УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВУГЛЕВИДОБУВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

Актуальність теми. Стратегічним напрямом соціально-економічного розвитку України є ефективна інноваційна політика. Невідкладною її метою має бути забезпечення інноваційної реструктуризації економіки країни в цілому та окремих галузей і підприємств. Ця задача дуже актуальна для вугільної галузі, що є трудо-, матеріало- та енергоємною.

На діючих 168 вугільних шахтах України планується будівництво 48 нових горизонтів і реконструкція 22 шахт. Застаріле технологічне устаткування й організація гірничих робіт не відповідають сучасним вимогам до економічної ефективності діяльності шахт і обсягів видобутку вугілля. Шахтне устаткування, що застосовують сьогодні, важко пристосувати до складних умов виробництва на великих глибинах. Однією з основних проблем експлуатації вугільних пластів в цих умовах є своєчасне й економне виконання гірничопідготовчих робіт. Ремонту підлягає 60% гірничих виробок. Спрямованість розвитку шахт на інтенсифікацію видобувних робіт в умовах стратегічної ролі вугілля для енергетичної безпеки України визначає актуальність і важливість інноваційного розвитку технічних засобів і технології гірничих робіт. Для стабілізації та наступного поліпшення техніко-економічних показників вуглевидобувні підприємства мають активно впроваджувати нововведення, що можливе шляхом подальшого розвитку економічних методів управління їхньою інноваційною діяльністю.

Значний внесок у становлення теорії управління інноваційним розвитком підприємств, і, зокрема, у вугільній галузі України внесли В.Н. Амітан, О.І. Амоша, Б.М. Біренберг, О.Г. Вагонова, А.Е. Воронкова, О.С. Галушко, В.М. Геєць, В.М. Гриньова, С.М. Ілляшенко, А.І. Кабанов, М.М. Лепа, В.Є. Нейєнбург, І.В. Петенко, Т.Б. Решетілова, В.І. Саллі, А.М. Турило, Л.І. Федулова. В наукових працях названих й інших вчених економічні методи створення сприятливих умов впровадження інноваційних засобів видобування вугілля розглядаються в обмеженому обсязі. Разом з тим, інноваційне підґрунтя поліпшення економіки вугільної галузі потребує адаптування теоретичних засад з управління інноваціями до умов сьогодення та прогнозованого майбутнього внутрішнього середовища вугільних шахт. Тому удосконалення економічних методів управління інноваційною діяльністю здійснюється шляхом мотивації вуглевидобувних підприємств, а також розробників нововведень, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов’язана з темами науково-дослідних робіт, що виконані у Національному гірничому університеті, а саме, у рамках теми «Економічне обґрунтування граничних умов впровадження сучасних напрямів інноваційної діяльності на підприємствах ВАТ „Укрвуглебуд” з удосконалення техніки, технології та організації виробничих процесів видобування вугілля» (№ ДР 0105U004999, 2005 − 2006 рр.). Автором науково обґрунтовані напрями, внутрішні чинники та економічні методи підвищення інноваційної активності вугільних шахт. Також дисертаційна робота пов’язана з темою «Обґрунтування економічної ефективності кріплень нового технічного рівня, які забезпечують зниження металоємності та безремонтне підтримування гірничих виробок вугільних шахт» (№ ДР 0106U001843, 2005 − 2008 рр.), де автором розроблено методи визначення обсягів впровадження, вартості інноваційного продукту та його амортизації, методичні засади мотивації учасників інноваційного процесу.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення і розвиток науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо управління активністю інноваційної діяльності вуглевидобувних підприємств. Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних задач:

-     обґрунтований зміст активності менеджменту вуглевидобувних підприємств до впровадження новітніх організаційно-технічних рішень;

-     визначені напрями розвитку інноваційної діяльності вугільних шахт, що спрямовані на підвищення економічної ефективності гірничопідготовчих робіт;

-     розроблені аналітичні моделі оцінювання впливу інноваційних заходів на економічні результати виробничої діяльності вугільних шахт;

-     розроблені методичні засади визначення вартості підземних гірничих виробок як чинника їх інноваційно-інвестиційної привабливості;

-     визначений організаційно-управлінський механізм активізації інноваційної діяльності науково-виробничих центрів;

-     встановлені теоретичні та методичні засади мотивації учасників інноваційного процесу на вуглевидобувному підприємстві;

-     розроблені методичні підходи до планування обсягів впровадження інноваційного продукту на основі дослідження його життєвого циклу та експлуатаційної надійності;

-     обґрунтований теоретичний підхід до визначення амортизації підготовчих виробок у взаємозв’язку з їх експлуатаційною надійністю;

-     складені та впроваджені методичні рекомендації щодо оцінки ефективності організаційно-технічних нововведень на вугільних шахтах.

Об'єкт дослідження - процес управління інноваційною діяльністю вуглевидобувного підприємства.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні підходи до управління інноваційним розвитком гірничопідготовчих робіт.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, класичні і сучасні підходи до організації планування й управління інноваційною діяльністю підприємств; наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених з питань управління цією діяльністю та стимулювання її активізації.

