціальних мереж, спеціалізованих веб-сайтах та блогах, веб-сайтах школи та мати доступ батькам до неї;
 організація роботи фахівців мультидисциплінарної команди здійснювалася шляхом визначення складу команди, проведення круглих столів з метою пошуку раціональних шляхів вирішення проблеми формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі та здійснення експертизи прийнятих рішень щодо реалізації програм у даному напрямку, впровадження програми підготовки фахівців мультидисциплінарної команди до формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, залучення фахівців до роботи з підлітками та батьками.
Програма формувального етапу експерименту передбачала поступове впровадження соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі у загальноосвітніх навчальних закладах. Насамперед здійснювалася підготовка фахівців мультидисциплінарної команди. Проведені круглі столи «Формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі» були спрямовані на обговорення особливостей реалізації програми, визначення ролі освітніх установ та їхньої взаємодії з батьками, соціальними та громадськими організаціями у формуванні поведінки підлітків загалом та підготовки до такої діяльності зокрема.
Комплексна програма підготовки фахівців мультидисциплінарної команди була спрямована на підготовку фахівців до формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі. Програма складалася з таких тематичних блоків: «Особливості формування поведінки підлітків, види діяльності підлітків та ризики в Інтернет-мережі», «Моделі поведінки підлітків, форми та методи соціально-педагогічної роботи з формування безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі». У процесі підготовки фахівців, їхньої роботи з підлітками та батьками здійснювався методичний супровід, зокрема розповсюджено посібники, буклети, програми та роздаткові матеріали.
Для засвоєння підлітками моделі безпечної поведінки в Інтернет-мережі було розроблено та впроваджено комплексну програму формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі. В основу програми покладена теорія поетапних змін поведінки Дж. Прочаски та К. ДіКлементе. Відповідно до теорії, зміна поведінки підлітків в Інтернет-мережі проходить у декілька етапів, на кожному з яких фахівці мають реалізовувати певні дії, враховуючи обрані підлітками моделі поведінки.
Комплексна програма формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі містить п’ять тематичних блоків: «Особливості Інтернет-мережі», «Види діяльності в Інтернет-мережі», «Ризики в Інтернет-мережі», «Попередження ризикованої поведінки в Інтернет-мережі», «Безпечна поведінка в Інтернет-мережі». У процесі реалізації програми застосовувалися такі методи та форми роботи: інформаційні повідомлення, мозкові штурми, кейс-стаді («День народження», «Онлайн-акція», «Літній відпочинок», «Навчання в Інтернет-мережі», «Соціальні мережі», «Он-лайн покупка»), інтерактивні ігри («Фото», «Таємниця»), відео-обговорення («Життя Інтернет-користувача», «Інформація в Інтернеті буває брудною», «Історія одного знайомства», «Стережіться шахрайства в Інтернет-мережі», «Безпечний Інтернет – дітям!», «Факти про соціальні мережі»), робота в малих групах з метою розробки правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі, усний журнал «Віртуальний Я», диспут «Віртуальні друзі: міф чи реальність», тематичні дні «День безпечного Інтернету», виставки плакатів «Інтернет-мережа – це…» та рекламно-інформаційна кaмпaнiя «Ми – за безпечний Інтернет!». З окремими підлітками, у яких домінувала модель ризикованої поведінки, проводилися індивідуальні консультації соціального педагога та практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу.
Наступним кроком у реалізації формувального етапу експерименту, спільно з підготовленими фахівцями мультидисциплінарної команди, була організація просвітницько-профілактичної роботи з батьками. На батьківських зборах та «Школі свідомого батьківства» проводилися інформаційні повідомлення та бесіди з метою обговорення переваг діяльності та ризиків в Інтернет-мережі, способів контролю поведінки підлітків в Інтернет-мережі, ролі батьків у формуванні безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі; розповсюджено інформаційні буклети «Створимо безпечну Інтернет-мережу!».
Для забезпечення доступу батькам до інформації, необхідної для формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, на розробленій веб-сторінці «Безпечний Інтернет» було розміщено інтелектуальні карти «Особливості діяльності підлітків в Інтернет-мережі», «Ризики в Інтернет-мережі», «Правила безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі», «Як захистити дитину в Інтернет-мережі», електронні опитувальники та інформаційні матеріали.