Сутність понять „конкуренція” та „конкурентоспроможність”

Краткое содержание

Дослідження поняття „конкурентоспроможність підприємства” необхідно розпочинати зі з'ясування сутності категорії „конкуренція”, оскільки вони тісно взаємозв'язані як в етимологічному (спільний корінь), так і в чисто логічному сенсі – про конкурентоспроможність можна говорити тільки при наявності конкуренції між виробниками певної продукції (послуги).

Виникнення і розвиток суспільства супроводжується формуванням явища конкуренції (від пізнє латинського concurentia – стикатися, змагатися), яка є одним із постійно діючих чинників його прогресивного руху вперед. Конкурен­ція змушує суб'єктів підприємницької діяльності не зупинятися на досягнутому, а постійно самовдосконалюватися, знижати витрати на виробництво, покращувати якість продукції (послуг), що пропонуються на ринку, підвищувати свою конкурентоспроможність.

Особливо гост­ро стало це питання для вітчизняних підприємств у зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі. З відкриттям кордонів імпортній продукції українські товаровиробники продуктів харчування відчули суттєвий конкурентний тиск з боку аналогічних зразків іноземного виробництва. Хоча у переважній більшості випадків вітчизняні продукти харчування відрізняються вищим рівнем якості, вони значно дорожчі у порівнянні з закордонними аналогами внаслідок високої собівартості виробництва. Тому розвиток конкурентних відносин, підвищення конкурентоспромо­жності національної продукції та її виробників є важливим засобом забезпечення ефективності функціонування української економіки й держави в цілому.

Конкуренція є економічною трансформацією біологічного явища природного від­бору живих організмів на суб'єкти підприємницької діяльності. Як показали дослі­дження фахівців, нині економічна конкуренція  проявляється у трьох основних формах: 1) змагання (найбільш цивілізована форма – аукціони, тендери, біржі тощо); 2) боротьба (також цивілізована форма конкуренції в межах закону, проте пов'язана з приду­шенням і знищенням конкурентів шляхом застосування нових технологій, освоєння нових ринків збуту, цінової політики та ін.); 3) війна (недобросовісна конкуренція, фі­зичний вплив, збройні конфлікти тощо).

Останніми роками намітилася стійка тенденція до розвитку саме третьої форми конкурентних дій. Це пов'язано, в першу чергу, із загальним прагненням до „швид­ких" грошей і мінімальних строків окупності інвестицій [90, с. 18–19]. Така ситуація характерна як для промисловості, так і для інших галузей народного господарства. У харчовій промисловості України  застосовуються всі три форми прояву конкуренції, що зумов­лено специфікою самої галузі.