УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ виготовлення штампів лазерним гравіюванням для оздоблення поліграфічної продукції

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і зав­дан­ня досліджень, висвітлено наукову новизну та практичну цінність одержа­них результатів, наведено відомості про їх оприлюднення та апробацію.

У першому розділі – «Стан, проблеми та перспективи оздоблення друкованої продукції тисненням» – проаналізовано існуючі технології оздоблення друкованої продукції та виявлено, що тиснення утримує провідні позиції серед видів оздоблення. Однак ця технологія потребує значних витрат, зокрема на етапі виготовлення штампів, як металевих, так і фото­полімерних, тому її застосування обмежене в оперативній поліграфії та при невеликих накладах.

Аналіз наукових досліджень і практичних розробок стосовно удосконалення технології виготовлення фотополімерних штампів (ФПШ) показав, що проблематику виготовлення  фотополімеризаційноздатних матеріалів (ФПМ), в тому числі і для виготовлення штампів для тиснення палітурок, вивчали і досліджували А. А. Берлін, В. В. Бернацек, О. О. Бєліцький, В. О. Дудяк, Б. В. Коваленко, В. А. Кравчук, Е. Т. Лазаренко, А. Ф. Маслюк, В. Г. Матюшова, Р. І. Мервінський, О. Ф. Розум, В. С. Шур, В. В. Шибанов та інші. Подальші роботи були спрямовані на підвищення термостійкості ФПМ для використання при гарячому тисненні (дослідження В. З. Маїка, М. В. Ситник), однак запропоновані технології виготовлення штампів були трудомісткими і не знайшли широкого застосування. Пробле­матику удоско­налення технологічного процесу виготовлення полімерних дру­­­­карських форм прямим лазерним гравіюванням вивчали Р. С. Зацерковна, Л. Я. Маїк, Е. Я. Некируй,  H. Chayet, M. Hessel, M. Hiller, A. Sugazaki. Однак немає даних щодо використання лазерного гравіювання для виготовлення полімерних штампів для тиснення. Тому актуальним є подальше удоско­нален­ня ФПМ на основі олігомерів для технології прямого лазерного гравіюван­ня фотополімерних штампів.

Проведений аналіз літературних і патентних даних щодо застосування фотополімерних матеріалів для систем «Computer-to-Plate» дав змогу сформулювати основні вимоги до цих матеріалів та окреслити спосіб удосконалення технології виготовлення штампів й сформулювати робочу гіпо­тезу, яка спрямована на здійснення мети і поставлених завдань роботи, що викладені у загальній характеристиці роботи.

У другому розділі – «Вибір і обґрунтування методик експериментальних досліджень» – обґрунтовано вибір матеріалів для дослід­жень; розроблено схему технологічного процесу виготовлення фото­по­лімерних штампів лазерним гравіюванням, тестову форму; описано устатку­вання для виготовлення штампів та методи визначення їх фізико-меха­нічних, фізико-хімічних, теплофізичних, репродукційно-графічних характеристик.

Об’єктами досліджень обрано рідкі фотополімеризаційноздатні композиції (РФПК) такого складу: олігоуретанакрилатний  олігомер на основі ізофорондіізоціанату (ОУА на ІЗФ),  мономер – триетиленгліколь­диметакрилат (ТГМ-3), фотосенсибілізатор – бензофенон, фотоініціатор – 2,2-­диметокси-1,2-дифенілетан-1-он (Irgacure 651), високомолекулярні моди­фі­­катори – ефіракрилат з третинною аміногрупою (прискорювач поліме­ри­зації) та кремнійорганічний олігоакрилат (модифікатор фізико-механічних властивостей).

Технологічний процес виготовлення штампів лазерним гравіюванням складається із таких операцій: виготовлення РФПК; підготовка формної рамки та заливання композиції; експонування композиції під УФ-опро­мі­нювачами без фотоформи; лазерне гравіювання фотополімерної пластини; контроль якості готового штампа. Для гравіювання ФПШ використовували лазерний гравіювальний автомат «Laser Pro Venus 30» («GСС», Тайвань), принципова схема роботи якого наведена на рис. 1.

Дослідження кінетики полімери­за­ції композицій виконували на ІЧ-спектрометрі «TENSOR 37» фірми «BRUKER». Сенситометричні дослід­жен­ня здійснювали методом сенсито­метричного клину (вимивного рельєфу).