ТЕХНОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ЯК ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, необхідність розробки наукової проблеми, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету та робочу гіпотезу, основні завдання дослідження, встановлені методи дослідження, інформаційна основа, визначені наукова, теоретична і практична цінність роботи.

У першому розділі «Аналіз сучасного стану економічної безпеки» наведено результати критичного аналізу наукової інформації з різноманітних джерел, присвячених питанням економічної безпеки підприємства вцілому та будівельного підприємства зокрема.

Значний внесок у вивчення проблем економічної безпеки підприємства, оцінки її рівня зробили  такі вітчизняні та зарубіжні вчені як Л. Абалкін, Г. Андрощук,
О. Ареф’єва, Є. Бондаренко, О. Власюк, М. Денисенко, В. Геєць, Я. Жаліло,
А. Ілларіонов, С. Капітула, Д. Ковальов, О. Коробчинський, З. Лагутіна, І. Мігус,
В. Мунтіян, Є. Олєйніков, Л. Омелянович, Г. Пастернак-Таранушенко,
В. Пономарьов, В. Сенчагов, А. Сухоруков, В. Шлемко, С. Шкарлет, В. Федоренко та ін.

Проте, питанням економічної безпеки саме будівельного підприємства в Україні до цього часу не приділялася належна увага.

Проведений аналіз засвідчив, що в літературі ще не досить широко представлені праці, присвячені економічній безпеці окремих галузей господарства країни, не визначені загрози, джерела формування, функціональні складові. У значній більшості цих робіт «економічна безпека підприємства» розглядається без особливостей галузевої приналежності. Тому, враховуючи галузеві особливості діяльності окремих підприємств, у тому числі будівельних, в дослідженні була звернута увага та детально вивчена специфіка економічної безпеки саме будівельних підприємств. У результаті економічну безпеку будівельного підприємства пропонується розглядати як стан захищеності підприємства від небажаних впливів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру при максимально ефективному використанні наявних ресурсів (потенціалу) та можливостей підприємства.

У роботах, присвячених економічній безпеці, переважно досліджуються загальнотеоретичні та методичні проблеми, а методи оцінки рівня економічної безпеки, що пропонуються, не дозволяють належним чином виконати оцінку рівня економічної безпеки будівельного підприємства. Аналіз особливостей виробничої специфіки будівельних підприємств дозволив сформувати склад функціональних складових економічної безпеки окремого будівельного підприємства, запропонувати нову схему взаємозв’язків між цими складовими; розрахувати їх вагомість, визначити пріоритетність між ними для проведення подальшого економетричного моделювання. У зв’язку з цим, у даному розділі було розроблено структурну схему дисертаційної роботи, яка визначає послідовність вирішення задач дослідження та отримання очікуваних результатів за розділами дисертаційного дослідження і яка представлена на рис. 1.

У другому розділі «Теоретико-методологічне забезпечення визначення рівня економічної безпеки будівельного підприємства». У розділі підтверджується припущення, що саме технологічній функціональній складовій належить домінуюча роль у забезпеченні економічної безпеки будівельного підприємства. Було проведено анкетне опитування експертів будівельної галузі для визначення вагомості та пріоритетності функціональних складових економічної безпеки будівельного підприємства. Будівельне підприємство є виробничо-економічною системою, діяльність якої моделюється чотирма основними функціональними складовими: предмети праці моделюються веденою ресурсно-матеріальною функціональною складовою, засоби праці – веденою технічною, виконавці праці – веденою кадровою та предмети праці (продукція) – домінуючою технологічною функціональною складовою. Ці елементи за системним підходом в комплексі забезпечують вибір технології, визначають особливості специфіки обраної системи технологій, яка виробляє кінцевий продукт праці та дозволяють розробити економетричну модель функціонування підприємства. У моделі передбачається аналіз діяльності як домінуючої, так і ведених функціональних складових економічної безпеки. Поблоковий алгоритм розробки економетричної моделі подано на структурно-логічній схемі проведення дисертаційного дослідження на рис. 2.

За цією схемою аналіз проводиться у чотири етапи:

-        вибір об’єкта дослідження (його визначення);

-        отримання інформаційного масиву досліджень зі статистичної та балансово-фінансової звітності;

-        факторно-індикаторний аналіз економічної безпеки за домінуючою та ведучими функціональними складовими;

-        побудова моделі економетричної залежності (комплексу квазілінійних техно-економетричних залежностей).

Залежність між функціональними складовими може бути встановлено за допомогою адекватно проведеного факторно-індикаторного аналізу економетричної моделі. Апріорі було прийнято, що необхідною умовою існування такої моделі є дотримання за обраним алгоритмом (див. Бл. 4, рис. 2) наступних умов з перевірки:

-        попарної незалежності відібраних факторів, що забезпечується перевищенням табличних значень χ² та t-статистики над фактичними;

-        коефіцієнта детермінації, що повинен бути вищим ніж 0,8 (при умові нижчого коефіцієнта детермінації виявляється висока похибка прогнозування);

на адекватність прийняття залежних змінних відносно незалежних перевіряється перевищенням фактичного значення F-критерію Фішера над
табличним.