Степаненко К.В. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. “Сутність адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном” складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Поняття, зміст та правові засади адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном” на основі комплексного аналізу здійснено систематизацію поглядів, думок, ідей щодо забезпечення прав і свобод людини, розкриваються передумови діяльності органів державної влади з адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном.

Наголошується, що сучасному розумінню адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина передували спроби розкрити зміст цього процесу на різних етапах розвитку держави та права. Еволюція забезпечення прав людини розпочалася на тлі становлення філософських шкіл Давньої Греції. Найбільш перспективні напрями формування тенденцій забезпечення прав і свобод людини простежуються у поглядах філософів епохи Відродження. Процес забезпечення прав особи у Середньовіччі набуває таких ознак: 1) виділення людських благ в окрему категорію, усвідомлення важливості їх вільного використання в суспільстві; 2) значення закону в процесі забезпечення реалізації прав і свобод особи.

Дослідження забезпечення прав людини радянською правовою наукою призвело до: 1) формування двох самостійних блоків цього процесу – гарантування прав і свобод та створення умов щодо їх реалізації; 2) введення до складу забезпечення таких елементів, як компетенція, охорона та захист.

Новий етап формування основ сучасної української правової науки змінив уявлення щодо змісту забезпечення прав людини та громадянина, що було зумовлено такими обставинами: 1) різноманітність визначень та інтерпретацій поняття “забезпечення” у національних нормативно-правових актах; 2) адміністративно-правовий характер діяльності органів державної влади щодо забезпечення прав і свобод особи.

Головною підставою адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном є конституційний обов’язок держави захищати громадян України, які перебувають за її межами. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном пропонується визначати як регламентовану нормами національного законодавства діяльність органів державної влади, зміст якої становлять створення умов для реалізації, охорони та захисту прав громадян України, які перетинають державний кордон або перебувають на території іноземної держави, за допомогою адміністративно-правових засобів.

Автором аргументовано положення про те, що адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном в діяльності органів державної влади має внутрішній та зовнішній напрямки: внутрішній передбачає створення за допомогою адміністративно-правових засобів умов для реалізації, охорони та захисту прав громадян України, які виїжджають за кордон; зовнішній характеризується діяльністю органів державної влади в цій сфері на території іноземних держав.

Правові засади діяльності органів державної влади з адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном обумовлені наявністю системи норм, що мають міжнародний та національний характер. Особливістю змісту адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном є використання органами державної влади всього комплексу національних та міжнародних нормативно-правових актів, не порушуючи при цьому суверенітет держав, де відбувається ця діяльність.

Підрозділ 1.2. “Механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном” присвячений дослідженню особливостей механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном, його структури та просторових меж дії.

Запропоновано механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном розуміти як структурно взаємопов’язану сукупність правових та організаційних засобів, що реалізуються органами державної влади і спрямовані на регулювання правовідносин у сфері адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном. До елементів структури механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном належать: 1) суб’єкти; 2) об’єкт; 3) адміністративно-правові засоби.

Суб’єктами механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном є органи державної влади, що створюють певну систему діяльності в цій сфері, та громадяни України. Об’єктом механізму адміністративно-правового забезпечення прав громадян України за кордоном є їх права і свободи, які закріплені в Конституції України та містяться у міжнародно-правових актах.

Автором наголошується, що ефективність дії адміністративно-правових засобів механізму забезпечення прав громадян України за кордоном залежить від визначення їх правового статусу за такими критеріями:

1) мета перебування на території іноземної держави, відповідно до якої підлягають адміністративно-правовому забезпеченню права і свободи таких категорій осіб: а) громадян України, які легально перебувають на території іноземної країни з визначеною метою (туризм, навчання, приватне підприємництво, ділові та особисті візити, спортивні делегації тощо); б) громадян України, які легально або нелегально працюють за кордоном, а також громадян України, які потрапили в трудове або сексуальне рабство; в) закордонних українців, які отримали цей статус відповідно до Закону України “Про правовий статус закордонних українців”; г) працівників дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном, членів їхніх сімей, а також інших посадових осіб, які перебувають на території іноземної країни у складі офіційних місій; д) українських моряків;

2) час перебування на території іноземної держави, за яким громадяни України: а) тимчасово перебувають на території іноземної держави; б) тимчасово проживають на території іноземної держави; в) постійно проживають на території іноземної держави;

3) вид документа, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і впливає на обсяг її прав, обов’язків та гарантій.

