Стан репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією

Краткое содержание

Матеріал та методи досліджень. В основу роботи покладені результати комплексного клініко-епідеміологічного та соціологічного обстеження 1000 жінок у віці від 15 до 49 років, з них – 172 з алкогольною інтоксикацією. Усі дослідження в роботі виконувались згідно з створеною схемою-алгоритмом.

Клініко-епідеміологічні та соціологічні дослідження проводилися відповідно до створеної програми та подальшого формування комп’ютерної бази даних.

Основні напрямки досліджень включали: клініко-епідеміологічні та соціологічні дослідження ПРЗ ЖФВ з алкогольною інтоксикацією мешканок промислового регіону (ПР) України, вивчення особливостей мікробіоценозу урогенітальних органів ЖФВ з алкогольною інтоксикацією та вивчення особливостей їх психоемоційного стану. Для визначення рівня стресу у ЖФВ з алкогольною інтоксикацією були використані наступні методики: рівень психоемоційного стресу за шкалою Л. Рідера та психологічної адаптації за тестом М. Люшера у класичному варіанті – короткий тест з використанням восьмикольорового ряду. Вивчено особливості гормонального стану у 60 ЖФВ з алкогольною інтоксикацією та стан їх сексуального здоров’я. Концентрацію статевих гормонів, а саме естрадіолу (Е₂), прогестерону (П), тестостерону (Т), гонадотропних гормонів (фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ)), пролактину (ПРЛ) та стрес-реалізуючого гормону кортизолу (К) в крові досліджено імуноферментним методом із використанням тест-систем виробництва фірми Eguipar (Італія). Фарбування піхвових мазків для підраховування кольпоцитологічних індексів проведено за поліхромним методом Шорра. Усім жінкам з клінічними порушеннями функції яєчників проводили ультразвукове дослідження (УЗД) стану внутрішніх статевих органів на апараті «Aloka SSD-256» (з лінійним та вагінальним датчиками). Для оцінки сексуальної функції обстежених жінок використовувався міжнародний протокол, відповідно до рекомендацій ВООЗ, опитувальник сексуальної формули жінок, розроблений авторами В.В. Подольським і В.Л. Дроновою, та методики обстеження ерогенних зон і діапазону допущенності. Також проводилось вивчення особливостей імунологічного стану ЖФВ з алкогольною інтоксикацією. Визначення лімфоцитарних субпопуляцій в крові проводили за методом трикольорової проточної цитофлуоріметрії з використанням моноклональних антитіл. За допомогою імуноферментного аналізу (ELISA) у сироватці крові пацієнток вивчали рівні хемокінів та цитокінів (CCL3 (MIP1α), CCL4 (MIP1b) інтерлейкіну 8 (IL-8)). У сироватці крові жінок визначали концентрацію імуноглобулінів (lg) класів G, A, M за методом простої радіальної імунодифузії в агаровому гелі з використанням антисироваток відповідної специфічності, а також стандартів імуноглобулінів людини класів G, A, M.

Визначення концентрації етанолу у сироватці крові проводилось алкогольдегідрогеназним методом, постановка реакції здійснювалась за допомогою набору «Алкоголь-1». Визначення оптичної густини проводилось на спектрофотометрі «Multiscan MCC-340».

Особливу увагу приділено вивченню функції печінки, яке проводилось за загальноприйнятими методиками (визначення АЛаТ, АСаТ, тимолової проби, білірубіну).

Згідно із виявленими змінами обґрунтовано та розроблено комплекс медико-організаційних та лікувально-профілактичних заходів для жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією. Наступним етапом було впровадження і вивчення ефективності розроблених заходів.

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Проведення клініко-епідеміологічних досліджень серед ЖФВ з алкогольною інтоксикацією складалось з наступних етапів: Ι етап – вибір району дослідження, вивчення паспорту району, отримання дозволу держадміністрації та органів охорони здоров’я на проведення клініко-епідеміологічних досліджень, створення анкети дослідження стану РЗ ЖФВ ПР України, визначення популяції ЖФВ для проведення клініко-епідеміологічних досліджень; ΙΙ етап – визначення соціально-економічних, екологічних та санітарно-гігієнічних характеристик району обстеження жінок, інформування мешканок району про мету та доцільність клініко-епідеміологічних досліджень, розповсюдження анкет; проведення індивідуальної роботи з кожною жінкою, що брала участь у дослідженні; ΙΙΙ етап – вивчення індивідуальних умов проживання, праці та інших соціально-економічних факторів обстежених жінок, збір інформації з медичної документації обстежених жінок в лікувальних установах району, збір отриманої інформації від жінок на паперових носіях інформації, спеціальні обстеження жінок профільними спеціалістами, визначення стану їх РЗ і проведення клініко-параклінічних досліджень; IV етап – створення комп’ютерної бази даних жінок фертильного віку; V етап – аналіз отриманих результатів.

