УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ БІОПАЛИВА З ВИКОРИСТАННЯМ ВТОРИННИХ ПРОДУКТІВ ОЛІЄЖИРОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність досліджень щодо розробки технології перетворення відходів олієжирової промисловості у ефіри жирних кислот, як основу біопалива, сформульовано мету, основні задачі, представлено наукову новизну роботи та її практичну значимість. Наведено відомості щодо випробування розробленої технології, зазначено особистий внесок здобувача.

В першому розділі проаналізовано існуючі технології одержання ефірів жирних кислот та низькомолекулярних спиртів, наведено відомості про основну сировину, яка використовується для отримання біодизельного палива. Проаналізовано основні типи каталізаторів, які використовуються у виробництві біодизелю, приділено увагу сучасним альтернативним видам сировини. Зазначено основні недоліки існуючих технологій, які спонукають дослідників до пошуків інших шляхів одержання таких продуктів. Розглянуто основні властивості біопалив та зазначено основні переваги та недоліки їх використання по відношенню до традиційних нафтових палив. Здійснений аналіз існуючих технологій та підходів до одержання біодизельних палива став підставою для формулювання основних задач дослідження.

У другому розділі наведено характеристики сировини та допоміжних матеріалів, що використані при виконанні досліджень, методики проведення експериментальних досліджень та аналізу одержаних сумішей, алгоритми обробки експериментальних даних. Дослідження одержання етилових та бутилових ефірів жирних кислот проведено у лабораторному реакторі з автоматичним підтриманням температури та обладнаним пристроєм для відводу, конденсації та поверненню у реакційну зону зконденсованих парів спиртів. Експериментальні дослідження проведені з використанням продукту промислової переробки соапстоку з наступними характеристиками: КЧ – 149мгКОН/г, ЧО- 201 мгКОН/г, ЭфЧ – 52,27 мгКОН/г.

Компонентний склад одержаних бутилових ефірів визначено за допомогою газової хроматографії на хроматографі Shimadzu GC-14, склад одержаних реакційних сумішей визначено титрометричними методами. Присутність у складі реакційних мас моно- та діацилгліцеринів і гліцерину доведено за допомогою тонкошарової хроматографії, а концентрацію гліцерину визначено методом перйодного окислення. Йодне, кислотне, число омилення визначено за стандартними методиками (ДСТУ ISO 3961, ДСТУ 4350, ДСТУ 4604). Обробку результатів досліджень і математичне моделювання здійснено з використанням програмних пакетів Microsoft Excel, MathCAD.

У третьому розділі наведено результат експериментальних досліджень щодо встановлення найбільш ефективних гомогенних та гетерогенних кислотних каталізаторів для одержання етилових та бутилових ефірів та визначення раціональних умов здійснення цих процесів. Зазаначено вплив методів попередньої обробки соапстоків на виходи ефірів жирних кислот. Оцінено можливість повторного використання запропонованих гетерогенних каталізаторів.