УЛЬТРАЗВУКОВІ ТА БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ ПЕРШОГО ТРИМЕСТРУ В ПРОГНОЗУВАННІ АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ ВАГІТНОСТІ

Краткое содержание

Об’єкти, матеріали та методи дослідження. Всі ППД І триместру виконувались у термінах 11+0–13+6 за методом КОДА, що вперше в Україні та на теренах СНД започаткований у клініці «Надія» з червня 2006 року. Для усвідомлення мети і сенсу ППД, його наслідків пацієнтки перед дослідженням ознайомлювались зі спеціально розробленою автором брошурою «КОДА». Проведення ППД та цієї наукової роботи розглядались комітетом з етики НМАПО імені П. Л. Шупика, який схвалив дослідження як таке, що відповідає сучасним етичним нормам та принципам щодо проведення клінічних досліджень.

Об’єктами досліджень слугували всі вагітні безвибірково, що звернулись до Клініки «Надія» для ППД І триместру. З червня 2006 р. до лютого 2008 р. за методом КОДА (Клініка Одного Дня з оцінки Аномалій) з метою проведення ППД І триместру обстежено 1081 вагітна жінка. З них відібрано 565 пацієнток з уже відомими наслідками вагітності. Пацієнтки мали одноплідну вагітність або багатоплідну, що розвивалася як одноплідна внаслідок природної чи штучної ембріоредукції, оскільки раніше оприлюднені дослідження (Dickey R. et al., 2002) засвідчили відсутність значущої різниці у перебігу вагітностей між такими пацієнтками. В групу досліджуваних не включались пацієнтки із природженими чи спадковими синдромами або ХА, також зі знайденою на час ППД загибеллю плодів. 38 (6,73 %) жінок зі знайденими у плодів під час ППД ХА та вадами розвитку також були виключені, і остаточну загальну досліджувану групу (ЗГ) склали 527 вагітних без ХА та вад розвитку плодів. До групи ДРТ увійшло 209 жінок (39,66 % від 527), до групи ПВ – 318 жінок (60,34 % від 527).

Групи ДРТ і ПВ за клінічними даними (наявність СЗВУРП, гіпертензія вагітних, прееклампсія, передчасні пологи) та наслідками пологів (термін розродження, вага новонароджених, бали за шкалою Apgar) були розділені на групи УВ і НВ, на підставі ППД ці пацієнтки були розділені на категорії без патологічних ознак – умовно низького ризику (УНР) акушерських ускладнень та із патологічними ознаками (змінені БХ маркери, ВОК в маткових артеріях) – умовно високого ризику (УВР). Для останньої категорії виділено для пацієнток із ПВ та вагітностями після ДРТ групи зі зміненими БХ маркерами ХА (групи ЗБ), із наявністю двобічних РДВ (групи РДВ) на спектрограмах маткових артерій, групи одночасної присутності змінених БХ показників ХА та РДВ (групи ЗБ+РДВ). 101 жінці з групи ДРТ та
59 жінкам із ПВ у 11+0–13+6 додатково проведено розгорнуті імунологічні дослідження. За допплерівськими даними цих пацієнток поділено на дві категорії: із наявністю ознак ВОК в обох маткових артеріях та із НОК при термінах 11+0–13+6 та 20-21 тиж. Зі 101 жінки після ДРТ з дослідженою імунограмою у 16 перебіг вагітності був ускладненим (ДРТ/УВ), у решти (85) вагітність протікала фізіологічно (ДРТ/НВ); серед жінок з ПВ ускладнення вагітності спостерігались у 13 (ПВ/УВ), решта (38) мала неускладнену вагітність (ПВ/НВ).

Середній вік пацієнток ЗГ склав 31±0,22 років, серед пацієнток після ДРТ - 32±0,34 роки, серед пацієнток із ПВ - 29±0,27 років. Середній термін вагітності при ППД в тих же групах склав, відповідно, 12 тиж. 3 дні±0,028, 12 тиж. 2 дні±0,036 та 12 тиж. 3 дні±0,039; середній КТР, відповідно, 60±0,42 мм, 59±0,56 мм і 61±0,56 мм.

Методи досліджень. УЗ дослідження здійснювались на сканері експертного класу черевним датчиком за визнаними стандартами FMF. Крім звичайного 2В дослідження здійснювались 3В розрахунки об’ємів ПМ, Пл. і П із використанням VOCAL™. Для оцінки кровоплину обох маткових артерій допплерівські спектри записувались трансабдомінальне; ПІ та ІО розраховували програмним забезпеченням УЗ сканера. Оцінювалась наявність на спектрограмах РДВ – безсумнівно помітних на початку діастоли виїмок, що відповідають короткотривалому зворотному потокові крові. БХ дослідження РАРР-А і β-ХГЛ здійснювались на високоточному автоматичному біохімічному аналізаторі Kryptor, B. R. A. H. M. S., показники і одержані на той час дані УЗ дослідження, а також особисті дані пацієнтки і дані про вагітність вводились до спеціальної програми Astraia, яка розраховувала особисті ризики можливих ХА плода. Час від одержання крові до розрахунку ризиків ХА зазвичай складав 1-2,5 години. Імунологічні дослідження. Субпопуляції лімфоцитів вивчали за допомогою трьохколірної проточної цитометрії в цільній крові і після обробки моноклональними антитілами, кон’югованими флурохромами FITC, PE, PE-Cy5, еритроцити розчиняли за допомогою розчину фірми Becton Dickinson (США). Застосовували наступні комбінації моноклональних антитіл (Becton Dickinson): CD3/CD4/CD8, CD5/CD19, HLA DR/56/CD3, CD4/CD183(CXCR3)/CD3, CD4/CCR4/CD3, CD8/CD69/CD3, HLA DR/CD8/ CD3. Аналіз зразків проводили за допомогою проточного цитометра FACScan (Becton Dickinson). Для підрахунку і відділення лімфоцитів від гранулоцитів, моноцитів чужорідних частинок зразки цільної крові витримували з моноклональними антитілами СD45FITC/CD4PE (LeucoGATE, Becton Dickinson). Морфологічні дослідження: органометричний, макроскопічний, загально гістологічний. Дослідження плацент було проведено в 20 випадках НВ і в 20 випадках УВ, з кожної групи по 10 плацент було від жінок, що завагітніли внаслідок ДРТ та по 10 – від жінок із ПВ. Статистичні методи. Статистичний аналіз одержаних даних проводився за методикою варіаційної статистики з визначенням середніх величин, середньої похибки, середнє-квадратичного відхилення. Достовірність кожного показника визначали за статистичним непарним та парним критеріями Ст’юдента (для рівних та нерівних дисперсій – перевіряли відповідно до критеріїв Левена та Фішера) при рівні значущості р<0,05 та чутливості 0,80.