На підставі клініко-епідеміологічних досліджень встановлено, що в популяції ЖФВ, мешканок ПР України, частота жінок з алкогольною інтоксикацією становить 17,2%, з яких 19,8 % жінок з алкогольною інтоксикацією виявлено вперше. Усіх жінок з алкогольною інтоксикацією поділено на дві групи: І – з гострою алкогольною інтоксикацією (19,8 %) та ІІ – з хронічною алкогольною інтоксикацією (80,2 %).

У всіх жінок, згідно із даними проведених обстежень, виявлено алкоголь в крові в значних коливаннях концентрації.

Середній вік жінок з алкогольною інтоксикацією, що брали участь у дослідженні, становив 21–25 років (їх кількість склала 46,5%). У І групі жінок, відповідно до отриманих результатів, 52,6 %, а в 2 групі – 44,8%.

Жінки з благополучних родин зустрічалися у 31,9 %, в більшості випадків відносились до І-ої групи і становили 55,9 %, при цьому навіть повна сім’я характеризувалась конфліктністю. Жінки з неблагополучних родин зустрічались в 68 % і переважали в ІІ групі – 73,9 %. Більшість цих жінок були з неповних сімей – 41,3 %.

За наявністю освіти отримано такі дані: вища освіта – 15,7 %, (переважала серед жінок І групи – 47 %), професійно-технічна – 63,4 %, (переважала в ІІ групі жінок – 71,7 %). За соціальним станом серед обстежених жінок виявлено 10,5 % службовців, 36 % робітниць та 31,4 % безробітних. У І групі переважали жінки, які відносились до службовців (38,2 %). Робітниць серед них – 29,4 %. У ІІ групі переважали жінки-робітниці (34,7 %) та безробітні (34,0 %). Більшість обстежених жінок займалися некваліфікованою працею, які тричі на рік як мінімум змінювали місце роботи (53,0 %). Дані про термін вживання алкоголю ЖФВ показали, що
у І групі найбільший термін вживання алкоголю становив від 1 до 6 років (59,0 %). У ІІ групі, за цією ж ознакою, встановлено термін до 10 років (70,3 %). Отримані дані щодо якості алкоголю, що вживається, показують, що в І групі жінок майже половина вживають вино і пиво (44,1 % та 14,7 %), міцні алкогольні напої – 23,5 %, у ІІ групі вино – 19,6%, пиво – 4,3 %, міцні напої вживали – 54,3 %, та сурогати – 22,0 %.

Привертає увагу частота соматичної захворюваності обстежених жінок.
У І групі жінок найчастіше зустрічалися нервово-психічні розлади, як наприклад, депресія – 50,0 %, астено-вегетативний синдром – 11,8 %, іпохондрія – 8,8 %, істерична психопатія – 29,4 %, а в ІІ групі – астено-вегетативний синдром (25,3 %). Серед жінок ІІ групи найчастіше спостерігалися патологія печінки та жовчо-вивідних шляхів (84,0 %). Значну групу складали жінки з серцево-судинними захворюваннями ( міокардіодістрофія – у 82,0 % жінок).

Отримані результати щодо стану сексуального здоров’я показали, що статеве життя у віці 18-22 років розпочали 40,7 % обстежених жінок (переважали в І групі – 44,1 % осіб), у віці 23 роки і старше – 39,5 % (переважали жінки
з ІІ групи – 44,9 %) та випадків початку статевого життя з 12 років – 5 %, які виявлені лише у ІІ групі жінок. У ІІ групі двох статевих партнерів мали – 54,3 %, більше ніж двох постійних статевих партнерів – 18,8 %, а у І групі відповідно – 20,6 % та 8,8 %.

Результати досліджень дозволили з’ясувати особливості гінекологічної захворюваності та стану РЗ обстежених жінок. У ЖФВ з алкогольною інтоксикацією спостерігаються різні ПРЗ. Найбільшу групу становлять жінки з хронічними запальними захворюваннями статевих органів (ХЗЗСО), які розподілилися між групами таким чином: серед жінок І групи зафіксовано 88,2 %, серед жінок ІІ групи – 81,1 %. Другим за значенням параметром, що характеризує ПРЗ, було порушення менструального циклу (ПМЦ) (відповідно – 44,1 та 51,4 %), а третім – невиношування вагітності (у І групі – 35,3 %, а в ІІ – 47,1 %). Інші нозологічні одиниці розподілилися таким чином: захворювання, перенесені в дитинстві, в І групі – 35,3 %, у ІІ групі – 68,8 %, безпліддя – приблизно 32,3 % в обох групах, штучні аборти – приблизно 15 % в обох групах, венеричні захворювання – 8,8% (І група) та 7,2 % (ІІ група). Перинатальна смертність – в 1,75 % випадків, серед причин якої зафіксовано: фетоплацентарну недостатність (37,5 %) і викликану нею затримку розвитку плоду ( 35,8 %), анемію вагітних (66,7 %). Акушерські ускладнення були у 30 % обстежених жінок, а також ускладнення післяпологового періоду мали місце у 4,5 % жінок. Материнської смертності серед цих жінок не зафіксовано. Вагітність, яка закінчилася пологами у ЖФВ з алкогольною інтоксикацією, мала місце у 69,8 % випадках обстеженої групи, ускладнений перебіг вагітності – у 80,8 %.

