СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ Й ДИНАМІКА ПОБУТОВОЇ ЛЕКСИКИ ПІВДЕНЬ НОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРОК

Краткое содержание

У “Вступі” обґрунтовано вибір теми дисертації, підкреслено її актуальність, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт, наукову новизну, практичне та теоретичне значення, вказано методи і джерела дослідження.

Перший розділ “Структурна організація і семантика побутової лексики південнослобожанських говірок” містить три глави.

У першому підрозділі “Тематична група лексики на позначення житлових приміщень” розглянуто складну внутрішню організацію цієї тематичної групи, компоненти якої об’єднані на підставі спільності чи близькості семантики, хоча водночас і протиставляються багатьма диференційними ознаками. На підставі ознак денотатів, що вказують на функцію, форму, матеріал, суміжність розташування реалій, виділено лексико-семантичі групи (ЛСГ): 1) назви житлових споруд, їх зовнішня характеристика; 2) назви основних частин, деталей будівлі житла; 3) назви хатніх забудов; 4) назви внутрішнього упорядкування житла.

Аналіз здійснено за схемою: репрезентація зафіксованої назви, встановлення системних відношень у межах ЛСГ; за наявності переконливих свідчень джерел вказано на час появи лексеми в говірці, напр., сема ‘сільський житловий будинок’ у південнослобожанських говірках репрезентована лексемами ^|хата, дом, д’ім, ^|дом’ік, бу^|динок; ці лексеми можуть виступати паралельно у тих самих говірках ^|хата // дом, ^|хата // дом // ^|дом’ік; функціонально найбільше навантаженою є лексема ^|хата (відома в усіх обстежених говірках); широко вживаною у досліджуваних говірках є й лексема дом, що функціонує переважно як паралельна назва: ^|хата // дом (у 36 н.п.), ^|хата // дом// ^|дом’ік (у 2 н.п.); лексема дом інколи має конкретизовану семантику ‘добротний, цегляний житловий будинок’, що зумовлено появою в XX ст. кількаповерхових будівель нового типу. Джерела свідчать, що назви ^|хата, дом, д’ім з тим же значенням функціонували в обстежених говірках і століття тому; у назві св’іт^|лиц’а спостережено зміну семантики: за джерелами ХІХ ст. – ‘житловий будинок’, ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’, в кінці ХХ ст. перша з наведених сем вже не зафіксована; втрачена у досліджуваних говірках і лексема хúжа ‘хата, домівка’.

---

При використанні свідчень різноманітних джерел збережено графіку цитованого джерела.