УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІСЦЕВИМИ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність теми, вказано на зв’язок роботи з дослідженнями Національної академії державного управління при Президентові України, визначаються мета, завдання, об’єкт, предмет, гіпотеза і методи дослідження, оцінюється ступінь наукової розробленості проблеми, висвітлюється наукова новизна й практичне значення одержаних результатів, наводяться дані щодо їх впровадження та апробації.

У першому розділі – “Теоретичні засади управління місцевими фінансовими ресурсами” – проведено дослідження теоретичних засад управ­ління фінансовими ресурсами місцевого самоврядування та сутності фінан­сових ресурсів як інструменту економічного розвитку місцевого само­врядування.

У дисертації проаналізовано стан наукових досліджень з питань фінан­сового забезпечення місцевого самоврядування, бюджетного процесу та між­бюджет­них відносин, вивчені наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, які присвячені дослідженню теоретичних основ ефективності державного управління й управління місцевими фінансами.

Аналіз наукових праць (О.Д.Василика, О.П.Кириленко, В.І.Кравченка, І.О.Луніної, Ю.І.Ляшенка, Л.В.Панкевич, І.О.Федіва та ін.) дозволив визна­чити напрями дослідження щодо вирішення завдання впровадження якісно нових підходів до управління фінансовими ресурсами на місцевому рівні. Перший напрям пов’язаний з обґрунтуванням теоретичних засад управління місцевими фінансовими ресурсами. Другий – з виробленням механізмів реалізації поставлених цілей та завдань.

Більшість із дослідників зосереджували основу увагу на аналізі основ теорії місцевих фінансів, сутності, закономірностей становлення і розвитку місцевих бюджетів, розширення їх дохідної бази, вивченні міжбюджетних відносин, але меншою мірою досліджувалися питання управління місцевими фінансовими ресурсами.

Аналіз літературних джерел дав підставу зробити висновок, що теорія управління місцевими фінансовими ресурсами ще не розроблена достатньою мірою. Базуючись на положеннях теорії управління, теорії фінансів, економічної науки, встановлено, що при розробці концептуальних засад удосконалення системи управління фінансовими ресурсами місцевого самоврядування та пошуку шляхів підвищення ефективності управління ними насамперед повинна бути забезпечена чіткість і однозначність понятійного апарату. Відзначається, що в науковій літературі пропонуються різні визначення сутності місцевих фінансів та місцевих фінансових ресурсів.

У дисертаційній роботі під “місцевими фінансовими ресурсами” розуміються грошові кошти місцевого самоврядування та фінансові ресурси підприємств і організацій, населення, що утворюються в процесі відносин, пов’язаних з розподілом і перерозподілом частини вартості валового внутрішнього продукту та залучаються органами місцевого самоврядування для забезпечення економічного й соціального розвитку території.

На підставі узагальнення наявного досвіду у сфері формування фінан­сових ресурсів місцевого самоврядування встановлено, що до місцевих фінансових ресурсів належать доходи місцевих бюджетів (у тому числі трансферти, ресурси цільових фондів); ресурси підприємств та організацій усіх форм власності; інвестиції, місцеві запозичення та кошти населення.

Досліджено, що фінансові ресурси місцевого самоврядування можуть бути класифіковані: 1) за способами використання: на кошти, що спрямо­вуються на утримання невиробничої сфери та покриття суспільних потреб територіальної громади та на кошти, що направляються на цілі нагро­мадження; 2) за напрямами використання: на поточні - ресурси, що направ­ляються на покриття поточних витрат для підтримання життєдіяльності території; на інвестиційні – витрати на соціально-економічний розвиток території; 3) за характером формування: на власні та залучені, у тому числі позичкові; 4) за характером використання: на універсальні та цільові.

Огляд зарубіжних фінансових систем показав, що основним дохідним джерелом місцевих бюджетів є податкові надходження. Серед податкових надходжень домінують місцеві податки, які розподіляються на три групи: податки на майно (найчастіше обмежуються податком на нерухомість); прибутковий податок з громадян та податок на прибуток підприємств; податки з оборотів по реалізації товарів та послуг. Поточні доходи також формуються за рахунок неподаткових надходжень (в основному плата за користування) та міжбюджетних трансфертів. Позики використовуються місцевими органами влади зарубіжних країн здебільшого для фінансування капіталовкладень.

У розділі визначено систему управління місцевими фінансовими ресурсами як сукупність таких елементів, як суб’єкт, об’єкт управління, фінансовий механізм, функціонування яких спрямовано на досягнення поставлених цілей фінансового управління. Встановлено, що управління місцевими фінансовими ресурсами є циклічним процесом, який складається з послідовності етапів планування, регулювання, обліку, контролю, аналізу та оцінки, а також підвищення якості управління.