У обстежених жінок з алкогольною інтоксикацією частотними виявляються порушення психоемоційного стану, про що свідчить те, що більшість жінок знаходиться в стані хронічного стресу. Жінки з І групи мали психологічні стреси на роботі (44,1 %) та нервову напругу (55,9 %). За шкалою Рідера виявлено, що в   I групі обстежених жінок переважав високий рівень психоемоційного стресу (73,5 %), а у ІІ групі – середній рівень стресу (70,3 %).

Результати визначення психологічної адаптації за допомогою теста Люшера показали, що у жінок з високим рівнем психоемоційного стресу, рівень психологічної адаптації був значно нижчим, ніж у жінок з низьким рівнем психоемоційного стресу. За даними тесту Лірі виявлено різні види дезадаптації обстежених жінок.

Згідно із тим, що ХЗЗСО виявлено у 82,5 % обстежених ЖФВ з алкогольною інтоксикацією, дослідження продовжувались саме в цьому напрямку. Проведений аналіз отриманих результатів показав, що найчастіше зустрічається нижній рівень ураження (33,1 %) та комбінаціях верхнього і нижнього рівнів (37,8 %). Патологічну флору в мікробіоценозі статевих органів виявлено у 87,2 % жінок. В етіології виникнення ХЗЗСО переважають мікроорганізми, представлені у вигляді асоціацій. Частотними зафіксовано такі асоціації: стафілокок епідермальний з гемолізом – стрептокок – гарднерели – гриби роду кандида              (в І групі – 55,9 %, в ІІ – 46,4 %); стафілокок золотистий – кишкова паличка – хламідії – гриби роду кандида (23,5 та 30,4 %); кишкова паличка – мікоплазми – уреаплазми – гриби роду кандида – вірус статевого герпесу (20,6 та 23,2 %). Кількісний і якісний спектр мікрофлори залежить від форми ПРЗ та терміну знаходження під впливом алкогольної інтоксикації.

ПМЦ та невиношування вагітності посідають друге та третє місце відповідно до показників ПРЗ, що відбиває патологічні зміни гормонального стану обстежених жінок.

Характер ПМЦ розподілено таким чином: у І групі жінок переважали розлади за такими типами: менометрорагія – 26,6 %, гіперменорея та ациклічні маткові кровотечі – по 33,3 %, олігоменорея – 6,6 %, випадки аменореї не зафіксовано. У ІІ групі жінок, навпаки, переважала кількість жінок з ПМЦ за типом олігоменореї – 40,8 % та аменореї – 29,6 %.

Зміни балансу статевих гормонів жінок з хронічною алкогольною інтоксикацією супроводжуються слабо вираженою тенденцією до зниження вмісту ФСГ та підвищення ЛГ у ІІ фазі циклу. Вміст Е₂ впродовж циклу не змінювався, а у ІІ фазі циклу був значно підвищений, концентрація П в крові
у ІІ фазі циклу була знижена. Визначення концентрації Т, Прл та К в крові обстежених жінок даної групи значних змін не показало. При хронічній алкогольній інтоксикації вищі за верхню межу норми показники Прл мали місце у 33,3 % випадків. Недостатність лютеїнової фази спостерігалась у 64,9 % випадках серед жінок ІІ групи (табл. 1, 2).

За умов гострої алкогольної інтоксикації дані тенденції набували вираженого характеру: концентрація ФСГ в крові в обидві фази циклу була достовірно нижчою, ніж у жінок з ІІ групи та здорових жінок, ЛГ в крові у ІІ фазі циклу значно підвищувався, вміст Прл також був значно підвищеним у 56,7 % випадків. Вміст Е₂ був знижений у І фазі циклу, але у ІІ фазі значно перевищував нормальні показники. Водночас спостерігалась відносна гіперестрогенемія, а концентрація П була зниженою. Недостатність лютеїнової фази зафіксовано у 66,7 % випадках.

Збільшення концентрації Т могло бути додатковим фактором порушення процесів фолікуло- та лютеогенезу. Концентрація К в крові підвищувалась
(табл. 1, 2).