УПЕРЕДЖУВАЛЬНЕ КЕРУВАННЯ З ІДЕНТИФІКАЦІЄЮ ПАРАМЕТРІВ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ ПОСТІЙНОЇ НАПРУГИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані мета і задачі наукового дослідження, показано зв’язок роботи з науковими програмами, викладено наукову новизну і практичне значення результатів досліджень, визначено особистий внесок здобувача, наведені дані про апробацію результатів роботи і публікації.

         У першому розділі проаналізовано особливості роботи і дана класифікація імпульсних перетворювачів постійної напруги. Наведено основні принципи побудови їх систем керування і методи покращення їх характеристик. Показано, що внаслідок наявності у структурі імпульсних перетворювачів напруги інерційної ланки – фільтра низьких частот, в першу чергу необхідно підвищити показники якості регулювання в перехідному режимі. З аналізу відомих принципів керування зроблено висновок, що для цього доцільно використовувати упереджувальне керування на основі математичної моделі перетворювача в просторі змінних стану. В результаті застосування цього методу, керування перетворювачем здійснюється за прогнозуванням його стану за допомогою математичної моделі, яка формується на основі вимірювань його змінних стану. Модель перетворювача повинна відповідати двом вимогам:

-       з заданою похибкою відтворювати процеси, що протікають в перетворювачі;

-       мати мінімальну трудомісткість – кількість математичних операцій, необхідних для формування моделі і прогнозу стану перетворювача, що дає можливість проводити розрахунки у реальному часі.

Основу упереджувального керування може складати наступний алгоритм керування динамічними об’єктами за принципом зворотного зв’язку.

1 За виміряними значеннями змінних стану з використанням математичної моделі проводиться прогноз стану об’єкта керування на деякому скінченому прогнозному інтервалі часу t_П – горизонті прогнозу, який складає одиниці, десятки періодів Т роботи пристрою.

2 Виконується оптимізація керування, метою якої є максимальне наближення значень вихідного параметра до оптимальних на прогнозному інтервалі часу t_П. Оптимізація здійснюється з врахуванням всього комплексу обмежень, що накладаються на значення змінних стану.

3 З сформованої послідовності сигналів керування виділяються сигнали керування першого періода і подаються на вхід об’єкта керування. Одночасно вимірюються значення змінних стану в кінці поточного періода.

4 Горизонт прогнозу зміщується на крок вперед t_П + Т. Потім повторюються пункти 1-3 наведеного алгоритму.