УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ДОВГОГО ТІПАНОГО ПЕНЬКОВОГО ВОЛОКНА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику роботи, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об’єкт, предмет та методи досліджень.

У першому розділі проаналізовано світовий досвід комплексного використання волокна конопель, подано загальну характеристику рослини конопель, розглянуто значення та сферу сучасного використання цієї культури.

Подано огляд літературних джерел та узагальнено результати досліджень хімічного складу волокна конопель, здійснених різними авторами. Встановлено, що волокно конопель є достатньо жорстким луб’яним волокном. Це пов’язано з особливостями його хімічного складу й значно ускладнює подальшу переробку.

5

Особливу увагу приділено сучасним способам обробки волокнистих матеріалів і підвищення їх прядильної здатності. Зазначено, що сучасне текстильне виробництво не має можливості виготовляти побутові тканини належної якості з волокна конопель. Огляд наукових літературних джерел показав, що традиційні способи отримання волокон з конопляної трести не повністю задовольняють потреби прядильного виробництва, оскільки отримане довге коноплеволокно перед прядінням потребує додаткового механічного пом’якшення для збільшення прядильної здатності. Також вихідне волокно зазвичай забруднено домішками, наявність яких обумовлена характером розвитку рослини. Ці домішки повинні бути видалені до фарбування та обробних операцій. Розглянуто існуючі технологічні операції вибілювання й пом’якшення текстильних матеріалів та їх вплив на якісні характеристики продуктів. Визначено, що в сучасних умовах існує нагальна потреба в розробці нового підходу до технології обробки довгого тіпаного пенькового волокна.

Таким чином, аналіз науково-технічної літератури дозволив сформулювати мету і задачі дисертаційної роботи, визначити шляхи вирішення проблеми підвищення ефективності використання пенькового волокна за рахунок додаткової його обробки сучасними хімічними матеріалами.

У другому розділі наведено загальні методики й основні методи дослідження показників якості волокна конопель. Подано загальну характеристику препаратів, приладів і апаратів, використаних під час виконання досліджень.

Дослідження проводили із сланким і моченцевим тіпаним коноплеволокном, отриманим з безнаркотичного сорту технічних конопель Золотоніські 11. Вирощування й первинну переробку конопель здійснювали на базі дослідної станції луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу в м. Глухові Сумської області. Якість волокна оцінювали згідно з вимогами ГОСТ 10379-76 «Пенька трепаная. Технические условия». Оцінку якості вихідного та отриманого опорядженого волокна здійснювали за показниками гнучкості, розривного навантаження та лінійної щільності. Для оцінки ефективності процесу обробки пенькового волокна проводили світлову мікроскопію поперечних зрізів волокон за методом В.А. Архангельського. Ступінь розволокнення коноплеволокна визначали за середньою кількістю елементарних волокон у пучку на поперечному мікрозрізі волокна та за коефіцієнтом розволокнення. Оцінювання зміни товщини волокна конопель здійснювали з використанням  мікроскопа стереоскопічного марки МБС-10.

До якісної оцінки волокна, одержаного в результаті запропонованої обробки, крім зазначених основних фізико-механічних характеристик додано визначення показника білості вибіленого волокна та його хімічного складу. Показник білості визначали згідно  з вимогами стандарту ДСТУ ISO 105-J02-2001 / ГОСТ ИСО 105-J02-2002 «Текстиль. Випробовування на стійкість забарвлення. Частина J02. Метод оцінювання білості за допомогою приладу» (ISO 105 – J02:1997, IDT; ГОСТ ИСО 105-J02-2002, IDT), використовуючи прилад Spectro 5100. Хімічний склад волокна конопель визначали за традиційними методиками кількісного хімічного аналізу. Визначення вмісту целюлози у волокні проводили з використанням методу Вільштеттера і Шудля, що базується на перетворенні целюлози в глюкозу шляхом гідролізу. Кількість лігніну у волокні визначали гідролітично-ваговим методом, а вміст пектинових речовин – йодометричним методом.

6

Для отримання математичної моделі процесу обробки волокна конопель застосовували регресійний аналіз з використанням програмного продукту «Microsoft Office Excel 2007». На всіх етапах дослідження здійснювали обробку експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики з використанням програмних продуктів «MathCAD 2000», «CurveExpert 1.3» і «Maple 10».