СТРОКИ ТА ТЕРМІНИ У СПАДКОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю використання поглибленого дослідження правової природи строків та термінів у цивільному праві, їх взаємозв’язку із суб’єктивним цивільним правом учасників спадкових правовідносин та особливостей застосування у спадковому праві України. Спадкове право традиційно вважається однією з центральних підгалузей цивільного права, яке зосереджує в собі сукупність норм, що забезпечують правонаступництво в цивільних правах та обов’язках фізичної особи-спадкодавця.

Строки та терміни у спадковому праві стосуються конкретного цивільно-правового відношення і тягнуть для його учасників певні правові наслідки. Спадкові правовідносини виникають з настанням вказаних в законі юридичних фактів, у певний момент часу. Для спадкового права час має важливе значення. За допомогою строків та термінів у спадковому праві, суб’єкти спадкових правовідносин можуть реалізувати своє суб’єктивне право на спадкування.

Спадкові правовідносини спрямовані на ефективний захист суб’єктивних цивільних прав, тому правильне визначення у нормах спадкового права строків та термінів має важливе значення. У спадковому праві практично всі строки та терміни мають імперативний характер, також початок обчислення строків завжди пов’язаний з настанням тих чи інших юридичних фактів.

Закріплення у Цивільному кодексі України 2003 року (далі – ЦК України) понять «строк» та «термін» викликає багато проблем в їх практичному застосуванні і вимагає детального дослідження юридично-термінологічних понять, а також процесу обчислення строків та термінів, що буде спрямоване на удосконалення норм спадкового права.

У сучасній юридичній науці деякі автори у своїх дослідженнях вже торкалися питань строків та термінів у цивільному праві, але необхідним є комплексний підхід до строків і термінів у спадковому праві і це підтверджує значимість і актуальність теми дисертаційного дослідження.

Науково-теоретичну базу дослідження склали наукові праці видатних вчених у галузі цивільного права, а також загальної теорії права: Н.П. Фрідмана, П.М. Рабіновича, Г.В. Кикоть, Д.І. Мейєра, В.П. Грибанова, Г.Ф. Шершеневича, Б.С. Антимонова, К.А. Граве, В.В. Луця, А.В. Жгунової, Є.А. Суханова, Ю.С. Гамбарова, О.С. Іоффе, О.О. Красавчікова, І.Б. Новицького, А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого, М.І. Цукерман, М.П. Ринга, М.А. Гурвича, Т.М. Вахонєвої, О.В. Шовкової, Г.І. Петрова, В.В. Залеського, П.С. Никитюка, В.І. Серебровського, М.В. Гордона, А.А. Бугаєвського, О.А. Підопригори, О.В. Дзери, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н.С. Кузнецової,

Р.А. Майданика, Б.Б. Черепахіна, Я.М. Шевченко О.В. Пушняка, І.В. Волк, І.Г. Оборотова, та багато інших.

Серед спеціальних досліджень у сфері спадкового права можна назвати праці таких вітчизняних та зарубіжних дослідників: В.І. Серебровського, В.К. Дроннікова, І.В. Шерешевського, М.В. Гордона, М.Ю. Барщевського, О.В. Дзери, Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н.Ю. Голубєвої, В.О. Гончаренко, Ю.О. Заікі, С.Я. Фурси, Є.І. Фурси, З.В. Ромовської, Є.О. Рябоконь, В.В. Васильченко, Л.К. Буркацького, В.Ю. Чуйкової, Л.В. Шевчук, В.М. Коссака, Н.М. Баранника, А.П. Синельника, О.П. Печеного, В.А. Гаджиєва, М.В. Котухової, Т.Н. Михалевої, Н.В. Ростовцевої та інші.

Емпіричну основу дослідження складає законодавство України, досягнення загальної теорії права, цивільного права, сімейного права, інших галузей системи права України, а також матеріали судової практики.