Зважаючи на правовий статус громадян України за кордоном, автор пропонує такі види адміністративно-правових засобів механізму забезпечення їхніх прав і свобод: 1) адміністративно-правові засоби, що забезпечують реалізацію прав і свобод громадян України за кордоном; 2) адміністративно-правові засоби охорони прав і свобод громадян України при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі й на закордонних об’єктах, які підпадають під юрисдикцію України; 3) процесуальні засоби, пов’язані з відновленням порушених прав і відповідальністю за правопорушення.

Наголошується на тому, що реалізація механізму адміністративно-правового забезпечення органами державної влади прав і свобод громадян України за кордоном розпочинається вже у межах України.

У підрозділі 1.3. “Суб’єкти адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном” визначаються особливості правового статусу органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном. Систему суб’єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном складають: 1) представницькі органи державної влади (Верховна Рада України, Президент України); 2) органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство внутрішніх справ України, Державний комітет у справах національностей та міграції, Державна служба зайнятості, Управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці і соціальної політики України, місцеві державні адміністрації тощо); 3) органи судової влади України (Конституційний Суд України, суди загальної та спеціальної юрисдикції); 4) правоохоронні та правозахисний органи України (органи внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини тощо); 5) органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення за кордоном на об’єктах, які підпадають під юрисдикцію України. Крім зазначених суб’єктів, існує мережа неурядових громадських організацій, які захищають права громадян України за кордоном. Наголошується, що головними суб’єктами адміністративно-правового забезпечення прав громадян України за кордоном є органи виконавчої влади, що відповідає адміністративному характеру цієї діяльності.

Зважаючи на зростаючу динаміку та актуальність державного регулювання зовнішньої трудової міграції, наводяться аргументи щодо необхідності створення спеціалізованої служби зовнішньої зайнятості. Необхідність впровадження запропонованих змін в організацію діяльності органів державної влади підтверджується результатами опитування, в рамках якого більшість респондентів (85%) підтримали створення такої служби.

Визначаються головні напрямки забезпечення прав співвітчизників у практиці іноземних держав, зроблено спробу порівняти особливості цього процесу з діяльністю вітчизняних органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення прав громадян України, які перебувають за її межами. Об’єднуючим фактором практики зарубіжних і вітчизняних органів державної влади в цій сфері є використання дипломатичних методів при вирішенні питань, пов’язаних з порушенням прав співвітчизників за кордоном.

У підрозділі 1.4. “Міліція України як суб’єкт адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном” на основі проведеного аналізу зроблено висновок, що одним із суб’єктів у системі органів державної влади щодо адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном є міліція.

Наголошується, що адміністративно-правове забезпечення міліцією прав і свобод громадян України за кордоном здійснюється за такими напрямками: 1) легалізація документів на виїзд громадян України за кордон; 2) профілактика порушень прав і свобод громадян України за кордоном; 3) робота представників Міністерства внутрішніх справ України при дипломатичних установах України за кордоном.

Адміністративно-правове забезпечення міліцією прав і свобод громадян України за кордоном розпочинається вже у межах України через діяльність Департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України, однією з головних функцій якого є легалізація документів на виїзд громадян України за кордон. Найбільш предметно, з огляду на характер роботи міліції, адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України за кордоном відбувається у контексті профілактики порушень прав і свобод громадян України, які виїжджають за її межі.

Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України міліцією на території іноземних держав здійснюється через функціонування інституту представників міліції при дипломатичних установах України за кордоном. Станом на 2008 р. у складі дипломатичних представництв України за кордоном працюють 9 представників МВС України. У 2008 р. представниками МВС України за кордоном опрацьовано більше 400 запитів від МВС та інших правоохоронних органів України, а також від правоохоронних органів держави перебування. Функціональні обов’язки працівників міліції у складі дипломатичної закордонної установи України безпосередньо пов’язані із забезпеченням прав і свобод громадян України за кордоном.