Удосконалення технології підривних робіт у вертикально шаруватих масивах скельних порід на кар’єрах

Краткое содержание

ОСНОВНИй ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи і показано зв’язок із науковими програмами, сформульовано мету та основні задачі дослідження, наведено наукову новизну і практичну цінність результатів дослідження.

Перший розділ присвячено аналізу теоретичних і експериментальних досліджень із питань удосконалення технології підривних робіт (ПР) у масивах скельних порід. Значний внесок у розвиток даних досліджень зробили відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: Вовк О.О., Бойко В.В., Воробйов В.В., Воробйов В.Д., Дриженко А.Ю., Єфремов Е.І., Комір В.М., Кравець В.Г., Крисін Р.С., Крівцов М.В., Кузнєцов В.М.,  Кутузов Б.М., Кучерявий Ф.І., Луговий П.З., Мец Ю.С., Мосинець В.М., Падуков В.О., Петренко В.Д., Рєпін М.Я., Родіонов В.М.,  Ткачук К.Н., Федоренко П.Й., Кільстрем Б., Кук М., Лангефорс У. та інші.

Аналіз наукових та практичних досягнень по удосконаленню технології ПР на відкритих гірничих розробках показав, що в останні роки отримали розвиток нові високоефективні та безпечні вибухові речовини (ВР); засоби ініціювання зарядів із застосуванням систем неелектричного ініціювання; конструкції зарядів із використанням різноманітних ВР та елементів для направленої трансформації енергії вибуху в заданому напрямку; схеми короткосповільненого підривання (КСП); методи врахування природних і технологічних чинників при проектуванні параметрів ПР та інші практичні рекомендації, які забезпечують позитивні результати ПР.

Однак, не дивлячись на досягнуті результати по удосконаленню технології ПР на відкритих гірничих розробках, проблема управління енергією вибуху вимагає свого подальшого вирішення, особливо у складноструктурних масивах порід. Необхідно відзначити, що відсутні:

-залежність для аналітичного визначення радіуса воронки руйнування у будь-якій точці по довжині заряду;

-залежність для визначення коефіцієнта анізотропії, яка б враховувала вплив систем природних тріщин;

-залежності для визначення відстаней між зарядами, які б враховували ефективність пропрацювання уступу;

-достатнє обґрунтування вибору раціонального типу вибухової речовини з урахуванням її еколого-економічної ефективності;

-врахування декількох зон порід при одночасному відпрацюванні блоку, що містить різні типи порід.

Виходячи з проведеного аналізу наукових та практичних досягнень за даним напрямком і виявлених при цьому недоліків, сформульовані наведені вище мета та задачі досліджень.

У другому розділі наведено результати теоретичного та експериментального визначення величини усередненого по довжині заряду радіуса воронки руйнування при підриванні одиночного заряду та дослідження анізотропії гірських порід.

Обґрунтовано залежність для визначення радіуса воронки руйнування по довжині заряду на основі енергетичного підходу, який враховує поверхневу енергію утворених кусків породи та умову Гріффітса.