УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОЕКТУВАННЯ ВУЗЛІВ СКЛАДНИХ ФОРМ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ПЛЕЧОВИХ ВИРОБІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету роботи, основні напрями досліджень і методи їх вирішення. Визначено об'єкт і предмет досліджень, викладено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію результатів роботи і публікації.

У першому розділі проведено аналіз конструктивного устрою одягу з вшивними рукавами. Встановлено, що в класичних методиках конструювання одягу здебільшого будується розімкнена лінія пройми, на основі якої неможливо без додаткового узгодження побудувати відповідну їй лінію окату рукава.

Питання автоматизованої побудови конструктивного вузла «пройма – окат рукава» розглянуті в працях проф. В.О. Скатерного, проф. М.В. Колосніченко, проф. В.Ю. Щербаня, проф. А.Л. Славінської, проф. А.Т. Сушан, проф. Є.Б. Кобля-кової, проф. М.М. Раздомахіна, проф. О.А. Богушка, доц. С.М. Глобенка, доц.  О.М. Домбровської та ін.

Аналіз методів побудови пройми показав, що вирішуються дві задачі: визначення положення пройми відносно базових ліній і точок та визначення форми і розмірів пройми на площині. Виявлено, що існуючі графічні способи побудови замкненої лінії не завжди забезпечують гладкість просторової лінії пройми та можливість її використання в побудові лінії окату рукава. Виявлено, що існуюча стандартизована інформація про фігуру людини є об’єктивною, але недостатня за забезпеченням геометричної інформації для автоматизованого проектування.

Встановлено, що двовимірне і тривимірне проектування одягу є компонентами єдиного технологічного процесу сучасного виробництва, при цьому разом з розвитком автоматизації двовимірного проектування етап тривимірного виконується вручну. Визначено актуальність розвитку методів тривимірного автоматизованого проектування одягу, при цьому антропометричні проекційні виміри фігури людини розглядаються як необхідна складова процесу проектування.

У результаті проведеного аналізу сформульовано напрями наукового дослідження, мету дисертаційної роботи, завдання дослідження і методи їх вирішення.

У другому розділі розроблено метод автоматизованої побудови замкненої профільної проекції лінії пройми та просторової лінії пройми.

Першим завданням розробки методу є формування бази даних для побудови лінії пройми на площині, а саме: координати контрольних точок, проекційні прибавки, кутові коефіцієнти дотичних у цих точках, проективні дискримінанти для кожної з ділянок пройми відповідно до рис. 1. Проекційні прибавки фіксують перехід від проекційних розмірних ознак в контрольних точках.