ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛІНГУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; розкрито сутність і стан досліджень з питань зовнішньоекономічної діяльності підприємства та її контролінгу в сучасних умовах; сформульовано мету, задачі, об’єкт і предмет дослідження; відображено наукову новизну одержаних результатів і практичне значення запропонованих рекомендацій.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти контролінгу зовнішньоекономічної діяльності підприємства» – уточнено визначення зовнішньоекономічної діяльності підприємств як об`єкту контролінгу, удосконалено змістовне наповнення контролінгу зовнішньоекономічної діяльності підприємства як складової системи управління ним; обґрунтовано систему підконтрольних показників зовнішньо-економічної діяльності підприємства.

У дисертаційній роботі на основі критичного аналізу визначень видів діяльності підприємства в сучасних умовах розвитку економіки в Україні уточнено визначення зовнішньоекономічної діяльності підприємства як сукупності ринкових відносин підприємства, що здійснюються в процесі виробництва, розподілу, обміну, реалізації продукції з метою її експорту (імпорту) для забезпечення ефективності його діяльності. Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну ді-яльність» розглянуто види зовнішньоекономічної діяльності підприємства та визначено рівень їхнього поширення на промислових підприємствах України, що дозволило зробити висновок про переважання експортно-імпортних операцій.

Для ефективного управління ЗЕД промислові підприємства мають відстежувати ринкові тенденції, своєчасно реагувати на їхні зміни, що спроможний забезпечити контролінг. У роботі проаналізовано сучасні концепції контролінгу вітчизняних і зарубіжних учених, що є підґрунтям для визначення контролінгу як окремої системи, яка спроможна інтегрувати управління на підприємстві; як функцію, що забезпечує підтримку інших функцій управління; як процес досягнення цілей; як концепцію ефективного управління підприємством. Тому контролінг є особливою складовою системи управління підприємством для досягнення цілей з позиції майбутніх періодів та функціонально реалізується завдяки моніторингу стану підприємства в цілому, сервісу, що забезпечує інформаційну підтримку всіх інших функцій, аналізу й оцінювання функціонування на аналітичній основі, контролю за підконтрольними показниками на основі застосування методу відхилень, планування підконтрольних показників на основі прогнозу їхніх значень й розроблення управлінського рішення.

До основних елементів контролінгу на підприємстві рекомендовано віднести види, функції, принципи, цілі, завдання, інструменти і методи, інформаційне забезпечення та службу контролінгу. В сучасних умовах господарювання запропоновано використовувати такі види контролінгу: стратегічний, оперативний, поточний та самоконтролінг; функції: інтеграційну, моніторинг стану зовнішньоекономічної діяльності підприємства, інформаційно-сервісну, комплексне оцінювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства, контроль і аналіз ЗЕДП, планування підкон-трольних показників, розроблення управлінського рішення щодо зовнішньоекономічної діяльності підприємства; принципи контролінгу: системність, динамічність, стратегічність, оперативність, звітність, удосконалення організаційної структури підприємства; форми організації: ревізійні, відділи контролінгу зовнішньоеконо-мічної діяльності підприємства, групи, аудитори; методи та інструменти контролінгу: метод відхилень, ABC-аналіз, GAP-аналіз, аналіз вузьких місць, XYZ-аналіз, портфельний аналіз, аналіз сильних і слабких сторін підприємства (SWOT-аналіз), розробка сценаріїв.

У дисертації доведено, що для успішного формування, впровадження та здійснення контролінгу зовнішньоекономічну діяльність доцільно визначати за трьома складовими: за ефективністю, динамікою змін, структурними зрушеннями та ра-ціональністю використання коштів. Аналіз існуючого методичного забезпечення оцінювання ЗЕДП показав, що впровадження контролінгу зовнішньоекономічної діяльності підприємства слід розпочати з формування системи підконтрольних показників. Для аналізу ефективності експортно-імпортних операцій важливо спів-ставити результати від діяльності з витратами на її проведення, але такий підхід не можна вважати універсальним. Тому оцінювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства набуває системного характеру тоді, коли в процесі аналізу охоплені всі сторони та елементи цього виду діяльності у їхній взаємодії.

