СТРАХУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена економічними та юридичними чинниками. Дослідження умов страхування професійної відповідальності визначається як науковими, так і практичними міркуваннями, оскільки суспільство потребує впорядкованості й передбачуваності відносин у різних сферах життєдіяльності. Страхування професійної відповідальності динамічно розвивається в багатьох країнах світу. В Україні лише в останні роки виник інтерес до нього з боку як потенційних страхувальників, так і страховиків. Згідно з вимогами Закону України «Про страхування» № 85/96 ВР від 7 березня 1996 р. (далі – Закон), страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, має здійснюватися в обов’язковій формі за переліком, установленим Кабінетом Міністрів України. З 1996 р. перелік таких осіб не розроблювався й не прийнявся, що свідчить про нагальність потреби удосконалити правове регламентування страхування професійної відповідальності, яке, у свою чергу, дозволить вирішити багато питань, виникаючих на практиці при його здійсненні. Вивчення проблем і перспектив розвитку страхування професійної відповідальності має актуальне значення для науки цивільного права, страхової справи, правотворчої і правозастосовчої діяльності. Судова практика дозволяє прогнозувати подальший розвиток страхування професійної відповідальності, допомагає виділити осіб, діяльність яких може завдати шкоду третім особам, внаслідок чого виникає потреба в страхуванні професійної відповідальності останніх в обов’язковій формі. Актуальність дослідження зумовлена ще й тим, що в Україні немає комплексних монографічних досліджень проблем професійної відповідальності і страхування професійної відповідальності. Науковці лише торкаються зазначених питань у своїх публікаціях. У літературі бракує наукових розробок, орієнтованих на практичне застосування зарубіжного й вітчизняного досвіду страхування професійної відповідальності, що й породжує необхідність на монографічному рівні розглянути й дослідити запропоновану тематику.

Усе вищевказане свідчить про актуальність і важливість даного дисертаційного дослідження.

Теоретичну основу дисертації складають наукові праці таких учених, як С. В. Антонов, В. Д. Базилевич, Д. Бенгсон, С. М. Бервено, В. Д. Бігдаш, Т. В. Боднар, А. А. Верховець, Н. М. Внукова, Д. Бойвін, Л. В. Временко, О. Г. Гойхбарг, Л. М. Горбач, Н. Б. Грищенко, Ю. В. Заїкін, О. М. Залєтов, О. С. Йоффе, В. Давид Иччел, І. С. Канзафарова, Л. Жюлліо де ла Моранд’єр, Р. А. Майданик, Н. І. Машина, Д. І. Мейєр, В. М. Нікіфорак, С. С. Осадець, В. Д. Примак, В. К. Райхер, Л. І. Рейтман, В. І. Серебровський, О. І. Худяков, Р. Ходжен, Я. О. Чапічадзе, В. В. Шахов, Г. Ф. Шершеневич, І. Е. Шинкаренко, В. М. Юрах, В. П. Янишен та ін.