УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВАТИЗАЦІЙНОГО РЕЙТИНГУ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, наукову новизну, практичне значення, апробацію результатів, повноту викладу наукових і прикладних результатів дисертації в опублікованих працях.

У першому розділі «Теоретичні засади роздержавлення вугледобувних підприємств України» обґрунтовано сутність та необхідність роздержавлення вугільних шахт для здійснення їх приватизації; визначено роль держави у здійсненні інституційних перетворень у вугільній промисловості; виявлено сучасні проблеми функціонування вугледобувних підприємств України.

У роботі встановлено, що останнім часом у вугільній промисловості України прискорилися процеси, пов'язані з трансформацією форм власності шляхом роздержавлення вугледобувних підприємств. Сутність такого роздержавлення полягає в обмеженні втручання держави в господарську та інвестиційну діяльність підприємств і передбачає перетворення державної власності в інші форми: приватну, корпоративну, колективну. Проте низька інвестиційна привабливість вугледобувних підприємств, непослідовність державної політики, відсутність досконалих механізмів реформування форм і відносин власності та їх правового забезпечення не відповідають сучасним задачам розвитку національної економіки.

На цей час в Україні функціонують близько 150 вугледобувних підприємств з різними формами власності, серед яких державна власність є домінуючою - її частка становить понад 90%. При цьому більше 80% державних шахт є збитковими через високий рівень зносу основних засобів, складні гірничо-геологічні умови, високу зольність вугілля та низький попит на вугільну продукцію, внаслідок чого дотації вугільній галузі досягають 10-13 млрд. грн. на рік. Таким чином, кризовий стан однієї з базових галузей національної економіки вимагає інституційних перетворень, спрямованих на забезпечення ефективності діяльності вугледобувних підприємств. Обґрунтовано, що вирішення соціально-економічних проблем вуглевидобувних підприємств можливе шляхом їх роздержавлення і зміни форми власності з державної на приватну в рамках чинного законодавства, що створить умови для розвитку вугільної промисловості України і сприятиме залученню інвестицій, стабілізації та нарощуванню обсягів видобутку вугілля.

Доведено, що реструктуризація вугільної промисловості відповідає тенденціям розвитку національних економік розвинутих країн світу. Зокрема, у Великобританії за відносно короткий період було здійснено приватизацію конкурентоспроможних вугледобувних підприємств і припинено субсидування збиткових шахт із подальшим їх закриттям. Внаслідок реструктуризації вугільної промисловості Німеччини домінуючою стала приватна форма власності, лише невелика частка вугільних компаній залишилися державними і отримують державні субсидії. У ході реалізації програм роздержавлення вугільної промисловості Польщі було створено державні корпорації і приватні підприємства, які продемонстрували здатність до підвищення ефективності своєї діяльності. Обґрунтовано, що здійснення приватизації у розвинутих країнах світу дозволило залучити до вугільної промисловості інвестиції, необхідні для впровадження нових технологій, вирішення соціальних проблем та здійснення природоохоронних заходів. На підставі узагальнення досвіду економічних реформ, щодо на стабілізації вугільної галузі виявлено, що держава має виконувати широкий спектр функцій, пов'язаних із вирішенням організаційно-правових, управлінських, економічних, соціальних проблем здійснення інституціональних і соціально-економічних перетворень.

Встановлено, що зміна форми власності від державної до корпоративної, яка відбулася в процесі реструктуризації вугільної галузі України, не забезпечила формування інституту ефективного власника і призвела до нестабільного розвитку вугільних підприємств. Доведено, що основною причиною повільного реформування відносин власності у вугільній промисловості є інвестиційна непривабливість вугільних шахт, що обумовлено складністю гірничо-геологічних умов, використанням застарілої техніки і технології видобутку вугілля, його низькою конкурентоспроможністю на світовому ринку вугільної продукції. Система державної фінансової підтримки вугільної галузі не стимулює підприємства до оптимізації виробничих витрат і збільшення обсягів видобутку вугілля. В результаті через брак власних коштів, обмеженість державної підтримки і відсутність інвестицій майже всі шахти не мають достатнього економічного потенціалу для розширеного відтворення. Таким чином, ситуація у вугільній промисловості України потребує подолання дефіциту інвестиційних ресурсів для забезпечення розвитку виробництва, що обумовлює необхідність зміни форм власності шляхом приватизації шахт із визначенням функцій держави у цьому процесі.

У другому розділі «Оцінка техніко-економічних параметрів діяльності вугільних шахт» здійснено економічну оцінку діяльності вугільних шахт на базі кластерного аналізу; запропоновано науково-методичний підхід до оцінки рівня використання виробничих ресурсів шахти шляхом оптимізаційного програмування основних параметрів її діяльності; розроблено метод оцінки інноваційного рівня вугільних шахт.

На підставі порівняльної оцінки фінансово-економічного стану шахт ДП «Добропіллявугілля» і ДП «Макіїввугілля» шляхом кластерного аналізу встановлено ступінь впливу основних факторів на ефективність діяльності вугільних шахт: обсягу видобутку вугілля, рівня використання технологічних ланок, ефективності праці, обсягу дотацій на приріст потужності на 1 т. вугілля. Запропоновано визначення ймовірності еволюції або стагнації вугледобувного підприємства на основі кількісної оцінки факторів шляхом розрахунку відхилень показників поточної діяльності вугільної шахти від оптимальної лінії розвитку відповідного кластерного угрупування.

За результатами кластерного аналізу визначено групу шахт, що мають позитивні стратегічні тенденції розвитку і високу ймовірність досягнення беззбитковості за рахунок власних коштів (табл.1). Інші шахти віднесено до нижчих кластерних груп через незадовільні кваліфікаційні характеристики. Використання кластерного аналізу, заснованого на запропонованих оціночних параметрах, дозволяє здійснити групування шахт за рівнем їх приватизаційної привабливості та підвищити достовірність проведення такої оцінки.

Доведено, що встановлення оптимальних техніко-економічних параметрів діяльності шахт шляхом передприватизаційної оцінки їх стану є основною умовою забезпечення інвестиційної привабливості підприємств. В роботі удосконалено схему передприватизаційної оцінки стану вугільних шахт, використання якої забезпечує необхідну інформаційну базу для здійснення приватизації (рис. 1).