Для вирішення задач, поставлених у дисертаційній роботі, було використано наступні методи дослідження: критичного аналізу, узагальнення наукового досвіду із сучасних теоретичних досліджень і систематизації – при визначенні чинників активізації інноваційної діяльності вугільних шахт; техніко-економічного аналізу – при оцінці сучасного стану внутрішнього середовища вуглевидобувних підприємств; теорії надійності – при плануванні показників надійності експлуатації інноваційних продуктів; економіко-математичного моделювання - при прийнятті управлінських рішень з впровадження інновацій; графоаналітичний – при формалізації життєвого циклу та оцінок вартості гірничих виробок на вугільних шахтах.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчо-нормативні акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України, Галузевого інформаційно-розрахункового центру та звітні дані вуглевидобувних підприємств Західного і Центрального Донбасу.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні методичних положень та підходів з удосконалення процесу управління інноваційною діяльністю вуглевидобувного підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в такому:

удосконалено:

-      науково-методичні засади управління активністю розроблення та впровадження інноваційних засобів видобування вугілля шляхом мотивації учасників-організацій інноваційного процесу на основі розподілу між ними економічного ефекту від впровадження нововведень, виходячи з внеску у формування ефекту, які, на відміну від існуючих засад, визначають внесок організації, виходячи з додаткової вартості та значущості її продукції для нововведення, а внесок кожної виробничої дільниці шахти – з трансфертної ціни її продукції, що дорівнює сумі трансфертної ціни продукції попередньої дільниці, дільничних витрат на продукцію та прибутку від її виробництва для наступної дільниці;

-     систематизацію економічних ефектів, яких досягає вуглевидобувне підприємство при впровадженні інноваційних продуктів (підвищення продуктивності та зниження собівартості робіт на видобувних дільницях, а також збільшення обсягу й скорочення строку видобутку вугілля) та розроблено аналітичні моделі планування економії виробничих витрат на видобувні роботи внаслідок реалізації зазначених ефектів;

-     аналітичні моделі оцінки первинної, відновної, залишкової й ліквідаційної вартостей гірничих виробок, які, на відміну від існуючих, ураховують залежно від інноваційного вдосконалення засобів виробництва витрати на гірничопрохідницькі роботи згідно з порядком відроблення виїмкового поля, а також працездатність виробок відповідно до показників інтенсивності відмов та ремонтопридатності виробок;

-     методичний підхід до оцінки відновної вартості гірничої виробки, за яким, на відміну від відомих, ця вартість визначається, виходячи з коефіцієнту готовності виробки до експлуатації, у співставленні з залишковою вартістю виробки, що обумовлена інтенсивністю амортизації, прийнятої з урахуванням ліквідаційної вартості виробки;

-     метод планування обсягів впровадження інноваційних продуктів для проведення гірничих виробок, який, на відміну від існуючих, ураховує їх життєвий цикл та експлуатаційну надійність;

дістали подальший розвиток:

-     організаційні засади взаємодії розробника, виробника та замовника іннова-

ційного продукту, які відрізняються від відомих тим, що розробник і виробник отримують роялті від традиційних виробників цього продукту, а не вкладають угод з шахтами безпосередньо, шахти формують центри відповідальності за вибір розробника та постачальника продукту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведено до рівня конкретних методик і пропозицій щодо вдосконалення механізму управління інноваційною діяльністю вуглевидобувного підприємства на підставі нових підходів і методів мотивації як самого підприємства, так і учасників інноваційного процесу, а також поліпшення умов розвитку інноваційної активності менеджменту вугільних шахт.

Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є використання розробок і рекомендацій дисертаційного дослідження автора у вигляді «Методики планування виробничих витрат вугільних шахт на використання анкерно-рамного кріплення новітнього технічного рівня» на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля” (акт впровадження №46/08 від 10 квітня 2008 р.). Очікуваний економічний ефект від впровадження розробок складає 19,73 млн. грн на рік. Частка автора дисертації – 10%, тобто 1973 тис. грн на рік.

Теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національного гірничого університету при викладанні дисциплін «Економіка і організація інноваційної діяльності», «Економіка інноваційного підприємства» та «Стратегічне управління інноваційним розвитком» (довідка про впровадження від 20.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора, в якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, висновки і рекомендації щодо подальшого розвитку економічних методів управління інноваційною діяльністю вуглевидобувних підприємств. Особистий внесок автора в опублікуванні колективних робіт конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень розглядалися та схвалені на науково-технічних нарадах ВАТ „Павлоградвугілля”, ОП „Шахта ім. О.Ф. Засядька” та шахти ім. О.Г. Стаханова (Донецька обл.), Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (м. Дніпропетровськ). Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: „Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (м. Дніпропетровськ, 21-23 вересня 2005 р.; 24-26 травня 2007 р.; 22-24 травня 2008 р.); „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, 28-30 вересня 2005 р.); „Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки. Дні науки – 2006” (м. Запоріжжя, 5–6 жовтня 2006 р.); „Проблеми економічної освіти і науковий прогрес” (м. Кривий Ріг, 24 листопада 2006 р.); „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 11–13 квітня 2007 р.); „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 26–28 жовтня 2007 р.); „Форум гірників - 2007” (м. Дніпропетровськ, 11-13 жовтня 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені у 18 наукових працях загальним обсягом 6,1 друк.арк., з них особисто автору належить 4,3 друк.арк. У тому числі: 9 статей у фахових журналах і збірниках, 9 тез доповідей на конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 169 сторінках комп’ютерного тексту, що містить 34 рисунки, 18 таблиць, список використаних джерел з 152 найменувань на 15 сторінках, 2 додатки на 3 сторінках.