СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ РЕЖИМОВ ТЕРМИЧЕСКОЙ ОБРАБОТКИ ПРОКАТА ИЗ ХРОМОМОЛИБДЕНОВОЙ СТАЛИ ДЛЯ ОТВЕТСТВЕННЫХ АВТОМОБИЛЬНЫХ ДЕТАЛЕЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета і завдання дослідження, наукова новизна та практична цінність отриманих результатів.

У першому розділі "Аналіз сучасного стану питання" виконаний аналіз науково-технічної літератури, присвяченої питанням структуроутворення та виробництва прокату з конструкційної легованої сталі (ГОСТ 4543; EN 10083) для відповідальних автомобільних деталей.

Показано, що для відповідальних автомобільних деталей в основному використовують сталі, що містять 0,2–0,5 % вуглецю та леговані хромом, молібденом та іншими елементами, які забезпечують підвищені значення міцності й в'язкості.

Проаналізовані теоретичні та технологічні аспекти виробництва прокату, що забезпечують необхідну твердість із застосуванням різних видів термічної обробки. Технологічні завдання, які вирішуються методами попередньої термічної обробки прокату, – це підготовка або отримання такої структури, яка забезпечує кращу оброблюваність різанням і зниження жолоблення прокату, а також прискорення процесів гомогенізації аустеніту при кінцевій термічній обробці автомобільних деталей (ґартуванні).

Відомо, що найкращі властивості низьковуглецевих легованих сталей, з точки зору оброблюваності різанням, досягаються в разі аустенітизації при 940 °С з подальшим прискореним підстуджуванням та ізотермічною витримкою із ступінчатим зниженням температури від 680 °С до 600 °С (з ізотермічною витримкою впродовж 2 годин на кожні 20 °С зниження температури). Така обробка забезпечує рівномірний структурний стан.

Для середньовуглецевих конструкційних легованих сталей існуючою обробкою, що знижує твердість до необхідних значень, є режим: нагрів до підкритичних температур (680–700 ºС), витримка в печах садкового типу (6,5  години) з подальшим уповільненим охолодженням. Такий режим термічної обробки досить тривалий (33,5 години).

Відомо, що у більш метастабільній структурі перетворення при термічній обробці (нагріві) проходять швидше й при нижчих температурах. Для прокату з вуглецевих (0,5–0,7 % С) і легованих сталей застосовується високотемпературна термомеханічна обробка з ізотермічним розпадом аустеніту в бейнітній області (ВТМІЗО). Використання процесу ВТМІЗО з метою інтенсифікації розпаду аустеніту для конструкційної (0,3–0,5 % С) хромомолібденової сталі може сприяти скороченню тривалості подальшої пом'якшувальної термічної обробки.

На підставі виконаного огляду літературних джерел сформульовані мета і завдання дослідження дисертаційної роботи.