УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну й практичну значущість отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації.

У першому розділі «Теоретичний інструментарій оцінки економічної ефективності реальних інвестицій» узагальнено теоретико-методичні підходи до оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, а також удосконалено теоретичні підходи до класифікації інвестицій за особливостями їх оцінки, у яких додатково поряд з елементами класифікації інвестицій наведені методики їх оцінки.

Проведений аналіз літературних джерел показав, що для визначення економічної ефективності інвестицій у більшості випадків запропоновано використовувати загальноприйняті показники оцінки: чистої приведеної вартості, внутрішньої норми рентабельності та періоду окупності. Крім них використовуються: прирістний метод, що передбачає порівняння приростів інвестицій і доходів за ними, метод прямого розрахунку ефекту від інвестицій і порівняння з доходом від вкладання власних коштів на депозит, а також методика оцінки окремих машин і обладнання за допомогою показника приведених витрат.

Виявлено, що при оцінці ефективності різномасштабних альтернативних інвестиційних проектів прирістним методом не враховується диференціація дисконтної ставки в процесі приведення окремих показників до справжньої вартості для різних варіантів інвестицій. У цьому разі результати оцінки ефективності інвестиційних проектів практично еквівалентні результатам, визначеним за загальноприйнятими методиками. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність врахування факторів ризику за кожним з оцінюваних проектів при визначенні величин приведених приростів інвестицій і, відповідно, доходів за ними.

Розглянуто методику прямого розрахунку ефективності безальтернативного інвестиційного проекту, фінансованого за власні кошти підприємства, яка ґрунтується на порівнянні доходу від його впровадження з сумою доходів від вкладання всієї суми цих коштів на депозит. Виявлено, що в зазначеній методиці не враховується наявність у підприємства поточних зобов’язань із відсотковою ставкою більшою, ніж ставка за депозитом. Обґрунтовано доцільність коригування величини власних коштів на суму цих зобов’язань.

Враховано, що на певних ділянках технологічного процесу, окрім основного продукту (концентрату, обкотишів або агломерату), на ГЗК виробляється супутній продукт у вигляді щебеню, який у подальшому реалізується. У результаті впровадження нових машин і обладнання, які не випускають основний кінцевий продукт, необхідно враховувати можливі зміни обсягів виробництва супутнього продукту на різних етапах технологічного процесу ГЗК, який реалізується підприємством за відповідною ціною. Обґрунтовано, що крім показника приведених витрат, при оцінці ефективності впровадження нових машин і обладнання доцільно визначати додатковий прибуток від реалізації супутнього продукту.

На основі проведеного дослідження запропоновано доповнити класифікацію інвестицій