СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО СПАЙКОВОГО ПРОЦЕСУ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ (клініко-експериментальна робота)

Краткое содержание

Матеріали і методи дослідження. Ретроспективний порівняльний аналіз проведено за 117 історіями хвороб пацієнток, у яких раніше були проведені різні оперативні втручання в черевній порожнині. Жінки були оперовані в гінекологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова у 2002 - 2004 роках. Аналіз проводився на основі історій хвороб, операційних журналів.

У всіх пацієнток, з метою виявлення можливих детермінованих факторів ризику виникнення післяопераційного СП в порожнині малого тазу, детально вивчали анамнез, а саме: група та резус крові, тип статури, шкідливі звички, професійні шкідливості, наявність СП у родичів і схильність до утворення келоїдних рубців; перенесені захворювання (системні захворювання сполучної тканини, порушення функції та захворювання травного тракту, інфекційні захворювання в дитинстві, порушення обміну речовин, захворювання серцево-судинної системи, захворювання сечовидільної системи, синдром тазового болю); стан менструальної і репродуктивної функцій (менархе, початок статевого життя, порушення оваріоменструального циклу, кількість пологів та абортів, диспареунія); гінекологічні захворювання (оофоріти, сальпінгіти, ерозії шийки матки, кісти яєчників); перебіг попереднього оперативного втручання (обсяг та час оперативного втручання, наявність в черевній порожнині крові, гною, навколоплідних вод, характеристика шовного матеріалу, післяопераційна санація черевної порожнини, початок відходження газів в післяопераційному періоді, термін виписки зі стаціонару); лабораторні дослідження в післяопераційний період (лейкоцитоз, тромбоцити, ШЗЕ, загальний білок, глюкоза, фібриноген, протромбіновий індекс, бактеріологічне дослідження виділень), які детально описані у власно розроблених анкетах.

Для оцінки якості життя жінок до і після хірургічного лікування використовували шкалу Nottingham Health Profile (NHP), модифіковану для гінекологічних пацієнтів. Заповнювали анкети самі хворі, без допомоги і навідних питань дослідника.

Діагностичні тести в умовах клініки, з метою виявлення можливих патогенетичних ланок СП в порожнині малого тазу проводили  у 90 жінок. У 50 з них під час оперативного втручання було віріфіковано СП в порожнині малого тазу. Тестування проводилось відносно наступних можливих маркерів СП: ІЛ-10, ФНП та СЕФР. Дослідження рівня ІЛ – 10 та ФНП проводили за стандартною методикою з використанням тест-систем ProCon (ООО "Протеиновый контур", Санкт-Петербург). Визначення рівня СЕФР проводили за методикою фірми виробника, при допомозі набору реактивів BioSource Inte ational, Inc., USA. Клінічні дослідження з ефективності терапевтичної фармакопрофілактики здійснювалось шляхом комплексного призначення препаратів «Лімфоміозот», «Плацента Композитум», «Ескулюс Композитум» 30 хворим – основна група. Для об’єктивізації отриманих результатів обстежено 20 прооперованих жінок які отримували стандартне післяопераційне лікування (антибіотик – цефтріаксон, діклофенак, метрогіл та інфузійна терапія - фіз. розчин, глюкоза) на протязі перших трьох діб, специфічне лікування не призначалось, таких ми віднесли до контрольної групи.

Ультразвукове дослідження СП в порожнині малого тазу проводили за допомогою ультразвукової системи HDI 4000 (№4703-0037-01 Rev С 2002 (Philips Ultrasound P.O. Bothell WA98041 - 3003 USA)). Визначали розміри, положення матки в малому тазу, стан додатків, наявність пухлиноподібних утворень, об'єми рідинного вмісту утворень, вираженість інфільтративного і СП в малому тазу.

Вимірювання електропровідності, за допомогою серійного приладу “AGNIS-ВАТ02”, в проекції розповсюдження СП проводили послідовно на всіх ділянках шкіри по передній черевній стінці. Після цього виміряні первинні величини у відповідності до складеної схеми вносили в протокол динамічного спостереження. При розподілі достовірно вірогідних показників кровотоку шкіри на передній черевній стінці визначали як збалансований, гіперемічний, ішемічний, дисциркуляторний та незбалансований мікроциркуляторні стани післяопераційного репаративного процесу. Морфологічна оцінка спайок виконувалась за допомогою гістологічного дослідження. Препарати досліджували з застосуванням електронного мікроскопу ТЕСЛА БС – 500.

Дослідження по моделюванню експериментальної спайкової патології виконані на 80 білих нелінійних щурах жіночої статі вирощених в розпліднику  віварію Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. На парієтальній очеревині робили два віконцеподібних отвори, маткові роги десерозували до появи “кривавої роси”, з наступним ушиванням лапаротомної рани наглухо. Стан мікроциркуляторного забезпечення на черевній ділянці в експерименті оцінювали за величиною показників електропровідності шкіри.

Для проведення імітаційного моделювання використовували лінійну нейрону мережу, що побудована у середовищі Matlab 7,0.

Отримані в результаті експериментальних і клінічних досліджень дані опрацьовані методом варіаційної статистики з використанням статистичних програм “Біостатистика” та “Statgrafics” для персонального комп’ютера ІВМ РС/АТ.

Результати дослідження та їх обговорення. В ході проведеного ретроспективного дослідження встановлено, що розповсюдження СП у жінок з попередніми оперативними втручаннями, було незначним (поодинокі спайки)- 51,3%, помірним (площинні спайки) - 29,1% і вираженим (щільні, васкуляризовані спайки) - 19,7% (табл. 1).

Достатньо показовим був ретроспективний аналіз попередніх оперативних втручань в черевній порожнині (табл. 2). Так, 97 пацієнткам операції були проведені на матці і придатках, включаючи кесарів розтин, а в 20 - тільки хірургічні операції.