УПРАВЛІННЯ АКЦІОНЕРНИМ КАПІТАЛОМ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовані мета та задачі, розкриті методи їх вирішення, визначена наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі – «Теоретичні засади управління акціонерним капіталом промислового підприємства» – визначено умови вибору джерел формування акціонерного капіталу, обґрунтовано склад параметрів порівняльної оцінки варіантів фінансування розвитку АТ з урахуванням особливостей корпоративних відносин, які виявляються в процесі управління акціонерним капіталом.

Важливою характеристикою організаційно-правової форми акціонерного товариства є створення та розвиток під час корпоративної співпраці широкого кола осіб, зацікавлених у корпорації, особливого виду корпоративних відносин, зміст та закономірності розвитку яких прямо впливають на ефективність функціонування АТ загалом, а також результативність процесів формування й використання акціонерного капіталу зокрема. Складність та розмаїття корпоративного співробітництва в АТ обумовлюють необхідність формування відповідної класифікаційної системи. У дисертації запропоновано доповнити існуючі підходи до групування видів корпоративних відносин ознаками ієрархічності побудови КВ, а також етапу (стадії) формування та використання акціонерного капіталу, що дозволяє уточнити характер та зміст мотивації учасників процесу управління акціонерним капіталом.

Процес створення АТ (під час корпоратизації державного підприємства або  інституціоналізації КВ при здійсненні спільної підприємницької діяльності), як особливий організаційно-правовий механізм, передбачає акумулювання в капіталі одного підприємства окремих часток зацікавлених осіб на колективній основі, тому з одного боку, є способом організації фінансових відносин, а з іншого – формою закріплення та перерозподілу власності. Сукупність рішень щодо вибору джерел фінансування корпоративного розвитку визначальною мірою відображається на структурі й порядку формування акціонерного капіталу.

Кожне з джерел фінансування розвитку АТ має особливості, що зумовлюють його привабливість, яку пропонується визначати на ґрунті таких параметрів: місткість (граничний обсяг фінансових ресурсів (ФР), які потенційно можуть бути отримані з даного джерела); вартість залучення (сукупність витрат, необхідних для реалізації заходів щодо акумулювання ФР) та використання коштів (вартість користування залученими фінансовими ресурсами, у т.ч. – витрат, пов’язаних з обслуговуванням руху грошових потоків); доступність (можливість залучення без виконання певних додаткових умов); цільова спрямованість залучення коштів (установлення додаткових вимог, процедур перевірки і контролю під час визначення напрямків і умов капітальних вкладень); наявність зовнішніх обмежень щодо управління акціонерним товариством (вплив осіб, які представляють інтереси власників залучених ФР, на прийняття стратегічних і поточних рішень в АТ) (табл. 1).

Визначення джерел фінансування розвитку АТ є одним із найважливіших етапів формування акціонерного капіталу, від здійснення якого значною мірою залежать результати спільної діяльності учасників корпоративних відносин загалом. Тому у разі вибору оптимальної структури джерел фінансування розвитку промислового корпоративного підприємства необхідно враховувати всю сукупність критеріїв і чинників, що впливають на витрати із залучення необхідних підприємству коштів.

У другому розділі – «Дослідження передумов формування акціонерного капіталу промислових підприємств України» – проаналізовано фактори і передумови формування корпоративних відносин в АТ промисловості України, організацію управління акціонерним капіталом корпоративних підприємств, обґрунтовано структуру управлінської системи формування та використання акціонерного капіталу.

Утворення переважної більшості акціонерних товариств промисловості України здійснювалося на основі трансформації виду власності державних підприємств, корпоратизація та приватизація яких були насамперед пов’язані зі змінами організаційно-правової форми господарювання, але не стали основою для активізації процесів залучення акціонерного капіталу. Проте для вітчизняних корпоративних підприємств нагальність потреб у формуванні значних обсягів фінансових ресурсів, необхідних для підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності, додатково визначається високим рівнем морального та фізичного зносу основних засобів, недостатньою інноваційною активністю, низькою конкурентоспроможністю продукції, невиправдано високими питомими витратами економічних ресурсів  тощо.

Для визначення передумов формування та використання акціонерного капіталу (АК) вітчизняних корпоративних підприємств у дисертації на основі методу кластерного аналізу із застосуванням функцій програмного пакету Statistiсa 6.0 було проведено узагальнення матеріалів звітності 48 АТ у 2009-2010 рр., що дозволило виділити п’ять основних кластерів за показниками формування та використання АК (табл.2). До першого кластеру належать корпорації, які здійснюють у великих масштабах операційну діяльність на основі багатопрофільного виробництва. До складу акціонерів АТ даного кластеру належить велика кількість юридичних та фізичних осіб, які поодинці володіють незначними пакетами акцій, що звичайно є ознакою наявності внутрішнього (інсайдерського) типу корпоративного контролю (КК) з боку вищого керівництва підприємств. Такий тип КК переважно являє собою перешкоду для підвищення інвестиційної привабливості АТ, що є необхідною передумовою для залучення фінансових ресурсів з метою скорочення збитковості операційної діяльності.