У роботі обґрунтована доцільність оцінювання зовнішньоекономічної діяльності   підприємства  показниками  за   такими   складовими:  ефективності –

валютна ефективність експорту (), економічна ефективність експорту (), ефективність реалізації продукції на внутрішньому ринку (); динаміки змін – індекс вартості експортованої продукції (), індекс ціни експортованої продукції (), індекс фізичного обсягу експортованої продукції (), індекс структури експортованої продукції (), виконання плану за експортом (), виконання плану    реалізації    на    внутрішньому    ринку    ();  структурних    зрушень    та

раціональності  використання   коштів  –  питома   вага   даного   виду   продукції  в

загальному обсязі експорту (), питома вага даного виду продукції в загальному обсязі виробництва (), питома вага накладних витрат в собівартості експорту (), коефіцієнт віддачі коштів, вкладених в експортні операції ().

Застосування запропонованої системи показників уможливлює визначення «вузьких місць» з використанням резервів розвитку підприємств.

У другому розділі – «Оцінювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства для її контролінгу» – досліджено сучасний стан і  тенденції  перебігу зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств в Україні в цілому та в Харківському регіоні зокрема, визначено вплив зовнішніх законодавчо-правових факторів як важливого чинника контролінгу ЗЕД підприємства та розроблено методичний підхід до оцінювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Аналіз макроекономічних тенденцій господарювання промислових підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні та в Харківському регіоні, свідчить про існування позитивних тенденцій у динаміці їхнього розвитку. У січні-листопаді 2012 р. експортні поставки промислових підприємств Харківської області зросли на 10,8% по відношенню до 2011 р., в той час, як імпортні зросли на 22,0%. Найбільшим споживачем товарів вітчизняної промисловості є країни СНД, обсяги експорту товарів до яких у порівнянні з січнем-листопадом 2011 р. зменшились на 2,2%, імпорту – на 5,5%. Однак обсяги експорту до інших країн світу, з якими співпрацюють підприємства Харківського регіону, зросли у 1,5 рази, а імпортні надходження – на 44,1%. Основними товарами, які експортували підприємства за межі України, були машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання (29,7% від загального обсягу експорту області), продукти рослинного походження (12,7%), готові харчові продукти (8,8%), жири та олії тваринного або рослинного походження (8,1%).

На досліджуваних машинобудівних підприємствах Харківської області, а саме ДП «Харківський завод транспортного машинобудування ім. В.О. Малишева», ЗАТ «Серп і молот», Харківському державному авіаційному виробничому під-приємстві, ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ВАТ «Турбоатом» було виявлено, що спільними проблемами в управлінні їхньою зовнішньоекономічною діяльністю є необхідність розроблення організаційно-економічних заходів щодо коригування нерівномірності змін значень валютної ефективності експорту, індексу фізичного обсягу експортованої продукції, виконання плану з експорту, коефіцієнта віддачі коштів, вкладених в експортні операції. Вирішити такі питання можливо на основі виявлення «вузьких місць» та резервів розвитку ЗЕД з урахуванням впливу зовнішніх факторів, які не залежать від підприємства, та внутрішніх факторів, дія яких корегується в процесі управління ЗЕД. Було встановлено, що існує певний перелік нормативно-правових актів, які регулюють та істотно впливають на зовнішньоекономічну діяльність підприємств. Це, зокрема, Митний кодекс України, закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і «Про Єдиний Митний тариф». Як довели результати дослідження підприємства приділяють увагу управлінню внутрішніми факторами, в той час як врахування дії зовнішніх факторів є обмеженим. У роботі узагальнено пропозиції щодо визначення впливу на ефективність ЗЕДП зовнішніх факторів, які в основному полягають у змінах в законах, що регулюють ЗЕДП. Такий вплив доцільно описати економетричними моделями з dummy-змінними. В дисертації визначено рейтинг впливу змін в законах, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємств, ухвалених за період дослідження, на валютну ефективність експорту продукції підприємств. Моделі обчислено з використанням статистичного пакета Statgraphics Plus V5.1 Inte
ational Professional та перевірено на статистичну якість на основі критеріїв: коефіцієнта детермінації (), Фішера (), Дарбіна-Уотсона (), Стьюдента.