СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ НА ОСНОВНІ ІНСТИТУТИ ВІТЧИЗНЯНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА

Краткое содержание

Актуальність теми. Зміни, які відбулися за останні півтора десятиріччя в нашій країні, вплинули на усі сфери життєдіяльності як держави, так і суспільства, не залишивши осторонь також і правову науку, наслідки впливу на яку вражають своїм обсягом. Привертає насамперед увагу виникнення принципово нових галузей юридичної науки, які, практично не маючи жодного історичного багажу, намагаються вже з позицій сьогодення розробити або вдосконалити відповідне законодавство. Дещо у іншому стані перебувають ті галузі правової науки, які мають «сліди» радянського впливу. Справа у тому, що на відміну, наприклад, від науки інформаційного права, яка почала розвиватися, так би мовити, з «чистого аркуша», та ж наука цивільного права має позбавитися усього, що не відповідає як реаліям чинного законодавства, так і сучасним уявленням про її призначення, предмет, метод тощо. А такі завдання, як відомо, є набагато складнішими, ніж ті, що стоять перед новими галузями науки. У подібній ситуації опинилася і наука адміністративного права, яка змушена сьогодні багато часу приділяти переробці та адаптуванню до потреб сьогодення тих теорій і положень, які були розроблені ще радянськими вченими. Подібний напрямок наукових пошуків, безумовно, необхідний як для науки, так і для практики публічного управління, однак при цьому не можна погодитися із способами вирішення зазначеного завдання. Проблема полягає в тому, що досить часто вчені намагаються обґрунтувати хибність або недосконалість тих чи інших положень лише з точки зору своїх сучасних поглядів на дану проблематику, часто забуваючи розібратися у суті питання, закономірностях його виникнення і розвитку.

Отже, для того щоб робити вірні і обґрунтовані наукові висновки щодо проблем адміністративно-правового регулювання, недостатньо володіти лише відповідними сучасними знаннями, необхідно ще і добре орієнтуватися в історії вітчизняного адміністративного права. Не можна стверджувати, що історія його становлення та розвитку не привертає увагу вчених. Деякі питання розвитку окремих інститутів адміністративного права тою чи іншою мірою досліджували В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, Є.В. Курінний, Н.П. Матюхіна, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришко, О.І. Остапенко, І.М. Пахомов, В.П. Пєтков, М.М. Тищенко, Ф.Д. Фіночко, В.К. Шкарупа, М.К. Якимчук та ін. Проте у вітчизняній правовій науці до нашого часу відсутня праця, цілком присвячена визначенню закономірностей становлення та розвитку основних інститутів вітчизняного адміністративного права.

З огляду на викладене, дослідження проблем становлення і розвитку наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права набуває надзвичайної актуальності, воно є необхідним для розуміння як сучасного стану адміністративно-правової теорії та адміністративного законодавства, так і тенденцій та напрямків їх подальшого реформування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п.п. 2.1, 3.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні закономірностей становлення і розвитку наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права з наступним обґрунтуванням теоретичних положень і формулюванням практичних рекомендацій щодо подальших напрямків і перспектив розвитку адміністративно-правової теорії.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

–       з’ясувати передумови виникнення адміністративного права як правової галузі і науки;

–       розглянути вчення про предмет адміністративного права у його історичному розвитку;

–       з історичних позицій охарактеризувати систему адміністративного права та основні спроби кодифікації норм останнього;

–       з точки зору історії і сучасності здійснити характеристику правового статусу основних суб’єктів адміністративного права: органів публічного управління, державних службовців та фізичних осіб;

–       з’ясувати закономірності становлення і розвитку правових форм державного управління та їх наукового аналізу, насамперед правових актів управління;

–       простежити історичний розвиток теорії про методи державного управління, в тому числі про адміністративний примус як один з основних методів в історії науки адміністративного права;

–       визначити загальні засади становлення та розвитку інституту адміністративної відповідальності;

–       простежити розвиток вчень та основних наукових поглядів на законність у державному управлінні, включаючи способи її забезпечення.

Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, пов’язаних із формуванням вітчизняної правової системи, національного законодавства та юридичної науки.

Предмет дослідження становлять закономірності становлення та розвитку наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить система історичних, філософських, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів. Використовувались, зокрема, методи аналізу та синтезу – з метою формулювання визначень понять: «адміністративне право», «предмет адміністративного права», «система адміністративного права» тощо. Соціально-детерміністський – у процесі дослідження тенденцій розвитку адміністративного законодавства; історико-правовий метод – при дослідженні основних нормативно-правових актів, які закладали основу адміністративного права, а також наукових теорій, за допомогою яких здійснювалося обґрунтування стану та перспектив розвитку адміністративно-правової науки у межах окремих історичних періодів. Активно використовувався метод біографічного аналізу, відповідно до якого фундаментальні наукові положення аналізувалися шляхом характеристики епохи, у межах якої жив той або інший вчений-адміністративіст, законодавства цієї епохи, на підставі якого розроблювалися наукові положення та формулювалися відповідні поняття. В дисертації знайшов широке застосування також і порівняльно-правовий метод, завдяки якому вдалося проаналізувати та зрозуміти основні напрямки впливу зарубіжної адміністративно-правової науки на формування вітчизняної теорії адміністративного права.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці як сучасних фахівців в галузі філософії, історії держави і права, загальної теорії держави і права, адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних вчених, так і тих, які працювали у ХІХ-ХХ ст.ст. Окремі положення та висновки дисертації ґрунтуються також на положеннях законодавчих актів Російської Імперії, СРСР, УРСР, РРФСР та сучасної України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з урахуванням новітніх досягнень правової науки з’ясувати закономірності становлення та розвитку наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права, обґрунтувати ряд теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо подальших напрямків розвитку адміністративно-правової теорії. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

–       набуло подальшого розвитку визначення історичного періоду, у межах якого відбулося виникнення вітчизняного адміністративного права;

–           вперше у систематизованому вигляді висвітлено процес трансформації меж предмета адміністративного права у різні історичні періоди;

–       подальшого розвитку набуло обґрунтування підходів науковців до формування системи адміністративного права та проведення його кодифікації;

–       удосконалено розуміння процесу становлення та розвитку системи суб’єктів адміністративного права, змісту їх правового статусу;

–       вперше визначено межі історичного процесу включення інституту державної служби до системи адміністративного права;

–       набуло подальшого розвитку визначення закономірностей формування теорії правових актів управління;

–       удосконалено розуміння тенденцій досліджень методів державного управління в науці адміністративного права;

–       подальшого розвитку набуло з’ясування передумов та особливостей процесу становлення і розвитку інституту адміністративної відповідальності;

–       удосконалено розуміння особливостей та напрямків дослідження вітчизняними вченими-адміністративістами теорії законності у державному управлінні;

–       вперше сформульовано низку конкретних пропозиції та рекомендацій щодо перспектив та напрямків розвитку вітчизняної науки адміністративного права, пов’язаних, зокрема, з необхідністю уточненням предмета адміністративного права, зміни його системи, наповнення її новими правовими інститутами тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

–       у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого з’ясування закономірностей становлення та розвитку як вітчизняної науки адміністративного права, так і вітчизняного адміністративного законодавства;

–       у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд корисних висновків та пропозицій, які можуть скласти наукове підґрунтя для розробки майбутніх законодавчих актів (Кодексу України про адміністративні проступки; Адміністративно-процедурного кодексу України; Закону України «Про правові акти управління» тощо), а також тих, які потребують удосконалення (Закону України «Про звернення громадян», Кодексу адміністративного судочинства України тощо);

–       у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб’єктів публічного управління, дещо змінити ставлення суб’єктів владних повноважень до приватних осіб;

–       у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Харківському національному університеті внутрішніх справ під час проведення занять з дисциплін «Адміністративне право» та «Адміністративна відповідальність». Матеріали дисертації може бути включено до відповідних розділів навчально-методичної літератури із зазначених дисциплін.